Ухвала

від 07.08.2013 по справі 812/5678/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року справа №812/5678/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Губської Л.В., Шишова О.О.,

при секретарі: Борисовій А.А.

за участю:

представника позивача Ямпольського Г.В., діючого за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугелектроснаб" та Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 р. у справі № 812/5678/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугелектроснаб" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012270 від 13 червня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугелектроснаб" звернулось до суду з позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012270 від 13 червня 2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 р. у справі № 812/5678/13-а адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, визнано частково протиправним та скасовано частково на суму за основним платежем в розмірі 2259 грн. та за штрафними санкціями 564 грн.75 коп. податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів №0000012270 від 13 червня 2013 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугелектроснаб" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року по справі № 812/5678/13-а в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Лугелектроснаб» в задоволені позовних вимог та задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугелектроснаб» повністю, в частині часткового задоволення позовних вимог постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року по справі № 812/5678/13-а залишити без змін. Апелянт зазначає, що зазначена постанова в частині відмови у задоволенні позовних вимог є незаконною, ґрунтується на односторонньому дослідженні матеріалів справи, прийнята з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суперечить правовій позиції та усталеній судовій практиці адміністративного судочинства.

Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області також подала апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.13 р. в частині визнання протиправним та часткового скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської ОДПІ у м.Луганську ГУ Міндоходів за № 0000012270 від 13 червня 2013 року за основним платежем в розмірі 2259 грн. та за штрафними санкціями 564,75 грн., прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Лугелектроснаб» відмовити повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у відповідача (т.1а.с.21-25).

Відповідачем у період з 27.05.2013 року по 29.05.2013 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Лугелектроснаб» з питань правомірності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Энергосвет» за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та з ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за листопад 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2013 року № 376/22-700/10/35629913 , згідно якого виявлені порушення:

п.201.1 ст. 201, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Лугелектроснаб» завищено суму податкового кредиту за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та листопад 2011 року на суму 13172 грн., в т.ч. за:

листопад 2011 року в сумі 10913 грн.;

березень 2012 року в сумі 340 грн.;

квітень 2012 року в сумі 715 грн.;

травень 2012 року в сумі 254 грн.;

червень 2012 року в сумі 950 грн.,

що на порушення п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України призвело до заниження ТОВ «Лугелектроснаб» податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року та листопад 2011 року на суму 13172 грн., в т.ч. за:

листопад 2011 року в сумі 10913 грн.;

березень 2012 року в сумі 340 грн.;

квітень 2012 року в сумі 715 грн.;

травень 2012 року в сумі 254 грн.;

червень 2012 року в сумі 950 грн.

За наслідками перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000012270 від 13.06.2013 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 16465 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 13172 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3293 грн. (т.1 а.с.9,103-120).

Однією підставою для проведення перевірки, слугував вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року, яким визнано винною у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.205, ч.ч.1,4 ст.358 КК України, посадову особу ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» ОСОБА_3, яка фактично придбала підприємство ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» не маючи цілі займатися законною підприємницькою діяльністю. (т.1а.с.126-129 ). ОСОБА_3 саме виконувала функції власника та єдиної посадової особи при формальній реєстрації підприємства та призначенні на посаду директора підприємства підставної особи ОСОБА_4 ,для ухилення від кримінальної відповідальності у випадку виявлення контролюючими органами фактів порушення податкового та іншого законодавства, а також для подальшого використання реквізитів ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» з метою відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства господарських операцій по реалізації суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» іншим підприємствам товарів, робіт, послуг, які фактично не здійснювались.

Актом перевірки встановлено, що позивач у листопаді 2011 року в податковій звітності на загальну суму 10913 грн., для формування податкового кредиту використовував документи, надані ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД».

На підтвердження здійснення господарської операції за договором від 30 листопада 2011 року №К-30-11 з постачальником ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», ТОВ «Лугелектроснаб» були надані первинні документи, а саме: податкова накладна від 30 листопада 2011 року № 3001 на суму 65479,20 грн., в тому числі ПДВ 10913 грн., договір від 30 листопада 2011 року №К-30-11 видаткова накладна від 30 листопада 2011 року № 3001, виписки по рахунку банку (т1 а.с. 48-53).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог відносно зазначеного контрагента щодо збільшення позивачу, податковим повідомленням - рішенням №0000012270 від 13 червня 2013 року, суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за основним платежем в розмірі 10913 грн. та за штрафними санкціями 2728,25 коп., суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні від імені ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» виписано та підписано не посадовою особою контрагента, а особою, яка не могла здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД», а також здійснювати фактичні дії спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Податкова звітність від ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» щодо податку на додану вартість, надавалась засудженою по кримінальній справі ОСОБА_3 з підробленими нею підписами «фіктивного» директора ОСОБА_5, що свідчить про їх складання з порушенням вимог чинного законодавства, тому вони не можуть вважатись документами, що підтверджують право на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Формування податкового кредиту з даним контрагентом позивачем проводилось на підставі первинних документів , які підписані ОСОБА_5(директором ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД») та скріплені печаткою ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» (т.1 а.с.48-52).

