Постанова

від 28.05.2013 по справі 2а-2805/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р.Справа № 2а-2805/12/2170

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скаргу ТОВ «Компанія «Сіт-Релайн» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби., Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт-Релайн» звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 22.06.12 № 0000521504, 0000531504 та стягнення бюджетної заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що 08 червня 2012 року ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС було проведено камеральну перевірку підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку (з урахування уточнюючого розрахунку), в результаті якої було складено акт №1105/15-4/31134890 про результати камеральної перевірки ТОВ "Компанія "СІТ - Релайн" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року. В акті перевірки виявлено, що в порушення п. 200.4, 200.6 ст.200 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ на рахунок платника у банку у грудні 2010 року та занижено бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах у грудні 2010 року. Позивач вважає дії податкової інспекції протиправними та безпідставними, акт перевірки не містить обґрунтування фактів порушення позивачем податкового законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року відмовлено у задоволені позовних вимог позивача.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, у якій зазначено, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою задовольнити повністю позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт-Релайн» є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

В червні 2012 року старшим податковим ревізором інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС Сукач М.П. було проведено камеральну перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 356963 грн. за грудень 2010 року, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку (з урахуванням уточнюючого розрахунку) , в результаті якої було складено акт №1105/15-4/31134890. В акті перевірки вказано порушення п.200.4, 200.6 ст.200 Податкового Кодексу України, а саме завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ на рахунок платника у банку у грудні 2010 року на 356963 грн. та занижено бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах у грудні 2010 року на суму 356963 грн.

Позивачем подано до податкової інспекції декларацію за грудень 2010 року, в якій задекларовано (в рядку 25.1) 365003 грн. до відшкодування на рахунок платника у банку.

Уточнюючим розрахунком до даної декларації , поданим 17.03.11 року, було зменшено показник рядку 25.1 (суму бюджетного відшкодування) до « 0», та збільшено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Уточнюючим розрахунком до даної декларації, поданим 14.05.2012, збільшена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, до 356963 грн. та зменшена сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 356963 грн. На думку ДПІ, цей уточнюючий розрахунок був сформований та надісланий неправомірно, платником завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок в банку на 356963 грн., та занижено бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних періодах на ту ж суму.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0000521504 по формі "В1" від 22 червня 2012 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 356963 грн., а також нараховано штрафні санкції у розмірі 178481,00 грн. відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, який передбачає, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає зменшення суми бюджетного відшкодування на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4. 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування;

- податкове повідомлення - рішення №0000531504 по формі "В2" від 22 червня 2012 року, яким було встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування, заявленій у податковій декларації та збільшено суму бюджетного відшкодування за декларацією грудня 2012 року на 356963 грн., в рішенні зазначено, що згідно пп. «а» п. 200.14 ст. 200 ПКУ вважається, що платник добровільно відмовляється від отримання суми заниження 356963 грн., зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. Підпункт «а» п. 200.14 ст. 200 ПКУ передбачає, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність прийнятих податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає неправильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2010 року, поданий 14.05.2012 року, який збільшив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, до 356963 грн., поданий всупереч встановленим приписам бюджетного відшкодування.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 102.5 статті 102 ПК України - заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що Позивачем подано до податкової інспекції декларацію за грудень 2010 року, в якій задекларовано (в рядку 25.1) 365003 грн. до відшкодування на рахунок платника у банку.

Уточнюючим розрахунком до даної декларації , поданим 17.03.11, було зменшено показник рядку 25.1 (суму бюджетного відшкодування) до « 0», та збільшено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Уточнюючим розрахунком до даної декларації, поданим 14.05.2012, збільшена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, до 356963 грн. та зменшена сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 356963 грн. На думку ДПІ, цей уточнюючий розрахунок був сформований та надісланий неправомірно, платником завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок в банку на 356963 грн., та занижено бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних періодах на ту ж суму.

Суд першої інстанції погодивши з таким висновком відповідача.

Однак, колегія суддів зазначає, що кількість уточнюючих розрахунків, якими платник може виправити показники одного податкового періоду Законом не обмежена.

При цьому, колегія суддів дійшла до висновку, що віднесення суми до рядка 26 декларації в уточнюючому розрахунку від 17.03.2011 року не може бути свідченням про добровільну відмову від бюджетного відшкодування тому, що рядок 26 приймає участь в розрахунку бюджетного відшкодування у всіх наступних періодах і за умови сплати може бути використаний платником для бюджетного відшкодування в будь-якому періоді на протязі 1095 днів.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновки суду про втрату можливості декларування спірних коштів в напрямку повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника в даному випадку є такими, що не відповідають діючому законодавству.

Згідно з п.200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 200.6 та 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів(п. 200.6).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (п. 200.7)

Відповідно до п. 13 розділу 3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА від 25.01.11р. №41, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 16.02.11р. за № 197/18935, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з ПДВ) подаються платником у визначених Кодексом випадках.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, колегія суддів вважає, що позивач має право при виявленні самостійно помилок, що містяться у раніше поданій ним декларації, подати уточнюючий розрахунок. Крім того, як встановлено судом, уточнюючий розрахунок позивачем було подано до проведення контролюючим органом перевірки, що передбачено нормами статті 50 Податкового Кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт-Релайн» - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби., Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення бюджетної заборгованості,- скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби., Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення бюджетної заборгованості - задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000521504 по формі «В1» від 22 червня 2012 року та № 0000531504 по формі «В2» від 22 червня 2012 року.

Стягнути з державного бюджету України 356963,00 грн.- суми бюджетного відшкодування.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.