Рішення

від 03.07.2013 по справі 908/1577/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/47/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69600, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 Справа № 908/1577/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Хилько Ю.І.

За участю представників: від позивача: Фідря С.М., довіреність № б/н від 24.12.2012 р.; Лузан М.Ю., довіреність № б/н від 02.07.2013 р.; від відповідача: не з'явився; від третьої особи: не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1577/13

за позовом: Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (72383, Запорізька обл., Мелітопольський район, селище Фруктове, вул. Стара, 1, скорочено МДСС імені М.Ф. Сидоренка ІС НААН);

до відповідача: Приватного підприємства «СВ Вікторія» (72301, Запорізька обл., м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, скорочено ПП «СВ Вікторія»);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37, скорочено НААНУ)

про розірвання договору оренди, повернення майна, стягнення суми

Сутність спору:

Мелітопольською дослідною станцією садівництва імені М.Ф.Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України заявлено позовні вимоги до Приватного підприємства «СВ Вікторія» про дострокове розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р., зобов'язання повернути майно загальною площею 897,4 кв.м. (мотель площею - 189,0 кв.м., їдальня площею - 536,7 кв.м., склад площею 82,7 кв.м., офіс площею - 38,0 кв.м., сауна площею 51,0 кв.м.), розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3 та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 22251,86 грн., у тому числі ПДВ - 3708,64 грн., пені за несвоєчасне перерахування орендної плати - 418,97 грн., штрафних санкцій в сумі 1112,59 грн. та заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 852,51 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1577/13, присвоєно справі номер провадження № 34/47/13, розгляд якої призначено на 29.05.2013 р.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В судовому засіданні 29.05.2013 р. судом були прийняті до розгляду та розглядались збільшені позовні вимоги про дострокове розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р., зобов'язання повернути майно загальною площею 897,4 кв.м. (мотель площею - 189,0 кв.м., їдальня площею - 536,7 кв.м., склад площею 82,7 кв.м., офіс площею - 38,0 кв.м., сауна площею 51,0 кв.м.) розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, стягнення 25925,79 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, у тому числі ПДВ - 4 320,96 грн., пені за несвоєчасне перерахування орендної плати - 673,48 грн., штрафних санкцій в сумі 1296,29 грн., та стягнення заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 1147,15грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 12.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.06.2013 р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.07.2013 р.

01.07.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф.Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 29603,39 грн., у тому числі ПДВ - 4916,37 грн., пеню за несвоєчасне перерахування орендної плати - 892,34 грн., штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 1480,17 грн. та заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 1147,15 грн.

Суд в судовому засіданні 03.07.2013 р. розглянув заяву Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф.Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про збільшення позовних вимог від 01.07.2013 р., дослідив матеріали справи та прийшов до висновку, що дана заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 03.07.2013 р. судом розглядаються збільшені позовні вимоги про дострокове розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р., зобов'язання повернути майно загальною площею 897,4 кв.м. (мотель площею - 189,0 кв.м., їдальня площею - 536,7 кв.м., склад площею 82,7 кв.м., офіс площею - 38,0 кв.м., сауна площею 51,0 кв.м.) розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 29603,39 грн., у тому числі ПДВ - 4916,37 грн., пені за несвоєчасне перерахування орендної плати у розмірі 892,34 грн., штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 1480,17 грн. та заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 1147,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.04.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 897,4 кв.м. (мотель площею - 189,0 кв.м., їдальня площею - 536,7 кв.м., склад площею 82,7 кв.м., офіс площею - 38,0 кв.м., сауна площею 51,0 кв.м.), розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3. Пунктом 5.3. договору оренди № 2/1 від 25.04.2005 р. передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, земельний податок, комунальні послуги згідно з виставленими рахунками. Відповідач протягом строку дії договору оренди № 2/1 від 25.04.2005 р. не виконував своїх обов'язків, в результаті чого, у нього утворилась заборгованість зі сплати оренди у розмірі 29603,39 грн., пені за несвоєчасне перерахування орендної плати у розмірі 892,34 грн., штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 1480,17 грн., заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 1147,15 грн. Крім того, позивач просить розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р. та зобов'язати ПП «СВ Вікторія» повернути за актом прийому-передачі позивачу індивідуально визначене майно, відповідно до договору оренди № 2/1 від 25.04.2005 р. Обґрунтовуючи позовні вимоги, МДСС імені М.Ф. Сидоренка ІС НААН посилається на ст. 291 ГК України, ст.ст. 549, 610, 611, 651, 782 ЦК України, ст.ст. 282.1.3, 284.3, 287.7, 276.5 ПК України, Закон України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 3, 118, 119 ГПК України.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлений позов, з урахуванням всіх заяв про збільшення позовних вимог, просили його задовольнити.

