Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-2197/12/2770
09.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Беребесова П.В.
за участю сторін:
Прокурор Нахімовського району м. Севастополя- Степаненко Тетяна Олексіївна, посвідчення № 005771,
представник позивача- Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя- Буштуєв Артем Сергійович, довіреність № 2194/9/10-0 від 10.10.12,
представник відповідача- Приватного підприємства "Аштар"- Літвінов Дмитро Валерійович, довіреність № б/н від 20.12.12,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Приватне підприємство "Аштар" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 04.10.12 у справі № 2а-2197/12/2770
за позовом Прокурора Нахімовського району м. Севастополя (вул. Робоча, буд. 18, м. Севастополь, 99001)
Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв, 74, м. Севастополя,99001)
до Приватного підприємства "Аштар" (вул. Ялтинська, буд. 7, кв. 24, м. Севастополь, 99011)
про стягнення заборгованості в розмірі 70 481,64 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 04.10.2012 адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з ПП «Аштар» (99011, м. Севастополь, вул. Ялтинська, 7, кв. 24, код ЄДРПОУ 31637073, р/р 260023549 в КОДАТ «Райфайзен банк «Аваль», МФО 323538) в дохід місцевого бюджету Нахімовського району на р/р 33218812700008 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 38027260) заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 70 481,64 грн. (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят одна грн. 64 коп.), стягувач - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74, ЄДРПОУ 24691463).
Не погодившись з постановою суду, відповідач 31 .01.2013 (згідно штампу вхідної кореспонденції) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Серед іншого заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм п. 41.5 ст. 41 ПК України, які передбачають, що органами стягнення є виключно органи податкової служби, а не прокуратура.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови суду першої інстанції наполягав.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополь норм матеріально та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Аштар» перебуває на обліку як платник податків і зборів в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя з 20.01.2001 року (зворотній а.с.9).
23.02.2009 між Севастопольською міською Радою та ПП «Аштар» укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,8084 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, пр. Победи, 29-в, яка відносить до категорії земель житлової та загальної забудови (а.с.12-16). Даний договір було зареєстровано у Севастопольській міській філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 23.09.2009 за № 040966100011 (зворотній а.с.16).
Орендна плата за землю у 2012 році сплачувалась відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі.
ПП «Аштар» не сплачено податкові зобов'язання з орендної плати за землю за квітень-липень 2012 року, та за березень 2012 року не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості за основним платежем у розмірі 70 481,64 грн. (а.с.40-41)
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані вимоги , передбачені п. 59.1 ст. 59 ПК, направлена податкова вимога, заборгованість не сплачена.
Колегія суддів погоджується з постановою суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі-Кодекс № 2768) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до п.п. 270.1.1. п. 270.1 ст. 270 Кодексу № 2755 об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Згідно з пунктів 288.1 - 288.3 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до підпункту «в» частини першої статті 96 Кодексу № 2768 землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 54.2 ст. 54 ПК грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення ПП «Аштар» виставлена податкова вимога від 10.05.2012 року № 78 (а.с.10) з проханням сплатити суму боргу в розмірі 14 096,16 грн., яка була отримана директором підприємства 30.05.2012 (а.с.11).
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно того, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, оскільки відповідно до частини другої статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватне підприємство "Аштар" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.10.12 у справі № 2а-2197/12/2770 залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.10.12 у справі № 2а-2197/12/2770 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2013 |
Оприлюднено | 16.07.2013 |
Номер документу | 32396606 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні