Ухвала

від 09.07.2013 по справі 2а-2913/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2913/12/2770

09.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного підприємства "АРК"- Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність № б/н від 03.12.12,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Головашкіна Олена Андріївна, довіреність № 115/9/10.039 від 18.01.13,

розглянувши матеріали справи № 2а-2913/12/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 04.04.13

за позовом Приватного підприємства "АРК" (вул. М. Музики, 58, кв. 63,м. Севастополь,99029)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37, м. Севастополь,99011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.04.13 позовні вимоги Приватного підприємства "АРК" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року № 0000580222 про збільшення Приватному підприємству «АРК» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 191871 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 183 463 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штраф) - 8 408 грн. 00 коп.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року № 0000590222 про збільшення Приватному підприємству «АРК» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 192 802 грн. 15 коп., у тому числі за основним платежем - 170 934 грн. 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 868 грн. 15 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АРК» судовий збір у розмірі 2 146 гривень 00 копійки.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «АРК» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ПП «Пан Буд» за період діяльності з 01 січня 2009 року по 31 березня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт 07 листопада 2012 року № 117/22-2/24040487/8633/10, у якому зафіксовані порушення норм податкового законолдавства.

03 серпня 2012 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000120221 про донарахування податку на прибуток у розмірі 400 736 грн. 61 коп. та застосування штрафних санкцій у розмірі 60 775 грн. 13 коп.

20 листопада 2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000580222 про збільшення Приватному підприємству «АРК» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 191 871,0 грн., у тому числі за основним платежем - 183463,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 408,0 грн.; №0000590222 про збільшення Приватному підприємству «АРК» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 192 802,15 грн., у тому числі за основним платежем - 170 934,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 868,15 грн.

Статті 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Аналіз реальності господарських операції здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлює, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати складаються з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг); інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат) крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Згідно з підпунктами 138.4, 138.5 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним; у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

Відповідно до підпункту 139.1.1 та підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не відносяться до складу витрат - витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункти 152.1, 152.3 статті 152 Податкового кодексу України визначають, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду: у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом першої інстанції встановлено, що 23 січня 2012 року між Приватним підприємством «АРК» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скальса» (замовник) укладений підрядний договір №230112, за умовами якого підрядник приймає на себе виконання робіт по водопроводу нижче відмітки 0,000 корпусу 2 в осях 1-3 по забудові кварталу житлових будинків в VІ мікрорайоні пр. Ген.Острякова у м. Севастополі.

На виконання зазначеного підрядного договору 01 лютого 2012 між Приватним підприємством «АРК» (замовник) та Приватним підприємством «Пан Буд» (підрядник) укладений договір підряду №101, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати водопровід нижче відмітки о,000 Корпусу 2 в осях 1-3 забудови кварталу житлових будинків в VІ мікрорайоні пр. Ген.Острякова у м. Севастополі.

За результатами виконання робіт сторонами договору складені відповідні акти виконаних робіт, що підписані сторонами.

Виконання умов договору підряду №101 підтверджується також актом прийомки виконаних будівельних робіт КБ-2в, підсумковою відомістю ресурсів та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за лютий 2012 року. На підтвердження виконання робіт ПП «Пан Буд» виписало на адресу Приватного підприємства «АРК» податкові накладні від 21 лютого 2012 року №136, від 22 лютого 2012 року №156 та від 29 лютого 2012 року №241.

02 червня 2010 року між Приватним підприємством «АРК» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРТК «Амідас» укладений договір підряду №2/06, за яким підрядник приймає на себе виконання сантехнічних робіт (внутрішніх та зовнішніх) по об'єкту: «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Корчагіна, 60».

07 квітня 2011 року на виконання договору №2/06 між Приватним підприємством «АРК» (замовник) та БВП «Строитель-Плюс» (підрядник) укладений договір підряду №505, за яким підрядник зобов'язується виконати сантехнічні роботи на об'єкті «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Павла Корчагіна 60». Підтвердженням виконання робіт є акти виконаних робіт підписані сторонами.

Виконання умов договору підряду №505 також підтверджується актами прийомки виконаних будівельних робіт КБ-2в, підсумковими відомостями ресурсів та довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за квітень, травень, червень, липень та серпень 2011.

На підтвердження виконання робіт БВП «Строитель-Плюс» видало на адресу Приватного підприємства «АРК» податкові накладні від 28 квітня 2011 року №380, від 31 травня 2011 року №536, від 30 червня 2011 року №545, від 29 липня 2011 року №473 та від 31 серпня 2011 №557.

04 березня 2011 року між Приватним підприємством «АРК» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудсервіс» (замовник) укладений підрядний договір №7, за умовами якого підрядник приймає на себе виконання сантехнічних та монтажних робіт по житловому комплексу з об'єктами торгівлі по вул. Т.Шевченко (V мікрорайон Камишової бухти) у м. Севастополі в осях 1с-4с.

