Рішення

від 10.07.2013 по справі 910/7937/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/7937/13 10.07.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2", м. Сквира

До Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща Озерна", м. Київ

Про стягнення 54 021,52 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Кордівська Н.С. - пред. по довір.

Від відповідача Грабчак В.М . - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 50 986,04 грн. заборгованості, 1 125,56три відсотки річних та 1 909,92 пені за Договором поставки № 19 від 06.02.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. було порушено провадження у справі № 910/7937/13 та призначено судовий розгляд на 29.05.2013р.

21.05.2013р. 29.05.2013р. від відповідача та позивача надійшли документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 24.04.2013р.

Розпорядженням від 29.05.2013р. Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку зі знаходженням судді Курдельчука І.Д. у відрядженні, справу № 910/7937/13 було передано для розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013р. суддя прийняв справу № 910/7937/13 до свого провадження та було призначено судовий розгляд на 18.06.2013р.

Розпорядженням від 18.06.2013р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., у зв'язку із поверненням судді Курдельчука І.Д. з відрядження, справу № 910/7937/13 було передано для подальшого розгляду судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2013р. суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 910/7937/13 до свого провадження.

18.06.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що станом на час дії Договору, крім нього між сторонами також були укладені та діяли ще 24 цивільно-правові угоди на поставку товарів. Відповідач заперечує позовні вимоги заявлені позивачем у межах справи №910/7937/13, де підставою для позову зазначено Договір від 06.02.2012 року №19 на суму 132 гривні 00 копійок за накладною від 24.02.2012 року N93009, а також нараховані на зазначену суму штрафні санкції та 3 відсотки річних.

18.06.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 10.07.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

10.07.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення та документи, витребувані ухвалою суду від 18.06.2013р.

Представники позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача вимоги ухвали суду від 18.06.2013р. не виконав, проти задоволення позову заперечував з підстав відсутності поставки за накладною 3009 від 24.02.2012р. на суму 132,00 грн. за договором.

В судовому засіданні 10.07.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

6 лютого 2012 року між сторонами було укладено Договір № 19 з протоколом розбіжностей, згідно умов якого позивач, як постачальник зобов'язався здійснювати поставку відповідачу, як замовнику, товару (круп, а саме: геркулеса (вівсяних пластівців), крупи гречаної, крупи манної, крупи перлової, пшона, рису та макаронних виробів), а замовник - приймати та оплачувати поставлений товар (пункти 1.1 та 1.3 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Луговською Наталією Леонідівною, та від відповідача - В.о. Директора Авраменком Євгенієм Володимировичем, які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 2.4 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) розрахунки проводяться протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.

Позивач зазначає, що виконуючи умов Договору, за період з 24 лютого 2012 року по 28 вересня 2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 50 986,04 грн., що підтверджується накладними: № 3009 від 24.02.2012р. на суму 132 грн., № 3440 від 02.03.2012р. на суму 300 грн., № 4315 від 19.03.2012р. на суму 2 172 грн., № 4540 від 22.03.2012р. на суму 1 980 грн., № 4826 від 27.03.2012р. на суму 118,50 грн., № 4878 від 28.03.2012р. на суму 1 122 грн., 5096 від 30.03.2012р. на суму 297 грн., № 5577 від 06.04.2012р. на суму 132 грн., № 5580 від 06.04.2012р. на суму від 300 грн., № 5584 від 06.04.2012р. на суму 2 172 грн., № 6825 від 27.04.2012р. на суму 132 грн., № 7226 від 07.05.2013р. на суму 264 грн., № 8232 від 21.05.2012р. на суму 300 грн., № 8530 від 25.05.2012р. на суму 4 152 грн., № 8886 від 30.05.2012р. на суму 297 грн., № 9017 від 01.06.2012р. на суму 23,70 грн., № 9195 від 05.06.2012р. на суму 142,20 грн., № 9385 від 08.06.2012р. на суму 132 грн., № 9780 від 15.06.2012р. на суму 1 581,60 грн., № 10058 від 20.06.2012р. на суму 297 грн., № 10121 від 21.06.2012р. на суму 694,80 грн., № 10342 від 25.06.2012р. на суму 4 152 грн., № 10417 від 26.06.2012р. на суму 237 грн., № 10418 від 26.06.2012р. на суму 297 грн., 3 10695 від 03.07.2012р. на суму 1 111,68 грн., № 10715 від 03.07.2012р. на суму 660 грн., № 10950 від 07.07.2012р. на суму 2 172 грн., № 11426 від 17.07.2012р. на суму 6 228 грн., № 11427 від 17.07.2012р. на суму 594 грн., № 11572 від 19.07.2012р. на суму 1 004,40 грн., № 11592 від 20.07.2012р. на суму 237 грн., № 11898 від 26.07.2012р. на суму 627 грн., № 12083 від 30.07.2012р. на суму 7 469 грн., № 12589 від 09.08.2012р. на суму 435 грн., № 12980 від 17.08.2012р. на суму 1 929,72 грн., № 13267 від 23.08.2012р. на суму 3 258 грн., № 13453 від 28.08.2012р. на суму 297 грн., № 13855 від 04.09.2012р. на суму 1 066,44 грн., № 14487 від 13.09.2012р. на суму 2 172 грн., № 15382 від 28.09.2012р. на суму 297 грн., які підписані повноважними представниками та скріплені штемпелями сторін без зауважень.

Суд не приймає в якості доказу поставки за договором №19 від 06.02.12 накладну № 3009 від 24.02.2012р. на суму 132 грн., оскільки, вона оформлена без посилання на Договір № 12 від 06.02.2012р. і не містить реквізитів будь-якого з 24 укладених сторонами договорів.

Таким чином посилання позивача на те, що поставка товару по накладній № 3009 від 24.02.2012р. на суму 132 грн. здійснювалась на виконання Договору не знайшли документального підтвердження.

21 лютого 2013 року сторонами було проведено звірку розрахунків та складено відповідний акт. У вказаному акті позивач вказує заборгованість у розмірі - 50 986,04 грн. (враховуючи накладну № 3009 від 24.02.2012р.), а відповідач вказує заборгованість у розмірі - 50 854,04 грн. (без врахування накладної № 3009 від 24.02.2012р. на суму 132 грн.)

29 травня 2013 р. позивач звернувся з претензією по сплату визначеної актом звірки заборгованості.

Реагуючи на претензію , відповідач визнав її у повному обсязі не поділяючи поставки на поставки за договром і окремі (без договору) , проте посилаючись на тяжке фінансове становище пропонував графік сплати з розстроченням.

Графік сторонами не погоджений.

Таким чином, заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню на користь позивача, у зв'язку з неоплатою товару за Договором № 12 від 06.02.2012р., складає 50 854,04 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності.

Позивач нараховує пеню у розмірі - 1 909,92 грн. та три відсотка річних у розмірі - 1 125,56 грн.

Відповідно до пункту 7.4 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) у разі порушення строків оплати поставленого товару замовник сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, від вартості.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

З урахуванням умов договору позивач розраховував санкції за всіма накладними, вважаючи всі поставки здійсненими в межах договору №19.

Втім , суд дійшов висновку, що поставка за накладною 3009 від 24.02.12 здійснена за межами договору , однак також вчасно, на вимогу позивача, не оплачена.

Беручи до уваги виключення накладної 3009 від 24.02.12 суд здійснив свій розрахунок пені та трьох відсотків річних, оскільки суми, що були нараховані позивачем є завищеними , з урахуванням боргу в 132 грн.

За розрахунком суду, розмір пені складає - 1 904,67 грн. та трьох відсотків річних - 1 121,30 грн. (за період з 02.04.2012р. по 22.04.2013р.)

За таких обставин суд визнає вимоги позивача про стягнення пені та трьох відсотків річних, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але за уточненим розрахунком суду, а саме, пеня у розмірі - 1 904,67 грн. та три відсотка річних у розмір - - 1 121,30 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом щодо стягнення заборгованості за поставлений за самостійною усною угодою товар на суму - 132 грн. по накладній № 3009 від 24.02.2012р.в оплата якої також допущено прострочення.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна» (04075, м. Київ, Пуща-Водиця, 14-а лінія, код ЄДРПОУ 05907147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна, 22, адреса для поштової кореспонденції: 03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, код ЄДРПОУ 35231874), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 50 854 (п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 04 коп., пеню у розмірі - 1 904 (одну тисячу дев'ятсот чотири) грн. 67 коп., три відсотка річних у розмірі - 1 121 (одна тисяча сто двадцять одна) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 99 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 12 липня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук