Рішення

від 20.05.2013 по справі 2018/7223/2012

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2018/7223/2012

н/п 2/640/161/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.

при секретарях - Грицюк С.О., Сергєєвій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 закладу В«Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтваВ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Державна фінансова інспекція у Харківській області про відшкодування матеріальної шкоди колишніми працівниками, -

встановив:

Позивач в квітні 2012 р. звернувся до суду з позовом (а.с. 2-4), який в ході судового розгляду справи уточнював (а.с. 77, 199-202), в остаточній редакції позовних вимог просить стягнути на користь ОСОБА_1 закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва, код: 37579269, м. Харків, вул. Пушкінська, 63, з ОСОБА_2 за період її роботи у ОСОБА_4 з 12.01.2010 по 29.06.2011 матеріальну шкоду, завдану неналежним виконанням нею своїх службових обов’язків, у розмірі 870,06 гр. (частина суми 3789,30)+(419,14+690,36) (частина суми 1452,91)+331,36+120,28=2431,20 гр.; стягнути з ОСОБА_3 завдану позивачеві матеріальну шкоду у розмірі 2919,24 (3789,30-870,06)+343,41(1452,91-(690,36+419,14))+500,00=3762,65 гр.; покласти на відповідачів судові витрати позивача солідарно у сумі 214,60 гр.

На обґрунтування вимог зазначає, що відповідно до рішення обласної ради від 23.12.2010 № 61-VІ припинено діяльність Обласної художньої галереї „Мистецтво Слобожанщини" (далі - ОСОБА_4) шляхом злиттяу комунальний заклад В«Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтваВ» . Останній є правонаступником ОСОБА_4. ОСОБА_5 займала посаду директора ОСОБА_4. ОСОБА_2 займала посаду головного бухгалтера з 12.01.2010 по 29.06.2011.

ОСОБА_6 результатами проведення третьою особою позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Обласної художньої галереї В«Мистецтво СлобожанщиниВ» складено акт від 01.08.2011 № 04-11/56. В порушення ст.ст. 6, 8, 24 Закону України В«Про відпусткиВ» № 504/96 ВР, за період з 01.01.2009 по 01.07.2011 9-ти працівникам ОСОБА_4 зайво нараховано та виплачено 3789,30 гр., внаслідок чого позивачеві завдано матеріальної шкоди /збитків/ на суму 3789,30 гр.

На зайво нараховану заробітну плату зайво нараховано та перераховано внесків до державних цільових фондів на загальну суму 1452,91 гр. КЕКВ 1120 (загальний фонд).

Вибірковою ревізією своєчасності та повноти нарахування та виплати заробітної плати фактично відпрацьований час за період з 01.01.2011 по 01.06.2011 встановлено, що в порушення ст. 1 Закону України В«Про оплату праці" директору ОСОБА_3 за невідпрацьований час необґрунтовано зараховано та сплачено 331,36 гр. заробітної плати. На зайво нараховану заробітну плату зайво нараховано та перераховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 120,28 гр.

Ревізією дотримання граничних сум витрат на придбання меблів встановлено, що при купівлі стільців Іsо по ціні 200 гр. за одиницю, ОСОБА_4 перевищено граничну суму на придбання однієї одиниці стільця, ОСОБА_4 зайво витрачено 500 гр. бюджетних коштів з вини ОСОБА_3

Позивач вказує, що ОСОБА_3 займала посаду директора, відповідно до вимог В«Кваліфікаційні характеристики: керівникВ» , затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики Українивід 29.12.2004 № 336, зокрема, була зобов’язана: відповідати за фінансово-господарські результати діяльності підприємства, забезпечувати додержання законності. ОСОБА_2, як головний бухгалтер, зобов’язана була здійснювати контроль за веденням касових операцій, раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів , забезпечувати ведення бухгалтерського обліку відповідно до норм діючого законодавства. Відповідно до п. 3.1,3.2,3.4, 3.5 направленої державною фінансовою інспекцією в Харківській області, обов’язкової для виконання, В«Вимоги про усунення виявлених ревізією порушеньВ» від 21.03.2012 № 04-15/5259, позивач повинен В«забезпечити відшкодування зайво виплаченої заробітної плати та перерахувати зазначену суму до обласного бюджету, провести відповідні взаєморозрахунки з Пенсійним Фондом щодо сум внесків на зайво нараховану заробітну плату, стягнути з винних осіб збитки в сумі 500,00 гр. ОСОБА_6 період роботи з 12.01.2010 по 29.06.2011 центру було завдано шкоди на суму 2431,20 гр. ОСОБА_7 сума є сумою шкоди, завданої центру в результаті невиконання своїх службових обов'язків ОСОБА_8 - головним бухгалтером Центру. Ревізією було встановлено завдання шкоди Центру всього на суму 5693,85 + 500,00 =6193,85 гр. за період з 01.01.2009 по 01.07.2011. Враховуючи те, що ОСОБА_2 у Центрі не працювала, то і відповідальність за цей період нести не може. ОСОБА_3 працювала весь цей період, за який Центру було завдано шкоди на суму 6193,85 гр. З суми 6193,85 гр. сума 2431,20 гр. є розміром відповідальності головного бухгалтера Центру, а решту повинна відшкодувати ОСОБА_3 одноосібно: 6193,85 - 2431,20= 3762,65 гр. Таким чином, шкоду у розмірі 2431,20 грн. просить покласти на ОСОБА_2, а решту завданої шкоди у розмірі 3762,65 гр. покласти на ОСОБА_3 одноосібно. Вказує, що середній заробіток відповідачки ОСОБА_2 складав 7933,18 гр.; середній заробіток ОСОБА_3 складав 6936,89 гр. (а.с. 199-202).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 закладу В«Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтваВ» - ОСОБА_9, діючи на підставі доручення від 04.04.2012, виданого КЗ В«Обласний організаційно-методичний цент культури та мистецтваВ» , в особі директора ОСОБА_10 строком на три роки (а.с.30), позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в позові відмовити, посилаючись на його необґрунтованість. В ході судового розгляду надала також письмові заперечення (а.с. 64-75,161-170, 206-209, 218-231).

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_11, діючи на підставі адвокатської угоди № 1-ц від 11.10.2012 (а.с. 154, 155) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, надали письмові заперечення проти позову (а.с. 88-92, 156-160, 232-236).

Представник третьої особи Державної фінансової інспекції в Харківській області - ОСОБА_12, діючи на підставі довіреності № 25-16/8475 від 24.05.2012 та довіреності № 25-16/15631 від 19.11.2012 (а.с. 63, 252), в ході судового розгляду позовні вимоги підтримав, доводи виклав у письмових поясненнях (а.с. 109-111), в подальшому, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи (а.с. 285).

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_6 правилами з ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. В ст. 61 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В мотивувальній частині рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 28.03.2013 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, яким скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.12.2012 та у задоволенні позову ОСОБА_1 закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» відмовлено (а.с. 306-308), встановлені обставини, які не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Так, судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працювала на посаді директора Обласної художньої галереї В«Мистецтво СлобожанщиниВ» , а ОСОБА_2 на посаді головного бухгалтера тієї ж установи.

Відповідно до рішення обласної ради від 23.12.2010 № 61-VI припинено діяльність Обласної художньої галереї В«Мистецтво Слобожанщини" шляхом злиття у комунальний заклад В«Обласний організаційно-методичний центр культури i мистецтваВ» , який є правонаступником ОСОБА_4 (а.с. 319).