В момент здійснення операцій, засновником та директором значився ОСОБА_5 , який, відповідно до вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 18.10.2012 року, фактично ніякої господарської операції не проводив, оскільки був «фіктивним» директором товариства, всі операції та підробку документів від ОСОБА_5 виконувала ОСОБА_3,будучи фактичним власником та єдиної посадової особи ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД».

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції що податкові та видаткові накладні, які виписані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфінанс-Кредо ЛТД» особами, які не мали законних повноважень на його представництво та на вчинення від його імені юридично значимих дій,- не могли бути підставою для формування податкового кредиту позивачем, оскільки їх складено всупереч вимогам діючого законодавства.

З огляду на зазначене , колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що складені від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфінанс-Кредо ЛТД» первинні бухгалтерські та податкові документи не відповідають вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не мають юридичної сили і доказовості, діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфінанс-Кредо ЛТД» не відповідає та суперечить вимогам ст.ст.3, 42, 44 Господарського кодексу України .

В силу частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окрім того, позивачем не надано доказів транспортування товару по даній господарській операції, який до наступного часу не про плачений позивачем в повному обсязі та мається грошова заборгованість, що також ставить під сумнів реальність її здійснення. Посилання апелянта на документи, які свідчать про подальший збут отриманих товарів, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо формування податкового кредиту на підставі документів складених всупереч діючому законодавству.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення - рішення №0000012270 від 13 червня 2013 року в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Комфінанс-Кредо ЛТД» за основним платежем в розмірі 10913 грн. та за штрафними санкціями 2728,25 коп. є доведеним та правомірним.

Що стосується збільшення зазначеним вище податковим повідомленням рішенням №0000012270 від 13 червня 2013 року позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Энергосвет» за основним платежем в розмірі 2259 грн. та за штрафними санкціями 564 грн.75 коп., суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того,що господарські операції з контрагентом ТОВ «Энергосвет» мають реальний характер, оскільки підтверджені первинними документами.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки від 29.05.2013 року № 376/22-700/10/35629913 щодо взаємовідносин ТОВ «Лугелектроснаб» з контрагентом ТОВ «Энергосвет», в ньому зазначено, що відповідно до довідки Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС від 08.04.2013 року №2009/22.1-04/31800052 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Энергосвет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Аркада-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року» встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Энергосвет» з покупцем ТОВ «Лугелектроснаб» з підстав відсутності у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Энергосвет» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Лугелектроснаб». ТОВ "Лугелектроснаб" до перевірки не було надано документи, то підтверджують факт здійснення транспортування товару.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.03.2012 року між позивачем та ТОВ «Энергосвет» укладено договір поставки № 19 товару в кількості, асортименті та ціні, зазначених в рахунках, накладних на відвантаження товару , вартість за договором складає 100000 грн., в т.ч. НДС 20% -16666,67 грн. (т.1а.с.54).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачем до перевірки та суду надані первинні документи, а саме:

- податкові накладні: від 14.03.2012 року №34, від 19.03.2012 року №49, від 10.04.2012 року №23, від 12.04.2012 року №34, від 25.04.2012 року №65, від 07.05.2012 року №7, від 06.06.2012 року №7, від 11.06.2012 року №25, від 18.06.2012 року №40, від 25.06.2012 року №67 (т.1а.с.61-70);

- видаткові накладні: від 15.03.2012 року №РН-00189, від 19.03.2012 року №РН-00205, від 10.04.2012 року №РН-00295, від 13.04.2012 року №РН-00306, від 25.04.2012 року №РН-00339, від 07.05.2012 року №РН-00357, від 06.06.2012 року №РН-00455, від 12.06.2012 року №РН-00473, від 18.06.2012 року №РН-00491, від 25.06.2012 року №РН-00515 (т.1а.с. 55-60);

- рахунки-фактури: від 14.03.2012 № СФ-0000265, від 19.03.2012 № СФ-0000293, від 21.03.2012 № СФ-0000304, від 12.04.2012 № СФ-00004105, від 12.04.2012 № СФ-0000408, від 24.04.2012 № СФ-0000448, від 06.06.2012 № СФ-0000615, від 11.06.2012 № СФ-0000635, від 18.06.2012 № СФ-0000663, від 25.06.2012 № СФ-0000689 (т.1а.с.71-80);

- виписки з системи «клієнт-банк», завірені банком, про сплату коштів ТОВ «Энергосвет» (т.1 а.с.81-90);

- товарно-транспортні накладні (т.1а.с.91-99) та акт отримання багажу (т.1а.с.100).

Придбаний товар у ТОВ «Энергосвет» був в подальшому реалізований іншим суб'єктам господарювання відповідно до договорів, що не спростовувалось сторонами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), суб'єкти господарської діяльності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності (далі - підприємства), зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Статтею 8 Закону № 996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно:

- визначає облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно п. 8 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р., відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Тобто, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження та прийняв у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Всі ці вимоги позивачем дотримані.

Відповідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК Україні податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем, належно допустимих доказів того, що угоди носять не реальний характер, тобто ознаки недійсності (нікчемності), не зазначено.

Видані позивачу належно оформлені податкові накладні, зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту. Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів колегія суддів вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій у судовому засіданні доведені повністю, у зв'язку з чим колегія не приймає до уваги доводи відповідача про нереальність правочинів.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугелектроснаб" та Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 р. у справі № 812/5678/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 серпня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 09 серпня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська

О.О.Шишов