ПП «СВ Вікторія», відповідач по справі, в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду по даній справі були направлені на адресу відповідача, що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 72301, Запорізька обл., м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

Представник третьої особи в судове засідання 03.07.2013 р. не з'явився, проте надіслав пояснення, які надійшли до канцелярії господарського суду Запорізької області 14.06.2013 р. В даних поясненнях Національна академія аграрних наук України просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та прийняти рішення за наявними матеріалами без участі представника НААН України.

За клопотанням представників позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2005 р. Інститутом зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН (відповідно до п. 1.6. статуту - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України є правонаступником Інституту зрошуваного садівництва імені М.Ф. Сидоренка Національної академії аграрних наук України) (орендодавець) та ПП «СВ Вікторія» (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р. (далі - договір оренди). Договір оренди погоджено Президентом Української академії аграрних наук 05.08.2005 р.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: окремо розташована будівля з навісом та прибудовами, з підвалом під нею; прибудована будівля з підвалом під нею (надалі - майно) площею 897,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, що знаходиться на балансі Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 139858 грн. Майно передається в оренду з метою використання під розміщення: - кімнат для проживання площею 309,7 кв.м.; - обладнання громадського харчування площею 587,7 кв.м.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1. договору оренди).

25.04.2005 р. орендодавець передав, а орендар прийняв державне нерухоме майно, а саме: окремо розташована будівля з навісом та прибудовами, з підвалом під нею; прибудована будівля з підвалом під нею (надалі - майно) площею 897,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, що знаходиться на балансі орендодавця, про що свідчить акт прийому-передачі орендованого майна (а.с. 16).

Відповідно до п. 10.1. договору оренди, цей договір укладено загальним строком на 11 місяців, що діє з 25 квітня 2005 року до 24 березня 2006 р. включно.

Додатковою угодою № 2 від 24.03.2006 р. до договору оренди продовжено строк дії договору оренди державного майна від 25.04.2005 р. № 2/1 по 31 грудня 2006 р.

Пунктом 10.1. додаткової угоди № 4 від 07.02.2007 р. до договору оренди встановлено, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 01.01.2007 р. до 30 листопада 2007 р. включно.

Додатковою угодою № 5 від 30.11.2007 р. до договору оренди сторони вирішили пункт 10.1 договору оренди викласти в наступній редакції: « 10.1. Цей договір діє з 01.01.2007 р. до 31 грудня 2008 р. включно.»

Додатковою угодою № 6 від 10.12.2008 р. до договору оренди сторони вирішили продовжити строк дії договору № 2/1 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 25.04.2005 р. та додаткової угоди № 4 від 07.02.2005 р. до нього з 01 січня 2009 р. до 30 листопада 2011 р. включно.

Пунктом 10.1. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди передбачено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 січня 2009 р. по 30 листопада 2011 р. включно.

Відповідно до п. 2. додаткової угоди № 3 від 24.10.2011 р. сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 25 квітня 2005 р. № 2/1 з 01 грудня 2011 р. по 30 листопада 2013 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, правочин по даній справі є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оскільки орендоване майно є державним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті оренди в розмірі 29603,39 грн., згідно договору оренди за період: з жовтня 2012 р. по травень 2013 р. включно та земельного податку в розмірі 1147,15 грн. за період: з жовтня 2012 р. по травень 2013 р. включно.

Орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, земельний податок, комунальні послуги згідно з виставленими рахунками (п. 5.3. додаткової угоди від 24.06.2009 р.).

Пунктом 3.1. договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2005 року) 857,01 грн.

Додатковою угодою № 3 від 24.10.2011 р. до договору оренди, сторони дійшли згоди викласти п. 3.1. договору оренди в наступній редакції: "3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.1095 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - вересень 2011 р. - 3055,59 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2011 року".

Пунктами 3.2., 3.3., 3.6. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди встановлено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа місяця за який здійснюється платіж.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату оренди за спірний період: з жовтня 2012 р. по травень 2013 р. на суму 29376,80 грн., про що свідчать рахунки на оплату: ДС0000000048 від 12.11.2012 р., ДС0000000045 від 07.12.2012 р., ДС0000000004 від 08.01.2013 р., ДС0000000008 від 07.02.2013 р., ДС0000000015 від 11.03.2013 р., ДС0000000025 від 09.04.2013 р., ДС0000000030 від 07.05.2013 р., супровідні листи: № 656 від 10.12.2012 р., № 14 від 10.01.2013 р., № 102 від 11.02.2013 р., № 144 від 12.03.2013 р., № 204 від 11.04.2013 р., № 291 від 08.06.2013 р., копії витягів з журналу реєстрації вихідних документів, описи вкладення (а.с. 90-109, 201, 202).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати від 01.07.2013 р. станом на 01.11.2012 р. у відповідача вже була заборгованість у розмірі 226,59 грн. за попередній період.

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті оренди, згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р. становить 29603,39 грн., доказів оплати якої відповідач не надав.

Таким чином, у ПП «СВ Вікторія» утворилася заборгованість по орендній платі перед позивачем у розмірі 29603,39 грн. Отже, позовні вимоги про стягнення орендної плати в розмірі 29603,39 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується заборгованості по сплаті земельного податку, слід зазначити.

Відповідно до п. п. 14.1.72., 14.1.147. Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно до п. 284.3. Податкового кодексу України, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7. Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 287.3. Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 275.1 Податкового кодексу України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» № 4235-VI від 22.12.2011 р. ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються за 1 кв.м. - 1,83 грн., що відноситься до групи населених пунктів з чисельністю від 100 до 250 тис. осіб.

Таким чином, позивачем було нараховано відповідачу земельний податок, згідно договору оренди за період: з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. у розмірі 410,55 грн., який мав бути сплачений орендодавцеві згідно п. 5.3. договору оренди.

Згідно п. 275.1 Податкового кодексу України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» № 5503-VI від 20.11.2012 р. ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються за 1 кв.м. - 1,97 грн., що відноситься до групи населених пунктів з чисельністю від 100 до 250 тис. осіб.

Таким чином, позивачем було нараховано відповідачу земельний податок, згідно договору оренди за період: з січня 2013 р. по травень 2013 р. у розмірі 736,60 грн., який мав бути сплачений орендодавцеві згідно п. 5.3. договору оренди.

На підставі вищевикладеного, у відповідача утворилась загальна заборгованості за земельний податок, згідно п. 5.3. договору оренди у розмірі 1147,15 грн. за період: з жовтня 2012 р. по травень 2013 р. включно, доказів погашення якої відповідач не надав, тому дана вимога законна та обґрунтована, і підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення пені у розмірі 892,34 грн. за період: з 01.11.2012 р. по 30.06.2013 р. та штрафу у розмірі 1480,17 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 3.7. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі 120 % облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що правильною сумою до стягнення, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України (не більше 6-ти місяців), є 839,40 грн. В іншій частині стягнення пені вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення штрафу позивач обґрунтовує п. 3.8. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди, за якою у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

Судом перевірено правильність нарахування штрафу та встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі більше ніж за три місяці, тому дана вимога позивача нарахована вірно і підлягає задоволенню у розмірі 1480,17 грн.

Що стосується вимоги позивача про розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

ПП «СВ Вікторія» систематично порушується п.п. 3.6, 5.3 договору оренди щодо своєчасного внесення орендної плати та відшкодування земельного податку, що підтверджується матеріалами даної справи.

Згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи, що відповідачем систематично не сплачується орендна плата та відшкодування земельного податку, суд вважає вимогу позивача про розірвання договору оренди законною та обґрунтованою.

Лист МДСС імені М.Ф. Сидоренка ІС НААН № 88 від 04.02.2013 р. про відмову від договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 25 квітня 2005 р. № 2/1 (а.с. 32) не свідчить про припинення зобов'язань за договором оренди, оскільки він не був отриманий відповідачем, тому ч. 2 ст. 782 ЦК України (у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору) не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, і договір підлягає розірванню в судовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 5.10 договору оренди, орендар зобов'язаний, у разі припинення або розірвання договору, повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога МДСС імені М.Ф. Сидоренка ІС НААН про повернення майна загальною площею 897,4 кв.м. (мотель площею - 189,0 кв.м., їдальня площею - 536,7 кв.м., склад площею 82,7 кв.м., офіс площею - 38,0 кв.м., сауна площею 51,0 кв.м.), розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Згідно п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1147 грн.).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку станом на 31.01.2009 р. вартість спірного майна становить 255658 грн.

Пунктом 1.1. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуальне визначене майно: будинок науки та музей - будинок учених (далі-майно) площею 897,4 кв.м., розміщене за адресою: м.Мелітополь, проїзд Карвацького, буд. 3, на першому поверсі музею - будинку учених та першому - другому поверхах будинку науки, що перебувають на балансі Інституту зрошуваного садівництва імені М.Ф.Сидоренка Української академії аграрних наук, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку на 31 січня 2009 р. і становить за незалежною оцінкою 255658 грн. без врахування ПДВ.

Крім того, позивачем було заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення 29603,39 грн. заборгованості з орендної плати, 892,34 грн. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати, 1480,17 грн. штраф за несвоєчасну сплату орендної плати, 1147,15 грн. заборгованість зі сплати відшкодування земельного податку.

Таким чином, загальна сума позовних вимог майнового характеру становить 288781,05 грн., тому судовий збір за вказані вище майнові вимоги складає 5775,62 грн.

Вимога позивача про дострокове розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р. є немайновою вимогою, тому судовий збір за дану вимогу становить 1147 грн.

На підставі вищевикладеного, вбачається, що загальна сума судового збору за даним позовом становить 6922,62 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судовий збір було перераховано пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р., укладений між Мелітопольською дослідною станцією садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та Приватним підприємством «СВ Вікторія» .

Зобов'язати Приватне підприємство «СВ Вікторія» (72301, Запорізька обл., м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 31250432) повернути на користь Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (72383, Запорізька обл., Мелітопольський район, селище Фруктове, вул. Стара, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00415451) індивідуально визначене майно загальною площею 897,4 кв.м. (мотель площею - 189,0 кв.м., їдальня площею - 536,7 кв.м., склад площею 82,7 кв.м., офіс площею - 38,0 кв.м., сауни площею 51,0 кв.м.), розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, шляхом складання акту прийому-передачі.

Стягнути з Приватного підприємства «СВ Вікторія» (72301, Запорізька обл., м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 31250432) на користь Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (72383, Запорізька обл., Мелітопольський район, селище Фруктове, вул. Стара, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00415451) 29603 (двадцять дев'ять тисяч шістсот три) грн. 39 коп. заборгованості за оренду, 839 (вісімсот тридцять дев'ять) грн. 40 коп. пені, 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 17 коп. штрафу, 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 15 коп. відшкодування за земельний податок, 6921 (шість тисяч дев'ятсот двадцять один) грн. 35 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.07.2013 р.

Суддя А.О. Науменко