На виконання цього договору 04 квітня 2011 року між Приватним підприємством «АРК» (замовник) та Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» (підрядник) укладений договір підряду №461, за умовами якого підрядних зобов'язується виконати сантехнічні роботи на об'єкті «Житловий комплекс з об'єктами торгівлі» по вул. Шевченко, 5 мікрорайон Камишової бухти осі 1-2, 3-4, 7-8. Підтвердженням виконання робіт є акти виконаних робіт підписані сторонами.

Виконання умов договору підряду №461, крім того, підтверджується актами прийомки виконаних будівельних робіт КБ-2в, підсумковими відомостями ресурсів та довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за квітень, серпень, грудень 2011 року, січень 2012 року.

На підтвердження виконання робіт Будівельно-виробниче підприємство «Строитель-Плюс» видало на адресу Приватного підприємства «АРК» податкові накладні від 28 квітня 2011 року №381, від 31 серпня 2011 року №527, від 30 грудня 2011 року №598, від 26 січня 2012 року №186 та №187.

Приватне підприємство «АРК» здійснило оплату вартості підрядних робіт, виконаних Приватним підприємством «Пан Буд» та Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс», що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку.

Будівництво об'єктів: «Багатоквартирний житловий будинок за адресою м. Севастополь, вул. Корчагіна,60», «Будівництво забудови кварталу житлових будинків в VI мікрорайоні 54 квартирний блок №2/1 по пр.Генерала Острякова, 242 в м. Севастополь», що здійснювалось Приватним підприємством «АРК» та, відповідно, Приватним підприємством «Пан Буд» та Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс», як субпідрядниками, закінчено, об'єкти введені до експлуатації, про що свідчать декларації про готовність об'єктів до експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Пан Буд» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради АР Крим 26 квітня 2010 року, ЄДРПОУ 37081614. Місцезнаходженням суб'єкта господарювання є: м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 40. Основним видом діяльності цього підприємства є будівництво. Приватним підприємством «Пан Буд» отримано ліцензію Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономної Республіці Крим Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ №557925 на вид діяльності - господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури (за переліком робі згідно з додатком), строком дії з 15 листопада 2010 року по 15 листопада 2013 року. Підприємством зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво №100308943 НБ №385434), в процесі припинення не перебуває. Свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано за ініціативою податкової інспекції 11 травня 2012 року на підставі того, що у Єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Будівельно-виробниче підприємство «Строитель-Плюс» зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя 14 грудня 2000 року, ЄДРПОУ 31263808. Державна реєстрація змін до установчих документів проводилась Виконкомом Сімферопольської міської ради АР Крим 01 листопада 2004 року. Місцезнаходженням підприємства є: м. Сімферополь, вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, 57В/2А. Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» отримано ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ №195347 на вид діяльності - будівельна діяльність (згідно з переліком), строком дії з 22 грудня 2006 року по 22 грудня 2011 року. Підприємством також зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво №100326353 НБ №389812), у процесі припинення не перебуває. Свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано за ініціативою податкової служби 15 травня 2012 року у зв'язку з тим, що у Єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність суб'єкта господарювання за місцезнаходженням.

Крім того, реальність господарських операцій (тобто фактичне виконання Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» для Приватного підприємства «АРК» підрядних робіт) підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 28 травня 2012 року ПС №178/22-1/24040487 про результати проведення зустрічної звірки ПП «АРК» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків БВП «Строитель-Плюс» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, відповідно до якої звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із БВП «Строитель-Плюс», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Отже, зазначене свідчить про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і Приватним підприємством «Пан Буд» та Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 № 236 затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пункт 4.4 яких визначає, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Згідно з пунктом 7.1 Методичних рекомендації результати лише проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом Державної податкової служби - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби довідок про проведення зустрічних звірок ПП «Пан Буд» та БВП «Строитель-Плюс» суду не надано.

Стосовно посилання відповідача на матеріали кримінальної справи, колегія суддів зазначає, що лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.

На час розгляду справи відповідачем суду не наданий вирок суду по зазначеної кримінальної справі, отже обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.

Несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підставою недійсності правочину згідно з частиною першою зазначеної статті є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин, який порушує публічний порядок, відповідно до частини другої статті 228 зазначеного Кодексу, є нікчемним.

Податковий орган робить висновок про відсутність у позивача при укладені договорів наміру створення правових наслідків, тобто про фіктивність даних угод.

Таким чином, відповідач ототожнює два різних поняття: нікчемність та фіктивність правочину.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби рішень судів про визнання угод, укладених позивачем з контрагентами, недійсними за фактом їх фіктивності, не надано.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.04.13 у справі № 2а-2913/12/2770 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.04.13 у справі № 2а-2913/12/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко