Постанова

від 12.07.2013 по справі 812/5678/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2013 року Справа № 812/5678/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Островської О.П.,

при секретарі -Тельдековій Н.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Ямпольського Г.В.

представників відповідача: Артюхової Л.Т., Буркової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугелектроснаб» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000012270 від 13 червня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2013 року позивач ТОВ «Лугелектроснаб» звернувся до суду з позовом до відповідача Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому послався, що в період з 27.05.2013 року по 29.05.2013 року відповідачем було проведено перевірку за результатами якої складено акт перевірки від 29.05.2013р. № 376/22-700/10/35629913. У висновках акту зазначено про виявлені перевіркою порушення позивачем податкового законодавства у вигляді заниження податку на додану вартість в сумі 13172 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було складено та надіслану на адресу ТОВ «Лугелектроснаб» податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року за № 0000012270, яким збільшено суму податкового грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 13172 грн. та за штрафними санкціями 3293 грн.

Позивач вважає, що викладені в акті висновки не відповідають дійсності, ґрунтуються на помилковій оцінці наданих для перевірки документів, а тому складене на підставі акту податкове повідомлення-рішення є незаконним та повинно бути скасовано.

Зазначає, що посилання відповідача на встановлену вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року безтоварність (фіктивність) угод, стороною у яких було ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» безпідставним. Встановлена зазначеним вироком обставина реєстрації вказаного підприємства з метою незаконної діяльності, не може вважатися обов'язковою умовою щодо фактичного укладення та виконання договорів з позивачем. Їх незаконна реєстрація не виключаєж реальності угод та одержання за ними продукції.

Видаткові накладні на поставку товару від ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», які були надані позивачем для перевірки містять усі необхідні реквізити первинних документів, а тому є достатньою підставою для внесення відповідних записів до бухгалтерського та податкового обліку.

Також зазначає, що підставою помилкових міркувань відповідача щодо фіктивності (безтоварності) господарських операцій ТОВ «Лугенргоснаб» з ТОВ «Энергосвет» є довідка Основ`янської МДПІ м.Харкова від 08.04.2013 року № 2009/22.1-04/31800052.

За даними довідки встановлена неможливість ведення господарських операцій між ТОВ «Энергосвет» та одним з його контрагентів -ТОВ «Аркада-Т».

ТОВ «Энергосвет» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Саме такими відомостями керувався позивача у процесі договірних відносин з ТОВ «Энергосвет».

Крім того, у довідці відсутня будь-яка інформація щодо відносин ТОВ «Энергосвет» з позивачем, а тому ця довідка не може бути належним доказом фіктивності спірних правочинів.

Позивач надав до перевірки належно складені первинні документи, якими підтверджуються здійснення спірних господарських операцій, а саме: господарських договір з ТОВ «Энергосвет» № 19 від 14.03.2012 року, видаткові та податкові накладні та товарно-транспортні накладні на перевезення товару від ТОВ «Энергосвет» позивачу.

ТОВ «Энергосвет» є давнім постачальником позивача, що підтверджується первинними документами, достовірність яких не викликала жодних сумнівів.

Отже при повному та об'єктивному аналізі взаємовідносин позивача та ТОВ «Энергосвет» відсутні сумніви про реальність здійснення усіх господарських операцій між цими контрагентами.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000012270 від 13 червня 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, також послався, що всі первинні підтверджуючи бухгалтерські документи у них є, вони надавалися відповідачеві під час перевірки, однак відповідачем вони не прийняті до уваги.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення, в яких послався, що на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1. 78, ст. 79 Податкового кодексу України Ленінською МДПІ у місті Луганську була проведена перевірка позивача. За результатами перевірки було складено акт від 29.05.2013р. № 376/22-700/10/35629913 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугелектроснаб» з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Энергосвет» за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та з ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за листопад 2011 року, згідно якого виявлені наступні порушення:

п.201.1 ст. 201, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Лугелектроснаб» завищено суму податкового кредиту за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та листопад 2011 року на суму 13172 грн., в т.ч. за:

листопад 2011 року в сумі 10913 грн.;

березень 2012 року в сумі 340 грн.;

квітень 2012 року в сумі 715 грн.;

травень 2012 року в сумі 254 грн.;

червень 2012 року в сумі 950 грн.,

що на порушення п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України призвело до заниження ТОВ «Лугелектроснаб» податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та листопад 2011 року на суму 13172 грн., в т.ч. за:

листопад 2011 року в сумі 10913 грн.;

березень 2012 року в сумі 340 грн.;

квітень 2012 року в сумі 715 грн.;

травень 2012 року в сумі 254 грн.;

червень 2012 року в сумі 950 грн.

На підставі акту цієї перевірки податковим органом 13.06.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення №0000012270, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 16465 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 13172 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3293 грн.

Також зазначив, що податкові накладні ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», який був контрагентом позивача, складено з порушенням вимог чинного законодавства, тому не можуть слугувати документами, що підтверджують право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, оскільки вироком Ленінського районного суду м. Луганська визнано винною у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, ОСОБА_5, за створення фіктивного підприємства ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» .

Також Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС отримано довідку Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС від 08.04.2013 року №2009/22.1-04/31800052 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Энергосвет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Аркада-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року».

Згідно довідки встановлено «неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ 2Энергосвет» та ведення господарської діяльності по взаємовідносинам із ТОВ «Аркада-Т» за період березень-червень 2012 року та подальшої реалізації робіт (послуг) на адресу контрагентів-покупців (наведених в табл. 2, табл. З, табл.4, табл.5, табл. 6), які були придбані у ТОВ «Аркада-Т», у порядку, передбаченому діючим законодавством України у перевіряємому періоді.

Звіркою ТОВ «Энергосвет» не можливо підтвердити факт реального вчинення господарських операцій за березень-червень 2012 року з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) підприємством ТОВ «Энергосвет» у ТОВ «Аркада-Т» та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача.

На підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинситва України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Податкового Кодексу України.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року за наслідками взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Энергосвет» та за період листопад 2011 року за наслідками взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» на загальну суму 13172 грн.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані Податковим Кодексом України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податковим кодексом України в підпункті 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку. Аналіз зазначеної норми доводить, що платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с.21-25).

Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС отримано вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року яким визнано винною у скоєнні злочину ОСОБА_5, передбаченому ч.1 ст.205 КК України, посадову особу ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» /а.с.126-129/. ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» є контрагентом Приватного підприємства ТОВ «Лугелектроснаб».

Також Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС отримано довідку Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС від 08.04.2013 року №2009/22.1-04/31800052 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Энергосвет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Аркада-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року».

Згідно довідки встановлено «неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Энергосвет» та ведення господарської діяльності по взаємовідносинам із ТОВ «Аркада-Т» за період березень-червень 2012 року та подальшої реалізації робіт (послуг) на адресу контрагентів-покупців (наведених в табл. 2, табл. З, табл.4, табл.5, табл. 6), які були придбані у ТОВ «Аркада-Т», у порядку, передбаченому діючим законодавством України у перевіряємому періоді.

Звіркою ТОВ «Энергосвет» не можливо підтвердити факт реального вчинення господарських операцій за березень-червень 2012 року з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) підприємством ТОВ «Энергосвет» у ТОВ «Аркада-Т» та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи Державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; . платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

28.03.13 року №9211/227-413 Ленінською МДПІ у м. Луганську надіслано запит щодо надання пояснень та копій документів по взаємовідносинам з ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за листопад 2011 року, на що посадовими особами підприємства надано лист від 30.04.2013р. №30-04 та копії документів по взаємовідносинам з ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за листопад 2011 року (а.с.148).

23.04.13 року Ленінською МДПІ у м. Луганську надіслано запит щодо надання пояснень та копій документів по взаємовідносинам з ТОВ «Энергосвет», код за ЄДРПОУ 31800052, за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року, на що посадовими особами підприємства надано листи від 21.05.13 №21-05 (вх. від 21.05.13 №9744/3) та копії документів по взаємовідносинам з ТОВ «Энергосвет», за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року (а.с.151).

В зв'язку з наданням позивачем у неповному обсязі в установлений строк витребуваних податковим органом документів (а.с.183), керівником Ленінської МДПІ у м. Луганську було прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугелектроснаб» з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Энергосвет» за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та з ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за листопад 2011 року, яке було оформлене наказом від 22.05.2013 року № 588.

Зазначений наказ про призначення перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 22.05.2013 року було отримано позивачем 27.05.2013 (а.с.185).

Таким чином, у даній справі судом встановлено, що податковий орган отримав податкову інформацію про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача, а позивач не надав податковому органу у повному обсязі документи та пояснення на письмовий запит.

Отже, при призначенні зазначеної перевірки відповідач діяв в межах діючого законодавства.

Судом встановлено, що у період з 27.05.13 по 29.05.2013 року відповідачем проводилася позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Лугелектроснаб» з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Энергосвет» за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та з ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за листопад 2011 року .

