Ухвала

від 08.10.2015 по справі 2а-2805/12/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42513/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року

у справі № 2-а-2805/12/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт-Релайн»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби,

Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт-Релайн» (далі - ТОВ «Компанія «Сіт-Релайн»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС; відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - ГУДКС України у Херсонській області; відповідач-2), в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000521504 від 22 червня 2012 року та № 0000531504 від 22 червня 2012 року, а також стягнути на його користь з Державного бюджету України 356 963,00 грн. бюджетного відшкодування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Сіт-Релайн» задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року скасовано та прийнято нову - про задоволення позову. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000521504 від 22 червня 2012 року та № 0000531504 від 22 червня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України 356 963,00 грн. бюджетного відшкодування.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач-1 оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем-1 проведено камеральну перевірку ТОВ «Компанія Сіт-Релайн» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за грудень 2010 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку), за результатами якої складено акт № 1105/15-4/31134890 від 08 червня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000531504 від 22 червня 2012 року, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 356 963,00 грн.; № 0000521504 від 22 червня 2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 356 963,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 178 481,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на безпідставне подання 14 травня 2012 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, яким показник рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» зменшено на суму в розмірі 356 963,00 грн. шляхом її перенесення до рядка 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції підтримав доводи контролюючого органу та дійшов висновку про те, що зміна задекларованого напрямку бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість нормами ПК України не передбачена.

Суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано не погодився з такими доводами Херсонського окружного адміністративного суду, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 200.6 статті 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З огляду на викладене та враховуючи те, що ПК України не передбачає обмежень щодо виправлення платником з урахуванням строків давності самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним звітності, в тому числі в будь-якому рядку відповідної податкової декларації, а також не обмежує кількість таких уточнюючих розрахунків, доводи контролюючого органу про необхідність позбавлення позивача в спірному випадку права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку та нарахування йому штрафних (фінансових) санкцій цілком об'єктивно визнані судом апеляційної інстанції помилковими.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.