Постанова

від 07.10.2008 по справі 2-а-10100/08

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

h

h

справа

№  2-а-10100/08 

категорія  50

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07 жовтня 2008 р.                                                                                                   м.Житомир

Житомирський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

- судді  Щавінському В.Р. ,

при

секретарі -  Любась Т.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  ОСОБА_1

до   Управління праці та соціального захисту

населення Овруцької районної державної адміністрації

про 

стягнення 43097,17 грн.,-

встановив:

У травні 2008 року позивач пред"явив позов до

Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної

адміністрації, посилаючись на те, що з 01.01.2000 року по 31 грудня 2007 року

йому не були проведені у повному обсязі виплати, передбачені ст. 37 Закону України

"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи", в той самий період йому не були проведені у

повному обсязі виплати, передбачені ст. 39 зазначеного Закону, що призвело до

порушення прав позивача.

Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на

територіях радіоактивного забруднення (ст. 39), позивач визначив в розмірі

43097,17 грн., по допомозі в зв'язку з обмеженням споживання продуктів

харчування (ст. 37) -в розмірі 2038,80 грн.

Посилався на те, що отримував відповідні доплати та

допомоги у розмірах, передбачених 

Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді

як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній  заробітній платі та мінімальній пенсії за

віком  у відповідні періоди.

Позивач в судове засідання не з"явився, просив

справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився,

про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд дослідивши наявні докази в матеріалах справи,

прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач проживає та працює у

м.Овручі Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого

добровільного відселення.

Відпровідно до переліку населених пунктів, віднесених до

зон радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи територію м.Овруч

Житомирської області віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Згідно ст.37 Закону України “Про статус та соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,

громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна

виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання

продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного

господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від

мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус та

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи”громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення в

зоні гарантованого добровільного відселення -дві мінімальні заробітні плати.

Проте в спірний період часу  ці доплати та допомоги  виплачувались частково, у фіксованому

розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996

року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати. 

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і

діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою

Кабінету Міністрів України.

Виплатою допомоги та доплат в твердих сумах,

встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996

року,  порушені права позивачки.

Крім того, дію абзацу третього частини першої статті 37

та абзацу третього частини першої статті 39 зупинено на 2006 рік в частині

виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної

плати згідно із Законом N3235-IV (3235-15) від 20.12.2005р. На 2007 рік дію цих

норм зупинено згідно із Законом N489-V (489-16) від 19.12.2006р., і лише з 9

липня 2007 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду N6-рп/2007

(v0a6p710-07) від 09.07.2007р.

Оскільки, відповідно до ст.99 КАС України передбачено

річний строк звернення до суду, суд вважає, що за статтею 37 Закону до

стягнення підлягає щомісячна грошова допомога 

за період з липня по листопад 2007 року включно.

Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню

відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України 

незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про

виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці”  є складовою 

структури заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати становив:

з 2 вересня 1996 року -15 грн., з 1 квітня 1998 року -45

грн.,  з 1 липня 1998 року -55 грн., з 1

січня 2000 року -74 грн., з 1 квітня 2000 року -90 грн., з 1 липня  2000 р.- 118 грн., з 1 січня 2002 року -140

грн., з1 липня 2002 року -165 грн., з1 січня 2003 року -185 грн., з 1 грудня

2003 року- 205 грн., з 1 вересня 2004 року 237 грн., з 1 січня 2005 року 262

грн., з 1 квітня 2005 р- 290 грн., з 1 липня 2005 р.- 310 грн., з 1 вересня

2005 року -332 грн., з 1 січня 2006 року- 350 грн., з 1 липня 2006 р.- 375

грн., з 1 грудня 2006 року 400грн, з 1квітня 2007 року -420 грн., з 1 липня

2007 року- 440 грн., з 1 жовтня 2007 року -460 грн.

Заборгованість перед позивачем згідно ст.39 становить:

-         за 2000

рік -2400,00грн.(74 х 2 х 3 = 444,00грн.; 90 х 2 х 3 = 540,00грн.; 118 х 2 х 6

= 1416,00грн.) -89,12грн. (отриманих позивачем) = 2310,88грн.;

-         за 2001

рік -2832,00грн.(118 х 2 х 12 = 2832,00грн.) -100,35грн. (отриманих позивачем)

= 2731,65грн.;

-         за 2002

рік -3660,00грн.(140 х 2 х 6 = 1680,00грн.; 165 х 2 х 6 = 1980,00грн.)

-110,79грн. (отриманих позивачем) = 3549,21грн.;

-         за 2003

рік -4480,00грн.(185 х 2 х 11 = 4070,00грн.; 205 х 2 х 1 =410,00грн.)

-103,66грн. (отриманих позивачем) = 4376,34грн.;

-         за 2004

рік -5176,00грн.(205 х 2 х 8 = 3280,00грн.; 237 х 2 х 4 = 1896,00грн.)

-108,02грн. (отриманих позивачем) = 5067,98грн.;

-         за 2005

рік -7208,00грн. (262 х 2 х 3 = 1572,00грн.; 290 х 2 х 3 = 1740,00грн.; 310 х 2

х 2 = 1240,00грн.; 332 х 2 х 4 = 2656,00грн.) -97,93грн. (отриманих позивачем)

= 7110,07грн.;

-         за 2007

рік (у період з липня по грудень) -5400,00грн. (440 х 2 х 3 = 2640,00грн.; 460

х 2 х 3 = 2760,00грн.) -29,67грн. (отриманих позивачем) = 5370,33грн.;

Всього: 30516,46грн.

Заборгованість по допомозі в зв”язку з обмеженням споживання

продуктів харчування місцевого виробництва на позивача (ст..37) підлягає

стягненню в межах одного року позовної давності з липня  по грудень 2007 року і становить: 1067,40грн.

(440грн.х40%х3=528,00грн., 460грн.х40%х3=552,00грн. = 1080,00грн. - 12,60грн.(отримані

по  постанові КМ).

Крім того, суд, при розгляді даного позову прийшов до

висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів

передбачених Законом України  "Про

статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобилської

катастрофи" діяв всупереч Закону, а тому відповідно до  ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі

позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період

часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Овруцької

районної державної адміністрації, суд стягує з нього дану заборгованість.

Керуючись ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи”,  ст. ст.   158

-163, 167, 254  КАС України, суд,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправовмірними дії відповідача.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту

населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1

1067,40грн. заборгованості по допомозі, передбаченій ст.37 Закону України

"Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" та 30516,46грн. заборгованості  по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону

України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи", а всього 31583,86грн.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не

встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання

заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду

набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне

оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається

через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного

адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.    

Головуючий

суддя:                                                                                     В.Р.

Щавінський