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2013 року № 376/22-700/10/35629913 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугелектроснаб» з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Энергосвет» за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та з ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за листопад 2011 року (а.с.103-120), згідно якого виявлені наступні порушення:

п.201.1 ст. 201, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Лугелектроснаб» завищено суму податкового кредиту за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та листопад 2011 року на суму 13172 грн., в т.ч. за:

листопад 2011 року в сумі 10913 грн.;

березень 2012 року в сумі 340 грн.;

квітень 2012 року в сумі 715 грн.;

травень 2012 року в сумі 254 грн.;

червень 2012 року в сумі 950 грн.,

що на порушення п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України призвело до заниження ТОВ «Лугелектроснаб» податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та листопад 2011 року на суму 13172 грн., в т.ч. за:

листопад 2011 року в сумі 10913 грн.;

березень 2012 року в сумі 340 грн.;

квітень 2012 року в сумі 715 грн.;

травень 2012 року в сумі 254 грн.;

червень 2012 року в сумі 950 грн.

На підставі акту цієї перевірки податковим органом 13.06.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення №0000012270, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 16465 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 13172 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3293 грн. (а.с.9).

Суд вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем вказаного податкового повідомлення рішення не в повному обсязі відповідає вимогам закону.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Щодо збільшення зазначеним вище податковим повідомленням - рішенням №0000012270 від 13 червня 2013 року позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за основним платежем в розмірі 10913 грн. та за штрафними санкціями 2728,25 коп., суд приходить до такого.

В судовому засіданні встановлено, що в акті перевірки від 29.05.2013 року № 376/22-700/10/35629913 податковим органом відносно взаємовідносин ТОВ «Лугелектроснаб» з контрагентом ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» зазначено, що вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року ОСОБА_5 визнано винною у скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України., яка фактично придбала підприємство ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» не маючи цілі займатися законною підприємницькою діяльністю.

Згідно вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року встановлено наступне:

ОСОБА_5 приблизно у серпні 2011 року находячись у м. Луганську, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), при невстановлених обставинах придбала суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» та вирішила придбати корпоративні права власника на вказане підприємство для його подальшого використання з метою прикриття незаконної діяльності. При цьому даний суб'єкт підприємницької діяльності було перереєстровано, при невстановлених обставинах, на підставну особу ОСОБА_6, якому не було відомо щодо злочинних намірах ОСОБА_5

ОСОБА_5 при невстановлених обставинах отримала статутні та реєстраційні документи, та тим самим фактично придбала вказаний суб'єкт підприємницької діяльності та отримала можливість використовувати його у своїй протиправній діяльності, а також отримала можливість використовувати в своїй протиправній діяльності програму ІС бухгалтерія ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», а також подавати податкову та іншу звітність від імені ОСОБА_6 до контролюючих органів. Таким чином ОСОБА_5 фактично придбала юридичну особу суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» з метою прикриття незаконної діяльності, а саме виконувала функції власника та єдиної посадової особи при формальній реєстрації підприємства та призначенні на посаду директора підприємства підставної особи ОСОБА_6 для ухилення від кримінальної відповідальності у випадку виявлення контролюючими органами фактів порушення податкового та іншого законодавства, а також для подальшого використання реквізитів ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» з метою відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства господарських операцій по реалізації суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» іншим підприємствам товарів, робіт, послуг, які фактично не здійснювались, а також з метою прикриття незаконної діяльності та формування податкового кредит підприємствам реального сектору економіки та переводу безготівкових коштів в готівкові, та незаконної підробки офіційних документів податкової звітності підприємства та подачи ії до органів державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства з метою введення в оману відносно осіб фактично керуючих діяльністю підприємства.

Перевіркою встановлено, що діяльність підприємства ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» здійснювалась у порушення ст.24 та ст.65 Господарського кодексу України. Вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року свідчіть про відсутність в діях ОСОБА_6, як керівника ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», самостійної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, яка була б спрямована на досягнення економічних та соціальних результатів з метою одержання прибутку.

Фактичний власник підприємства, а саме ОСОБА_5 не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, керуючись корисним мотивом та з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» створила фіктивне СГД.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» (посадова особа) не міг здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Податкова звітність ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» з податку на додану вартість надавалась ОСОБА_5 до ДПІ з підробленим нею підписом «фіктивного» директора ОСОБА_6

Тобто, на підставі вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року, податкові накладні від імені ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» виписано та підписано не посадовою особою, що, у свою чергу не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підписання зазначених податкових накладних.

Таким чином, податкові накладні складено з порушенням вимог чинного законодавства, тому не можуть слугувати документами, що підтверджують право на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Одним з контрагентів-покупців, який у листопаді 2011 року в податковій звітності використовував для формування податкового кредиту документи, надані ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» є ТОВ «Лугелектроснаб».