Згідно наказу по Управлінню культури і туризму ХОДА № 156 від 20.04.2011 виконання обов’язків директора центру було покладено на голову комісії ОСОБА_13, якій доручено забезпечити діяльність ОСОБА_4 до моменту її припинення. Всі операції з рухом грошових коштів на рахунках ОСОБА_4 здійснювати виключно за підписом голови та члена комісії з припинення юридичної особи ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Листом № 04-01/1167 від 18.05.2011 на ім’я начальника Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова заступник начальника Управління культури і туризму ОСОБА_13 повідомила, що перерахування грошових коштів з рахунків обласної художньої галереї В«Містецтво СлобожанщиниВ» , відкритих в Управлінні Державного казначейства у Київському районі м. Харкова, повинно здійснюватися виключно за її підписом та підписом члена комісії ОСОБА_15, завідувача-бухгалтера фінансово-економічного сектору Управління культури та туризму ХОДА (а.с. 318).

Наказом № 17 від 29.06.2011 за підписом голови комісії з припинення юридичної особи ОСОБА_13 звільнено ОСОБА_2, головного бухгалтера Обласної художньої галереї В«Мистецтво СлобожанщиниВ» , у зв’язку з припиненням діяльності Обласної художньої галереї В«Мистецтво СлобожанщиниВ» за п. 1 ст. 40 КЗпП, з виплатою компенсації за 38 днів невикористаної відпустки за період робити з 12.01.2010 по 29.06.2011 та вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати (а.с. 7).

Розпорядженням № 236-к від 29.06.2011, звільнено ОСОБА_3 з посади директора обласної художньої галереї В«Мистецтво СлобожанщиниВ» 29.06.2011 у зв’язку з припиненням діяльності закладу відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 8).

В зв’язку з ліквідацією ОСОБА_4 управлінням в Харківській області проведена позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4 за період з 01.01.2009 по 01.07.2011. ОСОБА_6 результатами ревізії складено акт № 04-11/56 від 01.08.2011 (а.с. 178-187).

Дійсно, згідно ОСОБА_12 № 04-11/56 від 01.08.2011 позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Обласної художньої галереї «Мистецство Слобожанщини» за період з 01.01.2009 по 01.07.2011 (далі за текстом - ОСОБА_12 № 04-11/56 від 01.08.2011 позапланової ревізії), вибірковою ревізією з питання правильності визначення кількості днів щорічної основної та додаткової відпусток, нарахування відпускних за час перебування у відпустках, встановлено, що внаслідок невірного визначення кількості днів щорічної відпустки та необґрунтованого надання додаткової відпустки, працівникам зайво нараховано та виплачено відпускних та компенсації за невикористану відпустку.

Так наприклад, ОСОБА_16 працює на посаді (0,5 ставки) наукового співробітника з 01.04.2009 по 31.08.2009 (наказ про прийняття на роботу від 31.03.2009 №16, наказ про звільнення від 31.08.2009 №28). При звільненні їй нараховано та сплачено 299,40 грн. компенсації за невикористану відпустку за 15 календарних днів, тоді як необхідно було нарахувати та виплатити компенсацію в сумі 182,14 грн. за 10 календарних днів (5 міс.*2 = 10к/дн.). ОСОБА_17 складає 5 календарних дні на суму 52,04грн. Аналогічно, головний бухгалтер ОСОБА_2 працює на посаді (1,0 ставки) головного бухгалтера ОСОБА_4 з 12.01.2010 по 29.06.2011 (наказ про прийняття на роботу від 12.01.2009 №5, наказ про звільнення від 29.06.2011 №17). При звільненні їй нараховано та сплачено 5510,38 грн. компенсації за невикористану відпустку за 38 календарних днів, тоді як необхідно було нарахувати та виплатити компенсацію в сумі 4640,32 грн. за 32 календарних днів (32к/дн. =12,5 міс.*2дні- 3к/дн. використано у травні 2011 року). ОСОБА_17 складає 6 календарних днів на суму 870,06грн . Також, згідно наказу від 01.10.2009 №34 науковому співробітнику ОСОБА_18, окрім щорічної відпустки терміном 24 календарних дні, необгрунтовано надано додаткову відпустку на 4 календарних дні та нараховано відпускних на загальну суму 1440,32гр. (за 28 к/дн.), тоді як необхідно було нарахувати 1234,56грн. (за 24 к/дн.). ОСОБА_17 складає 4 календарних дні на суму 205,76 гр…. Всього в порушення ст. ст.6, 8, 24 Закону України №504/96-ВР, внаслідок невірного визначення кількості днів щорічної відпустки, необґрунтованого надання додаткової відпустки та невірного розрахунку компенсації за невикористану відпустку при звільненні, за період з 01.01.2009 по 01.07.2011 9-ти працівникам ОСОБА_4 зайво нараховано та сплачено 3789,30гр. заробітної плати (а.с. 180-181).

Згідно цього ж ОСОБА_16 № 04-11/56 від 01.08.2011 позапланової ревізії, на зайво нараховану заробітну плату зайво нараховано та перераховано внесків до державних цільових фондів на загальну суму 1452,91 грн . КЕКВ 0, загальний фонд), в т.ч. за 2009 рік на суму 343,40грн., 2010 рік - 419,14грн ., 1 півріччя 2011 року - 690,36грн., а саме: до Пенсійного фонду України - 702,15грн. (ст.2 п.1 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 26.06.1997 №400/97-ВР), до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 26,42 грн. (ст.21 п.1 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованнямВ» від 18.01.2001 №2240-Ш), до загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - 30,20грн. (ст.19 п.1 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» від 02.03.2000 №1533-111), до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань 3,77грн. (ст.47 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків навиробництві та професійних захворюваньВ» від 23.09.1999 №1105-ХІV) та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 690,36грн. (п.2 ст.6 Закону України В«Про та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08.07.2010 №2464-VI) (а.с. 181-182).

Згідно цього ж ОСОБА_16 № 04-11/56 від 01.08.2011 позапланової ревізії, вибірковою ревізією своєчасності та повноти нарахування та виплати заробітної плати за фактично відпрацьований час за період з 01.01.2011 по 01.06.2011 встановлено, що в порушення ст. 1 Закону України В«Про оплату праці" директору ОСОБА_3 згідно розрахункової відомості за квітень 2011р. нараховано та виплачено заробітної плати на 10 робочих днів (80 год.), тоді як відповідно табелю обліку робочого часу за квітень 2011 нею відпрацьовано 8 робочих днів (64 год.), внаслідок чого за невідпрацьований час їй необґрунтовано зараховано та сплачено 331,36 гр. заробітної плати (а.с. 183).

На зайво нараховану заробітну плату зайво нараховано та перераховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 120,28 гр., чим порушено п. 2 ст. 6 Закону України № 2464-6 (а.с. 183).

Згідно цього ж ОСОБА_16 № 04-11/56 від 01.08.2011 позапланової ревізії, ревізією дотримання граничних сум витрат на придбання меблів, іншого обладнання та устаткування встановлено, що при закупівлі стільців Iso по 200 гр. галереєю перевищено граничну суму на придбання однієї одиниці стільця. Зокрема, платіжним дорученням від 04.11.2009 № 1 за КЕЕВ 1131, галереєю перераховано ФО-П ОСОБА_19 2000 гр. за 10 штук стільців по ціні за одиницю 200 гр., тоді як згідно Постанови, у розділі «Меблі для обладнання робочих місць працівників» гранична сума витрат на придбання однієї одиниці стільця визначена у розмірі 150 гр. ОСОБА_17 складає 50 гр. за одиницю. Розрахунки проведено ОСОБА_4 за рахунок коштів спеціального фонду (благодійна допомога від фізичної особи), і відповідно до п. 3 ст. 13 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, благодійні внески, гранти та дарунки є складовими частинами спеціального фонду бюджету. Таким чином, через недотримання вимог п. 1 Граничних сум витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 322, ОСОБА_4 зайво витрачено 500,00 гр. бюджетних коштів. Внаслідок зазначеного порушення ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 500,00 гр. (а.с. 203).

ОСОБА_6 положеннями ч.ч. 1,2 ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. ОСОБА_7 відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності до п. 2 ч, 1 ст. 133 цього Кодексу обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству заподіяно, зокрема, зайвими грошовими виплатами.

ОСОБА_6 змістом ч. 2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 В«Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникамиВ» , виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

У п.17 постанови йдеться про те, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної приписками і іншими викривленнями даних про виконання робіт, судам належить мати на увазі, що до матеріальної відповідальності за таку, шкоду мають притягатись як працівники, що вчинили ці дії, так і службові особи, через винне невжиття якими заходів до їх запобігання вони вчинені. У залежності від обставин заподіяння шкоди в цих випадках матеріальна відповідальність настає в межах середнього місячного заробітку (ч. 1 ст. 132, п.2 ст, 133 КЗпП або в повному розмірі заподіяної шкоди (п. 3 ст. 134 КЗпП).

При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 № 348), а саме, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації).

ОСОБА_6 змістом ст. 105 ЦК України, з моменту призначення комісії з припинення юридичної особи, до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, та відповідно, припиняються повноваження інших органів щодо управління справами такої юридичної особи.

В зазначеному вище ОСОБА_16 № 04-11/56 від 01.08.2011 позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Обласної художньої галереї «Мистецство Слобожанщини» за період з 01.01.2009 по 01.07.2011 встановлено, що посадовими особами ОСОБА_4, яким надано право розпоряджатися рахунками та підписувати розрахункової документи у періоді, що підлягав ревізії, були:

- з правом першого підпису: по 20.04.2011 директор ОСОБА_3 (наказ про звільнення Управління культури і туризму ХОДА від 20.04.2011 № 156); з 20.04.2011 по теперішній час - голова комісії з припинення юридичної особи Обласної художньої галереї «Мистецтво Слобожанщини» ОСОБА_13 (наказ Управління культури і туризму ХОДА від 20.04.2011 № 156);

- з правом другого підпису: по 11.01.2010 головний бухгалтер ОСОБА_20 (наказ про звільнення від 11.01.2010 № 4); з 12.01.2010 по 20.04.2011 головний бухгалтер ОСОБА_2В.(наказ про звільнення від 29.06.2011 № 17); з 20.04.2011 по 18.05.2011 - директор ОСОБА_3 (картка підписів УДУ у Київському районі); з 18.05.2011 по теперішній час - член комісії з припинення юридичної особи ОСОБА_15 (картка підписів УДУ у Київському районі) (а.с. 178-187, 179).

У вказаному ОСОБА_16 № 04-11/56 від 01.08.2011 позапланової ревізії вказано в частині щодо зайво виплаченої компенсації за невикористані відпустки вказано вибірково лише три випадки зайвих нарахувань стосовно трьох працівників - ОСОБА_16 - 52,04гр. (період 01.04.2009-31.08.2009), ОСОБА_2 - 870,06гр. (нарахування у червні 2011р. при звільненні за період з 12.01.2010 по 29.06.2011), ОСОБА_18 - 205,76 гр. (період 01.10.2008 по 01.10.2009). Таке ж обґрунтування позовних вимог вказано позивачем у позові.

Натомість, даних про те, яким саме ще 6-ти працівникам ОСОБА_4 зайво нараховано та сплачено компенсацію та в якій сумі, позивачем суду не надано, також відсутні данні про конкретний період проведення кожного з таких нарахувань, що унеможливлює визначення термінів виникнення таких порушень, в тому числі визначити вину відповідачів, з урахуванням періоду їх роботи, часу звільнення, та наявності права підпису.

Як зазначено вище, наказ № 17 від 29.06.2011 № 17 про звільнення головного бухгалтера Обласної художньої галереї В«Мистецтво СлобожанщиниВ» ОСОБА_2 та виплату останній компенсації за 38 днів невикористаної відпустки підписано головою комісії з припинення юридичної особи ОСОБА_13 (а.с. 7).

