Рішення

від 02.07.2013 по справі 904/4246/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.13р. Справа № 904/4246/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДФЛ-ТРАНС", с.Молодіжне, Одеська область

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

про стягнення 9072,93 грн. за договором-доручення

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Деренько О.І. - довіреність від 03.07.13р.

Від відповідача: повноважний представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 8171,97 грн., що складають суму заборгованості за надані послуги на підставі договору-доручення (заявки) № 6-2 від 06.09.12р., 150,45 грн. річних, 750,51 грн. пені.

Відповідач відзив на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився.

09.07.13р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання судом задоволено не було, виходячи з наступного: по-перше, неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті заявлених вимог.

По-друге, до заяви не надано доказів, які б підтверджували викладені в ній обставини.

По-третє, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що вказані в клопотанні обставини перешкоджали підготовці обґрунтованого відзиву на позов, який останній повинен був надати на вимогу суду.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.12р. сторони уклали договір-доручення (заявку) № 6-2, згідно якого Експедитор (довірена особа Замовника та за рахунок коштів Замовника) (відповідач у даній справі) доручає, а Перевізник (їх довірена особа) (позивач) за плату (винагородження), діючи від свого імені, надає транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажовласників у міжнародному та внутрішньому сполученні.

Виконуючи умови зазначеного вище договору, позивач здійснив перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту Бад-Мюнстерайфель (Німеччина) - м. Кривий Ріг (Україна), що підтверджується CMR.

Замовнику було виставлено рахунок-фактура № 76 від 19.09.12р. на суму 28 171,97 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги по перевезенню виконав частково, про що свідчать платіжні доручення № 199 від 10.10.12р. та № 259 від 26.11.12р. на суму 20 000,00 грн.

Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги в сумі 8171,97 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині слід визнати обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума річних за період з 05.10.12р. по 17.05.13р. склала 150,45 грн.

Зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Укладений сторонами договір не містить умов щодо забезпечення зобов'язання неустойкою у вигляді пені, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для її стягнення.

Керуючись ст.ст. 526, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у ПАТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ НОМЕР_1, МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ДФЛ-ТРАНС" (67840, Одеська область, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 1, р/р 2600831252001 в філії АБ "Південний" м. Іллічівськ, код ЄДРПОУ 37828911, МФО 328663) 8171,97 (вісім тисяч сто сімдесят одна гривня) 97 коп. основного боргу, 150,45 грн. (сто п'ятдесят гривень) 45 коп. річних, 1578,18 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім гривень) 18 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено 15.07.2013р.