Ухвала

від 10.07.2013 по справі 801/2754/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2754/13-а

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія Агро"- Романова Світлана Вячеславівна, довіреність № 1 від 11.01.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - Будан Євгенія Георгіївна, довіреність № 2753/9/10-00 від 13.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 11.04.13 у справі № 801/2754/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія Агро" (вул. Червоних партизан, 14,Ялта,Автономна Республіка Крим,98637)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання дії протиправними та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія Агро" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання дії протиправними та спонукання до виконання певних дій - задоволені частково.

Визнано відмову Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби в присвоєнні ТОВ "Лівадія Агро" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік протиправною.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби вчинити дії щодо реєстрації ТОВ "Лівадія Агро" платником фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

В інший частині позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія Агро" (ідентифікаційний код 35957015) 34,41 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 10.07.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Лівадія Агро" є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Ялта ДПС, є платником податків та зборів.

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Ялта з заявами про реєстрацію платником фіксованого сільськогосподарського податку в порядку, визначеному ст.308 Податкового кодексу України (вих.№2 від 28.01.13р., вих.№4 від 12.02.13р., вих.№5 від 15.02.13р.).

Відповідачем були надані відповіді від 08.02.2013 вих. №1061/10/15.3, від 28.02.2013 вих. №1870/10/15.3 про відмову у присвоєнні ТОВ "Лівадія Агро" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

Відмова мотивована тим, що земельні ділянки прийняті позивачем в суборенду від ТОВ "Перлина" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва тільки у жовтні 2012 року, що свідчить про те, що врожай сільськогосподарської продукції, отриманий в 2012 році з даних площ, не може бути віднесений до продукції власного виробництва, оскільки позивачем не дотриманий єдиний технологічний цикл сільськогосподарського виробництва.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно п.п. 209.17.3 п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України, дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на вирощування винограду.

Відповідно до договорів суборенди землі від 20.08.2012 року, зареєстрованих в державному реєстрі земель 16 жовтня 2012 року під №012160004002529, 012160004002530, 012160004002531, ТОВ "Лівадія Агро" є суборендарем земельних ділянок з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме вирощування сільськогосподарської продукції - винограду.

Судом встановлено, що вказані земельні ділянки були передані позивачу з багаторічними насадженням виноградників, що підтверджується витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 24.01.2013, актом приймання-передачі багаторічних насаджень від 16.10.2012.

З матеріалів справи вбачається, що прийняв в суборенду земельні ділянки, позивач в жовтні 2012 року приступив до збору врожаю винограду, який в подальшому був реалізований.

Відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України, платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників, відповідно до ст.302.1 Податкового кодексу України, є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Таким чином, для цілей розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва враховуються доходи від реалізації продукції рослинництва, яка вироблена (вирощена) на угіддях, що належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.

Зазначене вище викладено у листі ВАСУ від 28.12.2012р. № 2614/12/13-12 "Відносно взимання фіксованого сільськогосподарського податку та застосування спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства".

Відповідно до пункту 308.1 статті 308 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Позивачем вищенаведені документи були надані разом з заявами до податковому органу.

Згідно вказаних документів, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ "Лівадія Агро" для набуття статусу платника сільськогосподарського податку за 2012 рік складає 100 %.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Лівадія Агро" має право на застосування спеціального режиму оподаткування - справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Підстави для відмови в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку чітко визначені нормами п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Так, згідно п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу України, не може бути зареєстрований як платник податку:

- суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (пп. 301.6.1. п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу України);

- суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції (пп. 301.6.2. п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу України);

- суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 301.6.3. п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу України).

Зокрема, судова колегія вважає необхідним зазначити, що норми Податкового кодексу України не ставлять отримання права платника податків на застосування спеціального режиму оподаткування (справляння фіксованого сільськогосподарського податку) залежно від дати набуття права (власності чи користування) на земельну ділянку, а також залежно від дотримання позивачем єдиного технологічного циклу сільськогосподарського виробництва, а саме: вирощування продукції, збір врожаю, реалізація.

Єдиною кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходу суб'єкта господарювання, яка вироблена (вирощена) на угіддях, що належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що відмова у присвоєнні ТОВ "Лівадія Агро" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік є необґрунтованою та безпідставною.

Разом з тим, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати ТОВ "Лівадія Агро" платником фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік не підлягають задоволенню, оскільки це повноваження відноситься до виключної компетенції податкового органу.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 у справі № 801/2754/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва