Ухвала

від 08.07.2013 по справі 801/1633/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1633/13-а

08.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши матеріали справи №801/1633/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О.) від 18.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" (вул. Леніна, буд.2, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду АР Крим від 29.01.2009р. у справі №2-12/3775-2008А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2009р., позов задоволений в повному обсязі.

28.01.2013р. ухвалою Вищого адміністративного суду України зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані, справа передана на новий розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті №0008402301/0 від 19.12.2007 р. та №0008402301/1 від 20.02.2008 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" (98500, АР Крим. м. Алушта, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код 31395365) 3,40грн. судового збору шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Алушті (98500, АР Крим м. Алушта, вул. Леніна, 22а, ідентифікаційний код 23191936).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Заявник апеляційної скарги наполягає, що за змістом Закону України "Про ПДВ", право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість.

25.03.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос" (далі позивач, ТОВ "Кронос") звернулось до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008402301/0 від 19.12.2007р. та №0008402301/1 від 20.02.2008р., яке прийнято за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.12.2007р.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2007 р. посадовими особами відповідача проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Кронос» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2005р.

За результатами перевірки складений акт №1719/23/31395365 від 19.12.2007р. (т.1 а.с.14-34). (далі - Акт перевірки)

Висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування у розмірі 2979,57 грн. по декларації за серпень 2005р.

Зазначеного висновку відповідач дійшов на підставі стверджень про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за серпень 2005 року за господарськими операціями з контрагентом ТОВ НПП «Кримпожсервіс».

Відповідачем надіслано запит до ДПІ в м. Євпаторія (повторний запит від 27.11.2006р. №9228/7/23) з питання взаємовідносин з ТОВ НПП «Кримпожсервіс».

До ДПІ в м. Алушті надійшла відповідь від 30.11.2007р. №1947/7/23-4 (вхідний №7322/8 від 04.12.2007р. в ДПІ в м.Алушта) про те, що здійснити перевірку ТОВ НПП «Кримпожсервіс» з питання включення до складу податкових зобов'язань податкових накладних №58 від 19.07.2005р. на загальну суму 16877,40 грн., в т.ч. ПДВ 2812,90 грн., №51 від 30.06.2005р. на загальну суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн. не є можливим з причин незнаходження підприємства за юридичною адресою, ненаданням підприємством звітності до ДПІ в м. Євпаторії, відкрито провадження по справі №2-4/4828-2007 про банкрутство підприємства. ТОВ НПП «Кримпожсервіс» визнано банкрутом (постанова від 17.05.2007р.). В даний час йде процедура банкрутства підприємства.

Враховуючи отримані відповіді від ДПІ в м. Євпаторії, відповідач вважає, що згідно п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» по декларації за серпень 2005р. не підтверджена правомірність включення до податкового кредиту та розрахунку суми бюджетного відшкодування суму ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ НПП «Кримпожсервіс» №58 від 19.07.2005р. на загальну суму 16 877,40 грн., в т.ч. ПДВ 2812,90 грн., №51 від 30.06.2005р. на загальну суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.

На підставі акта перевірки 19.12.2007р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0008402301/0, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ на загальну суму 2 979,57 грн. (а.с.13).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, проте було залишено без змін, а за результатом оскарження ДПІ в м. Алушті оформлено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2008 р. №0008402301/1 (а. с. 12).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні господарські операції позивача відбулися до 01.01.2011 року, тобто до набрання законної сили Податковим кодексом України, отже до спірних правовідносин у відповідний період застосовується Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168-97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо податкового кредиту) (далі - Закон України №168).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. (п.1.7. ст.1 Закону України №168)

Відповідно до пунктів 1.6-1.8 статті 1 Закону №168 податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168)

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Отже, підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2005 року, сума податкових зобов'язань за звітний період складає 84 813 грн., розмір податкового кредиту дорівнює 472 277 грн., у зв'язку з цим різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, складає 387 464 грн. та, згідно з рядком 22.2, підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З апеляційної скарги вбачається, що підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень був факт того, що по декларації за серпень 2005р. ТОВ «Кронос» не підтверджена правомірність включення до податкового кредиту та розрахунку суми бюджетного відшкодування сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ НПП «Кримпожсервіс» №58 від 19.07.2005р. на загальну суму 16 877,40 грн., в т.ч. ПДВ 2812,90 грн., №51 від 30.06.2005р. на загальну суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за 2005 рік (т.1 а.с.44-44Г), податкові накладні №№51, 58, на суму відповідно 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн. та 16 877,40 грн., в т.ч. ПДВ 2812,90 грн., виписані ТОВ НПП «Кримпожсервіс», відсутні, оскільки зазначені податкові накладні виписані іншим контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКО».

Відповідно до Порядку ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, книга обліку придбання - це книга, яка ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Пункт 9 Порядку визначає, що книга обліку придбання містить в собі порядок обліку операцій і визначає основу для можливості віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) продавцю у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Також судова колегія зазначає, що аналогічні відомості підтверджуються розшифровкою строки 25.1 податкової декларації з ПДВ за серпень 2005р., згідно якої податкові накладні №№51,58 на суми ПДВ 166,67 грн. та 2812,90 грн. відповідно видані ТОВ «Інко» (а.с.61-62).

Також з вказаної розшифровки строки 25.1 податкової декларації по ПДВ за серпень 2005р. вбачається, що до складу податкового кредиту серпня 2005 року взагалі не відносилися суми ПДВ за податковими накладними, виписаними контрагентом ТОВ НПП «Кримпожсервіс».

З урахуванням наведеного, матеріалами справи спростовуються ствердження відповідача про отримання позивачем від ТОВ НПП «Кримпожсервіс» податкових накладних №51 від 30.06.2005 р. та №58 від 19.07.2005р., так і про формування позивачем податкового кредиту серпня 2005 року за результатом господарських операцій зі вказаним контрагентом. Судом першої інстанції вірно встановлено, що відображені в акті перевірки факти не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи постанову господарського суду АР Крим від 29.01.2009р. у справі №2-12/3775-2008А та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2009р. зазначив, що судами не досліджено та не здійснено аналізу платіжних доручень, податкових накладних, наявності фактичної сплати позивачем податку на додану вартість постачальнику в ціні придбаних товарів; не досліджено реального здійснення господарських операцій, на підставі, яких позивачем сформовано суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2005 року в розмірі 2 979,57 грн.

На виконання вимог ч. 5 ст. 227 КАС України, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 14.04.2005р. між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКО» (Підрядник) укладено договір №65/2005 на виконання монтажних робіт. Пунктом 1.1 якого передбачено, що Замовник доручає та сплачує, а Підрядник приймає на себе зобов'язання власними силами та на свій ризик виконати монтажні роботи водопроводу та каналізаційних мереж на об'єкті, що належить Замовнику на праві власності та розташований за адресою: Україна, АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 2, згідно технічного завдання. (т.1 а.с.186-190)

Згідно п.1.3 договору факт виконання робіт підтверджується відповідними актами приймання-передачі робіт.

Договірна ціна на рівні 36558 грн., 50% якої (авансовий платіж) перераховуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору, а інша частина - протягом 5 банківських днів після завершення робіт та їх передачі за відповідними актами.

Також 18.05.2005 р. між тими самими сторонами укладений договір №91/2005 на виконання монтажних робіт з облаштування системи зливостоків з покрівлі на головному корпусі ЦИК Санаторій «Альбатрос», належному Замовнику на праві власності та розташованому за адресою: Україна, АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 2. (т.1 а.с.200-204)

Умови та порядок приймання виконаних робіт є аналогічним викладеним в договорі №65/2005 від 14.04.2005 р.

Вартість договору визначена на рівні 218 466,00 грн. з ПДВ (розділ 5).

Належність позивачеві на праві власності об'єкта нерухомого майна по вул. Леніна, 2 в м. Алушта підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.01.2008 р. та витягом про реєстрацію права власності №17359804 від 14.01.2008р. (т.2 а.с.3, 4)

Виконання робіт за вищевказаними договорами підтверджується відповідними актами здачі-приймання підрядних робіт за формою №КБ-2в (т.1 а.с.211-221).

30.06.2005 р. ТОВ «ІНКО» виписана податкова накладна №51 на суму 1000,00 грн. (т.1 а.с.222), у тому числі ПДВ 166,67 грн., 19.07.2005 р. - податкова накладна №58 на суму 16877,40 грн. (т.1 а.с.223), у тому числі ПДВ 2812,90 грн.

Колегією суддів встановлено, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168, а отже вони є підставою для формування податкового кредиту.

Фактична оплата позивачем виконаних ТОВ «ІНКО» робіт підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Так, 20.07.2005 р. позивачем перераховано 16877,40 грн. (за договором №65/2005). 30.01.2006 р. позивачем перераховано 1000,00 грн. (за договором №91/2005) та 7728,00 грн. (за договором №65/2005). (т.2 а.с.5-11)

Враховуючи підтвердження матеріалами справи реальне здійснення ТОВ «ІНКО» підрядних робіт, їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача, фактична оплата вартості виконаних робіт безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, позивачем формування податкового кредиту за серпень 2005 року на підставі виписаних ТОВ «ІНКО» податкових накладних №51 від 30.06.2005р. та №58 від 19.07.2005р. є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.04.13р. по справі №801/1633/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко