Рішення

від 08.07.2013 по справі 910/9961/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9961/13 08.07.13

За позовомФізичної особи-підприємця Лапшина Володимира Григоровича ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Віп» Простягнення 213 324,37 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лапшин В.Г., Худина Т.М. - дов. № б\н від 10.07.2012 р.; Володарський О.Е. - дов. № б/н від 10.07.2012 р.;

від відповідача: Чорний О.В. - дов. № 1/05 від 10.06.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Лапшин Володимир Григорович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Віп» про стягнення 9 668,00 долари США, що еквівалентно 77 235,71 грн. основного боргу та 17 034,93 долари США, що еквівалентно 136 088,65 грн. пені.

Ухвалою суду від 31.05.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.06.2013 року.

13.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду м. Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та просив суд до нарахування пені застосувати позовну давність.

Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2013 р. частково надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 17.06.2013 р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 17.06.2013 р. на підстав статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.07.2013 р.

05.07.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшов уточнений розрахунок позовних вимог та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 08.07.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.

В судовому засіданні 08.07.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2011 року між Фізичною особою підприємцем Лапшиним Володимиром Григоровичем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арка-Віп» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити відповідно до умов цього договору арочне обладнання, а саме: комплект плит для формування арок.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами п. 2 договору встановлено, що предмет договору належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу № 104/07 укладеного між «ПСК «Віндор» та Лапшиним В.Г. 23 жовтня 2007 року.

Відповідно до п. 4 договору, за погодженням сторін продаж предмету договору вчиняється за 79 903,98 грн., що еквівалентно 10 002,00 долари США, згідно з курсом НБУ на день підписання цього договору 798,88 грн., які сплачується покупцем у безготівковому порядку на рахунок продавця. Сторони домовилися про такий порядок проведення розрахунків за цим договором: грошові кошти в сумі, що є еквівалентом доларів США, згідно з курсом НБУ на день розрахунку покупець зобов'язаний сплачувати продавцю наступним чином: до 01 грудня 2011 р. - 167,00 дол. США, до 01 січня 2012 р. - 167,00 дол. США, до 01 лютого 2012 р. - 167,00 дол. США, до 01 березня 2012 р. - 167 дол. США, до 01 квітня 2012 р. - 167 дол. США, до 01 травня 2012 р. - 167 дол. США, до 1 червня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 липня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 серпня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 вересня 2012 р. - 1 125 дол. США, до 01 жовтня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, 01 листопада 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 грудня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 січня 2013 р. - 1 125,00 дол. США.

Відповідно до абзацу 7 пункту 4 даного договору, продавець зобов'язується передати покупцю за актом приймання-передачі майно, яке є предметом цього договору, технічну документацію на нього, в день пред'явлення покупцем платіжного доручення на перерахування вартості предмету договору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за договором купівлі-продажу від 23.11.2011 р. позивач свої зобов'язання виконав належним чином, в свою чергу, відповідач умови зазначеного договору не виконав оскільки останній платіж відповідно до графіку ним було здійснено в січні 2012 р. Таким чином, за договором купівлі-продажу від 23.11.2011 р. відповідачем в порушення умов договору було перераховано лише 2668 грн., у зв'язку з чим заборгованість за зазначеним договором становить 77 235,71 грн., що еквівалентно 9 668,00 долари США.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 77 235,71 грн. (еквівалент 9 668,00 доларам США) основного боргу та пені у розмірі 136 088,65 грн. (еквівалент 17 034,93 доларам США)

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

В п. 4 договору, сторони передбачили наступний порядок розрахунку: покупець зобов'язаний сплачувати продавцю наступним чином: до 01 грудня 2011 р. - 167,00 дол. США, до 01 січня 2012 р. - 167,00 дол. США, до 01 лютого 2012 р. - 167,00 дол. США, до 01 березня 2012 р. - 167 дол. США, до 01 квітня 2012 р. - 167 дол. США, до 01 травня 2012 р. - 167 дол. США, до 1 червня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 липня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 серпня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 вересня 2012 р. - 1 125 дол. США, до 01 жовтня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, 01 листопада 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 грудня 2012 р. - 1 125,00 дол. США, до 01 січня 2013 р. - 1 125,00 дол. США.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив умови договору та лише частково у розмірі 2 668,00 грн. здійснив оплату згідно договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 77 235,71 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 77 235,71 грн.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не було передано товар передбачений умовами договору судом не приймаються з огляду на те, що за умовами договору здійснення оплати товару не залежить від його передачі або не передачі покупцю.

Крім того, згідно умов абзацу 7 п. 4 та п. 10 договору, позивач зобов'язаний передати майно в день пред'явлення платіжного доручення, а право власності на майно переходить після повної сплати.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись абзацом 5 пункту 4 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 136 088,51 грн. пені (еквівалент 17 034,93 долари США).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Абзацом 5 пункту 4 договору купівлі-продажу від 23.11.2011 року встановлено, що за прострочення сплати продавцеві вартості предмету договору зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 1статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем позов подано 28.05.2013 р., тобто річний строк позовної давності в межах якого може бути стягнуто пеню розпочинається з 28.05.2012 р.

Разом з тим, нарахування пені за договором купівлі-продажу від 23.11.2011 р. не може виходити за межі 6 місяців з моменту коли виникло прострочення з оплати.

З умов договору вбачається, що відповідач зобов'язаний був здійснювати оплату поетапно, отже перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов'язань по кожному етапу окремо.

Приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування до нарахування пені строків позовної давності, Господарським судом м. Києва застосовується спеціальна позовна давність при вирішенні спору про стягнення пені, у зв'язку з чим розрахунок пені було здійснено в межах строку позовної давності з урахуванням шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та в межах річного строку позовної давності з урахуванням обмеження строку нарахування пені 6 місяцями, застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 6 218,31 грн., що еквівалентно 777,97 доларам США (станом на дату прийняття рішення офіційний курс долара до гривні становив 7,993 грн. за 1 долар США ).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Віп» (місцезнаходження : 02090, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Алма-Атинська, будинок 6, код ЄДРПОУ 37936044) на користь Фізичної особи-підприємця Лапшина Володимира Григоровича (місцезнаходження: 02097, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 61, кв. 24, ідентифікаційний номер 2176904012) 77 235 (сімдесят сім тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 71 коп. основного боргу, 6 218 (шість тисяч двісті вісімнадцять) грн. 31 коп. пені та 1 669 (одну тисячу шістсот шістдесят дев'ять) грн. 08 коп. судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.07.2013 р.

Суддя Спичак О.М.