Ухвала

від 27.06.2013 по справі 802/1123/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1123/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасервіс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасервіс" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервіс» про стягнення заборгованості.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята на підставі неповно і односторонньо з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток у сумі 6 978,47 грн., в т.ч.: 5 913,00 грн. - основний платіж, 1 065,47 грн. - пеня.

Дана заборгованість виникла у результаті поданих ТОВ «Мегасервіс» податкових декларацій з податку на прибуток: № 9025547418 від 10.05.2012 р.; № 9015849163 від 09.02.2012 р.; № 9011688934 від 04.11.2011 р.; № 197476 від 08.08.2011 р.; № 343242 від 01.06.2011 р.; № 138008 від 06.05.2011 р.; № 325095 від 31.01.2011 р.; № 254589 від 26.10.2010 р.; № 317622 від 04.02.2010 р.; № 84717 від 29.04.2010 р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що податковий орган діяв у межах повноважень та відповідно до чинного законодавства, а розмір податкового боргу підтверджений доказами, тому позов підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом

Відповідно до п.п. 129.4. ст. 129 ПК України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, у п. 59.5 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В силу п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Податковим органом на адресу відповідача було надіслано корінець першої податкової вимоги №1/1711 від 17.11.2009 року, яку відповідач отримав 04.12.2009 року про що свідчить відмітка на останній, а також було направлено корінець другої податкової вимоги №2/8 від 04.01.2010 року.

Наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи зокрема, розрахунком суми позову по платежам до бюджету, корінцями першої та другої податкових вимог, зворотнім боком облікової картки платника, податковими деклараціями та актом опису активів, на які поширюється право податкової застави.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 6978,47 грн.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасервіс", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.