Крім того, надані до суду наказ № 19 від 29.06.2011 про звільнення наукового співробітника Обласної художньої галереї «Мистецтво Слобожанщини» та виплату компенсації за 26 днів невикористаної відпустки за період роботи з 01.03.2010 по 29.06.2011 та вихідної допомоги (а.с. 175), наказ № 21 від 29.06.2011 про звільнення наукового співробітника Обласної художньої галереї «Мистецтво Слобожанщини» та виплату компенсації за 23 дні невикористаної відпустки за період роботи з 01.09.2010 по 29.06.2011 та вихідної допомоги (а.с. 176), наказ № 20 від 29.06.2011 про звільнення молодшого наукового співробітника Обласної художньої галереї «Мистецтво Слобожанщини» та виплату компенсації за 24 дні невикористаної відпустки за період роботи з 10.08.2010 по 29.06.2011 та вихідної допомоги (а.с. 177), кожний також підписано головою комісії з припинення юридичної особи ОСОБА_13

Крім того, ОСОБА_16 не містить посилань на первинні документи, які би підтверджували не факт нарахування суми 3789,30 гр., а факт її отримання певними особами.

Більш того, позивачем, незважаючи на неодноразові клопотання відповідачів, які судом задовольнялися, не надано суду даних про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визначену відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Представлені суду довідки про середню місячну заробітну плату за період з травня 2011р. по червень 2011р. ОСОБА_3 як 6936,89 гр. (а.с. 254), та середню місячну заробітну плату за період з травня 2011р. по червень 2011р. ОСОБА_2 як 7933,18 гр. (а.с. 255) заперечувалися кожною з відповідачок, в тому числі з підстав включення до цих сум всіх компенсаційних виплат при звільненні, та не містять розрахунку відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, а тому не можуть бути допустимими та належними доказами по справі.

Отже, підстави до стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 870,06 гр., та з ОСОБА_3 2919,24 гр., відсутні.

Щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 у квітні 2011р. за невідпрацьований час 331,36 гр. заробітної плати, вказана сума утримана з ОСОБА_3 в червні 2011р. з відповідним коректуванням нарахувань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 120,28 гр., а тому не підлягає повторному стягненню.

З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідачів суми зайво нарахованого та перерахованого єдиного внеску до державних цільових фондів (пенсійного фонду) у розмірі 1452, 91 гр., 120,28гр. (з них з відповідача ОСОБА_2 419,14 гр. за 2010р., 690,36 гр. за 1 півріччя 2011р., 120, 28 гр. за 1 півріччя 2011р.; з відповідача ОСОБА_3 343,41 гр. за 2009р.). Крім того, відповідно до п. 3.4 Вимог Держфінінспекції в Харківській області від 21.03.2012 № 04-15/5259, та згідно відповіді Держфінінспекції в Харківській області № 04-20/17129 від 28.01.2012, передбачається проведення відповідних взаєморозрахунків з Пенсійним фондом. Вимогами Держфінінспекції в Харківській області від 21.03.2012 № 04-15/5259 не передбачено відшкодування єдиного внеску до державних цільових фондів (пенсійного фонду) з відповідачів (а.с. 296-297, 17-19).

Суд також відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача суми 500,00 гр. внаслідок закупівлі галереєю в кінці 2009 р. стільців. З пояснень відповідачів встановлено, та не спростовано позивачем, що 10 стільців були закуплені не для обладнання робочих місць працівників, а для потреб відвідувачів ОСОБА_4, а тому на такий випадок не поширюються норми Постанови №2332 від 04.04.2001 В«Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетівВ» , яка дозволяє закуповувати стільці для обладнання робочих місць за ціну, що не перевищує 150гр.

Доказів завдання шкоди підприємству в результаті винних протиправних дій саме відповідачів суду не надано, а тому підстави до задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 закладу В«Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтваВ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Державна фінансова інспекція у Харківській області про відшкодування матеріальної шкоди колишніми працівниками - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через Київський районний суд м. Харкова в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя -