ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/9536/13 08.07.13
За позовомПублічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Злата» Публічного акціонерного товариства «Сімферопольська макаронна фабрика» Простягнення 143 000,00 грн. Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Кривошеєв І.В. - дов. № 228 від 09.04.2013 р.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Злата» та Публічного акціонерного товариства «Сімферопольська макаронна фабрика» про стягнення 143 000,00 грн.
Ухвалою суду від 27.05.2013 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.06.2013 року.
Представник позивача до канцелярії суду частково подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадженні у справі, а в судовому засіданні 10.06.2013 року надав оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду суду, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача-1 в судове засідання 10.06.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача-2 в судове засідання 10.06.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте на адресу суду надіслав телеграму, в якій просив суд відкласти розгляд даної справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 10.06.2013 року представників відповідача-1,2, суд відклав розгляд даної справи до 08.07.2013 р.
Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2013 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача-1,2 у судове засідання 08.07.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 08.07.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
2 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Злата» (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 34 від 22.10.2012 р., відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах цього договору передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити борошно пшеничне вищого сорту (далі - товар).
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до умов п. 1.2. договору, найменування, кількість, ціна товару, умови та строки поставки визначаються в Специфікаціях, які після підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками, є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно специфікацій № 1 від 22 жовтня 2012 року та № 2 від 28 жовтня 2012 року до договору поставки № 34 від 22.10.2012 р. постачальник зобов'язувався передати покупцю борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 80 тонн за ціною 3100,00 грн. з ПДВ за тонну на загальну суму 248 000,00 грн. з ПДВ.
Згідно п. 2.3 договору момент передачі товару є момент підписання покупцем супровідних документів із зазначенням дати фактичного отримання товару в таких документах. Якщо дата покупцем не ставиться, моментом отримання є дата, визначена постачальником при складанні супровідних документів.
На виконання умов договору поставки, позивачем було передано, а відповідачем-1 прийнято товар на загальну суму 248 000,00 грн. Фактом підтвердження поставки позивачем та отримання товару відповідачем-1 є товаротранспортні накладні №№ 326732, 326749, 326670, 326688.
Умовами п. 3.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату по безготівкову розрахунку з використання платіжних доручень на підставі рахунків постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів.
На виконання умов п. 3.2 договору, позивач за поставлене пшеничне борошно виставив відповідачу рахунки: № 237 від 23.10.2012 на суму 62 000,00 грн. з ПДВ, № 242 від 27.10.2012 року на суму 62 000,00 грн. з ПДВ, № 254 від 05.11.2012 року на суму 62 000,00 грн. з ПДВ, № 258 від 08.11.2012 р. на суму 62 000,00 грн. з ПДВ.
Умовами п. 3.3 договору передбачено, що сторони зобов'язуються здійснювати звірку взаєморозрахунків при припиненні зазначеного договору, а також щомісячно і за вимогою однієї зі сторін, в результаті чого підписуються акти звірок. У випадку виявлення суперечностей, сторони підписують протокол розбіжностей до вищезазначених актів.
У відповідності до вимог п. 3.3 договору (щодо обов'язку проведення звірки взаєморозрахунків) сторони, станом на 31.12.2012 р., провели звірку взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем-1 щодо розрахунків по договору поставки № 34 від 22.10.2012 р.
За результатами вказаної звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 143 000,00 грн.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Умовами статті 554 зазначеного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно з п. 8.10 договору поставки № 34 від 22.10.2012 р., у випадку невчасної оплати поставленого товару, ПАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» виступає гарантом погашення заборгованості ТОВ «Компанія Злата» перед ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
Аналізуючи зміст зазначеного пункту договору господарський суд вважає, що між ПАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» та ТОВ «Компанія Злата» склалися правовідносини, які за своєю суттю є поручительством, оскільки виступати гарантом, відповідно до чинних вимог законодавства, може бути лише банк, страхова організація або інша фінансова установа, якою ПАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» відповідно до його статутних цілей діяльності не являється.
18.02.2013 р. позивачем з метою досудового врегулювання спору на адреси відповідачів були направлені претензії № 97 від 18.02.2013 р., № 166 від 10.04.2013 р., № 166 від 10.04.2013 р. щодо погашення заборгованості у розмірі 143 000,00 грн.
Відповідач 2 листом від 21.12.2012 р. за № 1652 підтвердив свої зобов'язання щодо погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем.
У зв'язку з тим, що жодним із відповідачів не була погашена заборгованість перед позивачем, то останній звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення солідарно з відповідачів 143 000,00 грн. боргу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Умовами п. 3.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату по безготівкову розрахунку з використання платіжних доручень на підставі рахунків постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу-1 був поставлений товар на суму 248 000,00 грн., що підтверджується товаротранспортними накладними №№ 326732, 326749, 326670, 326688 та виставив відповідачу рахунки: № 237 від 23.10.2012 на суму 62 000,00 грн. з ПДВ, № 242 від 27.10.2012 року на суму 62 000,00 грн. з ПДВ, № 254 від 05.11.2012 року на суму 62 000,00 грн. з ПДВ, № 258 від 08.11.2012 р. на суму 62 000,00 грн. з ПДВ. Проте відповідач-1, в порушення дійсних домовленостей, розрахувався за поставлений товар частково, у зв'язку з чим його заборгованість складає 143 000,00 грн.
У зв'язку з тим, що ПАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» є поручителем виконання ТОВ «Компанія Злата» зобов'язань згідно договору поставки № 34 від 22.10.2012 р., то господарський суд приходить до висновку щодо стягнення солідарно з відповідачів суми боргу у розмірі 143 000,00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Злата» (місцезнаходження : 04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Фрунзе, 142, код ЄДРПОУ 38180545) та Публічного акціонерного товариства «Сімферопольська макаронна фабрика» (місцезнаходження : 95014, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Залізничний район, вул. Мармурова, 3/6, код ЄДРПОУ 00382349) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 372432279) 143 000 (сто сорок три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу та 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
15.07.2013 р.
Суддя Спичак О.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2013 |
Оприлюднено | 16.07.2013 |
Номер документу | 32419795 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні