Рішення

від 10.07.2013 по справі 629/847/13-ц

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/847/13-ц

Номер провадження 2/629/444/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючої - судді Мішуровської С.Т.,

за участю секретаря судового засідання - Зикової А.О.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро», третьої особи: управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Супіна Агро», третьої особи: Управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 590 від 01 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро», зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю повернути позивачу земельну ділянку кадастровий номер 6323985000:000:0315, площею 5,7299 гектара, розташовану на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області та стягнути з відповідача сплачені судові витрати. Позивач посилається на те, що 08.10.2009 року померла його мати, ОСОБА_3, якій на праві приватної власності належала земельна ділянка, кадастровий номер 6323985000:000:0315, площею 5,7299 гектара, розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області. Після смерті матері позивач успадкував зазначену земельну ділянку, про що в Державному акті було здійснено відповідний запис. Маючи намір подальшого використання земельної ділянки він перевірив документи та виявив, що в договорі невірно вказаний строк оренди землі. При житті мати повідомляла його про договір оренди земельної ділянки на 5 років, однак в тому договорі, що він знайшов, був визначений строк оренди 25 років. Усвідомлюючи, що його матір в силу її малограмотності та похилого віку ошукали, він звернувся до адміністрації ТОВ «Супіна Агро» з пропозицією розірвати договір оренди за взаємною згодою, але отримав відмову. В зв’язку з цим позивач вважає дії відповідача незаконними, його права порушені, тому він змушений звернутися до суду.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з’явився, але на попередніх судових засіданнях первісний позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ньому, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_1, якій діяв на підставі довіреності, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги просив не розглядати, а брати до уваги тільки первісний позов та задовольнити позовні вимоги, просив не стягувати з відповідача судовий збір, розглядати справу у відсутності відповідача по справі та винести заочне рішення.

Представник відповідача, ТОВ «Супіна Агро», в судове засіданні жодного разу не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в кожне судове засідання електронною поштою надсилав листи про перенесення розгляду справи на іншу дату. Тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, суд дійшов до наступного.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 2-4 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка (пай), площею 5,7299 гектара, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р2 № 743243, виданого 27.03.2003 року Лозівською РДА.

01 січня 2007 року ОСОБА_3 та ТОВ «Супіна Агро» уклали договір оренди землі за умовами якого, ОСОБА_3 передала, а ТОВ «Супіна Агро» взяло у строкове платне користування зазначену земельну ділянку, як зазначено в договорі, строком на 25 років.

Факт передачі земельної ділянки ОСОБА_3 для обробітку її орендарем ТОВ «Супіна Агро» підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки.

Даний договір було зареєстровано в Державному реєстрі ДП «Центр ДЗК при ДКУ по ЗР» в Лозівському районному відділі, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 31 травня 2007 року за № 040767700281.

ОСОБА_3 померла 08 жовтня 2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 241749, виданого 09.10.2009 року Перемозькою сільською радою Лозівського району Харківської області, актовий запис № 13.

При житті ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно вона заповідала сину - ОСОБА_2, позивачу по справі, що підтверджується копією заповіту від 02.10.2009 року.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області від 02 жовтня 2010 року, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 на належну їй земельну ділянку (пай), кадастровий номер 6323985000:01:000:0315.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 на момент укладання угоди була людиною похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1, юридично неграмотною. Як вказано позивачем в позові вона тяжко хворіла. Ці обставини позбавили, на думку суду, її можливості ретельно вивчити договір, до того ж, після укладення договору оренди землі, вона через 2 роки померла.

У відповідності до ч.1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Основним елементом дійсної угоди є воля сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Вищезазначені обставини суд розцінює як те, що ОСОБА_3 знаходячись у віці 78 років, на момент укладання договору, будучи людиною юридично малограмотною, довірилася відповідачу, що він врахує її вимогу щодо строку аренди на пять років, тому не вивчивши ретельно особливості договору, поставила підпис в договорі оренди землі на строк 25 років.

У ч.1 ст. 236 ЦК України передбачено, що правочин, визнаний недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, визначених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійним (оспорюваний правочин).

З огляду на вищевикладене, враховуючи пояснення позивача, що мама йому, всім близьким і родичам повідомляла, що договір оренди складався на 5 років, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вбачає, що ОСОБА_3 на момент укладання договору оренди земельної ділянки в силу свого похилого віку, стану здоров`я, юридичної малограмотності не могла передбачити, що відповідач скористається її станом та вкаже строк аренди в договорі 25 років, замість обговорених ними п`яти років.

За таких обставин вказаний правочин від 01.01.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» в особі генерального директора ОСОБА_4, договір оренди земельної ділянки № 590 слід визнати недійсним. При цьому суд керується як нормами діючого законодавства, яке регулює ці правовідносини, так і враховує роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, згідно якої недійсність угоди може бути підтверджена будь-яким з передбачених цивільно-процесуальним кодексом засобом доказування, якщо інше не передбачено законом, а також в тому разі, якщо особа у момент вчинення правочину перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що відповідач зобов’язаний повернути позивачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом земельну ділянку.

Крім того, згідно ч.5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 216, 225, 236 ЦК України, ст.ст. 2-4, 93 Земельного Кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», суд , -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро», третьої особи: Управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати договір оренди земельної ділянки № 590 від 01 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро», недійсним.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 5,7299 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323985000:01:000:0315.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: С.Т.Мішуровська