На порушення п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2 п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010р. № 2155-УІ ТОВ «Лугелектроснаб» неправомірно задекларовано податковий кредит по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» на загальну суму 10913 грн., в тому числі за листопад 2011 року в сумі 10913 грн.

У підтвердження взаємовідносин з постачальником ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», ТОВ «Лугелектроснаб» до перевірки та до суду були надані первинні документи, а саме:

- податкова накладна від 30 листопада 2011 року № 3001 на суму 65479,20 грн., в тому числі ПДВ 10913 грн. (а.с. 50-51),

- договір від 30 листопада 2011 року №К-30-11 (а.с.48),

- видаткова накладна від 30 листопада 2011 року № 3001 (а.с.49-50),

- а також а підтвердження розрахунків між підприємствами виписки по рахунку (а.с. 53).

Суд вважає, що факт отримання податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та включення їх до валових витрат.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 2, 5, 16 Наказу Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 N 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (що діяв на момент виникнення спірних відносин): податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою (п.16 Порядку заповнення податкової накладної).

Таким чином, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження здійснення господарської операції.

Обов'язковими реквізитами у праві визнаються обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі для визнання його дійсним, таким, що має юридичну силу.

Отже, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

У разі підписання первинного документу не уповноваженою особою, такий документ не створює будь-яких правових наслідків у бухгалтерському, а отже і у податковому обліку (у вигляді виникнення права на податковий кредит), як і документ на якому імітовано підпис уповноваженої особи.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», податкова накладна якого стала підставою для формування ТОВ «Лугелектроснаб» податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням ОСОБА_5, яка не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, керуючись корисним мотивом та з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», створила фіктивне СГД, що встановлено вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року по справі № 1-1037/12.

Згідно з частиною 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, враховуючи, що зазначеним вище вироком суду встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» зареєстрований внаслідок вчинення злочину для прикриття протиправної діяльності, суд приходить до висновку, що виписані від його імені видаткові та податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, податкова накладна від 30 листопада 2011 року № 3001 на суму 65479,20 грн., в тому числі ПДВ 10913 грн. та видаткова накладна від 30 листопада 2011 року № 3001 вказаним контрагентом ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» складені у порушення вимог чинного законодавства і тому вони не є первинними документами, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Доводи позивача, про те, що він діяв добросовісно, приймаються судом до уваги, однак, в даному конкретному випадку не мають правового значення, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» оформлялись та підписувалися особами, які не мали відношення до законної господарської діяльності суб'єкта господарювання, а тому не можуть взагалі вважатися вчиненими від імені ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», та належно оформленими, а отже у позивача немає права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі спірної податкової накладної, виданої та підписаної не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний документ не може вважатися первинним документом, що фіксує факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Бюджетне відшкодування податкового кредиту державою здійснюється тільки за належно оформленими документами, підтвердженими у встановленому порядку, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, платник податку також несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену первинними документами. Реальність угод, та добросовісність виконання їх позивачем, не доводить належності первинних документів, які надають право на формування податкового кредиту.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0000012270 від 13 червня 2013 року в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за основним платежем в розмірі 10913 грн. та за штрафними санкціями 2728,25 коп. відповідає вимогам закону.

Щодо збільшення зазначеним вище податковим повідомленням рішенням №0000012270 від 13 червня 2013 року позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Энергосвет» за основним платежем в розмірі 2259 грн. та за штрафними санкціями 564 грн.75 коп., суд приходить до такого.

В судовому засіданні встановлено, що в акті перевірки від 29.05.2013 року № 376/22-700/10/35629913 податковим органом відносно взаємовідносин ТОВ «Лугелектроснаб» з контрагентом ТОВ «Энергосвет» зазначено, що відповідно до довідки Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС від 08.04.2013 року №2009/22.1-04/31800052 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Энергосвет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Аркада-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року» встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Энергосвет» з покупцем ТОВ «Лугелектроснаб».

В ході перевірки встановлено відсутність у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Знергосвет» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Лугелектроснаб».

Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної діяльності, оскільки укладання такого правочину не підтверджує його виконання.

Таким чином, господарські операції між ТОВ «Энергосвет» та їх контрагентами, у тому числі з ТОВ «Лугелектроснаб» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

Судом встановлено, що 14.03.2012 року між позивачем та ТОВ «Энергосвет» укладено договір поставки № 19 (а.с.54), відповідно до якого продавець ТОВ «Энергосвет» продає, а покупець - ТОВ «Лугелектроснаб» зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та ціні, зазначених в рахунках, накладних на відвантаження товару, які є невід`ємною частиною договору та оплатити його. Базова вартість договору складає 100000 грн., в т.ч. НДС 20% -16666,67 грн.

Вказаний договір підписаний директорами підприємств, які на той час мали всі повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачем до перевірки та суду надані первинні документи, а саме:

- податкові накладні: від 14.03.2012 року №34, від 19.03.2012 року №49, від 10.04.2012 року №23, від 12.04.2012 року №34, від 25.04.2012 року №65, від 07.05.2012 року №7, від 06.06.2012 року №7, від 11.06.2012 року №25, від 18.06.2012 року №40, від 25.06.2012 року №67 (а.с.61-70);

- видаткові накладні: від 15.03.2012 року №РН-00189, від 19.03.2012 року №РН-00205, від 10.04.2012 року №РН-00295, від 13.04.2012 року №РН-00306, від 25.04.2012 року №РН-00339, від 07.05.2012 року №РН-00357, від 06.06.2012 року №РН-00455, від 12.06.2012 року №РН-00473, від 18.06.2012 року №РН-00491, від 25.06.2012 року №РН-00515 (а.с. 55-60);

- рахунки-фактури: від 14.03.2012 № СФ-0000265, від 19.03.2012 № СФ-0000293, від 21.03.2012 № СФ-0000304, від 12.04.2012 № СФ-00004105, від 12.04.2012 № СФ-0000408, від 24.04.2012 № СФ-0000448, від 06.06.2012 № СФ-0000615, від 11.06.2012 № СФ-0000635, від 18.06.2012 № СФ-0000663, від 25.06.2012 № СФ-0000689 (а.с.71-80);

- виписки з системи «клієнт-банк», завірені банком, про сплату коштів ТОВ «Энергосвет» (а.с.81-90);

- товарно-транспортні накладні (а.с.91-99) та акт отримання багажу (а.с.100).

Придбаний товар у ТОВ «Энергосвет» був в подальшому реалізований іншим суб'єктам господарювання відповідно до договорів, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу положень Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №8 8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів та відповідно не створюють юридичних наслідків, оскільки зазначені доводи є лише припущеннями відповідача.

Як свідчить договір №19 поставки товару від 14.03.2012, укладений позивачем з ТОВ «Энергосвет», його зміст не суперечить законодавству України. Більш того, відповідачем в акті перевірки не було зазначено, що зміст цього договору суперечить будь-якій нормі діючого законодавства, що він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, сам відповідач не вважає, що договір укладений позивачем будь-яким чином суперечать нормам чинного законодавства України.

Фактичне отримання позивачем товарів від ТОВ «Энергосвет» за укладеним договором підтверджується наявними при проведені перевірки та описаними в акті перевірки податковими накладними, платіжними дорученнями, та первинними документами які долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції за цим договором є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджена необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Посилання відповідача на довідку Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС від 08.04.2013 року №2009/22.1-04/31800052 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Энергосвет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Аркада-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року», якою встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Энергосвет» з покупцем ТОВ «Лугелектроснаб», суд не приймає до уваги, оскільки при проведенні перевірки Основ'янською МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС досліджувались господарські операції ТОВ «Энергосвет» з ТОВ «Аркада-Т». При цьому правовідносини позивача з ТОВ «Энергосвет», який є першим у ланцюгу господарських операцій стосовно позивача, предметом дослідження не були.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Энергосвет», який є першим у ланцюгу господарських операцій стосовно позивача, підтверджується вищезазначеними належним чином оформленими первинними документами.

Суд зазначає, що платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту (рішення Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10).

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення його контрагентом вимог податкового законодавства.

Крім того, в ході розгляду справи відповідачем було зазначено, що ТОВ «Энергосвет» за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року мало взаємовідносини по поставкам товару не лише з ТОВ «Аркада-Т», а і іншими контрагентами, про що свідчить витяг з Деталізованої інформації по платнику ПДВ ТОВ «Энергосвет» щодо результатів Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України ( т.2 а.с.109-119)

Таким чином, відповідач не довів суду правомірність своїх висновків щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Энергосвет», його доводи щодо ненадання належним чином оформлених первинних бухгалтерських та фінансових документів ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

За таких обставин суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання частково протиправним та скасування частково на суму за основним платежем в розмірі 2259 грн. та за штрафними санкціями 564 грн.75 коп. податкового повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів №0000012270 від 13 червня 2013 року по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Энергосвет».

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 липня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугелектроснаб» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000012270 від 13 червня 2013 року задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та скасувати частково на суму за основним платежем в розмірі 2259 грн. та за штрафними санкціями 564 грн.75 коп. податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів №0000012270 від 13 червня 2013 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугелектроснаб» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 28 грн. 24 коп. (двадцять вісім грн. 24 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 15 липня 2013 року.

Суддя О.П. Островська