Ухвала

від 10.07.2013 по справі 801/1171/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1171/13-а

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 28.02.13 у справі № 801/1171/13-а

за позовом Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі ( № 126)" (вул.Індустріальне шосе, 17,Керч,Автономна Республіка Крим,98330)

до Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання неправомірними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.13 позовні вимоги Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі ( № 126)" до Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання неправомірними дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС від 18.10.12р. №0003181502 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3064,74грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)" (АР Крим, м. Керч, Індустріальне шосе, 17, ЄДРПОУ 08680307) за рахунок коштів на утримання Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС 67,91грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 10.10.12р відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість.

За результатами перевірки складений акт від 10.10.12р. №209/15-02/08680307 (а.с. 8-9), яким встановлені порушення позивачем, зокрема вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, що виразилось у несвоєчасності сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ, зазначених у податкових деклараціях за листопад-грудень 2009 року із затримкою сплати понад 30 календарних днів.

В акті перевірки зазначено, що деклараціями з податку на додану вартість за листопад 2009 року (від 21.12.09р. №45648) позивачем узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість склала 9021,00грн. за терміном сплати до 30.12.09р. та за грудень 2009 року (від 19.01.10р. №51040) позивачем узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість склала 27739,00грн. за терміном сплати до 30.01.10р.

За даними акту перевірки, податковим органом на погашення податкового зобов'язання ДП "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)" з податку на додану вартість були спрямовані перераховані позивачем кошти, відповідно до платіжного доручення від 28.09.12р. №128, а саме: 9021,00грн. з ПДВ за листопад 2009 року та 13541,66грн. з ПДВ за грудень 2009 року.

На підставі перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 18.10.12р. №0003181502, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання , передбаченого п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ та на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, за затримку більш 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 22562,66грн., застосований штраф у розмірі 20% у сумі 4512,53грн. (а.с. 10).

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення судовою колегією встановлено наступне.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв у період виникнення податкового зобов'язання, є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на час виникнення податкових зобов'язань за листопад-грудень 2009 року.

Так, відповідно до пп. 17.1.7 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків, згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

На момент проведення посадовими особами відповідача перевірки, за результатами якої було винесено оскаржуване рішення, набрав чинності Податковий кодекс України.

Як встановлено п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу ( абз. 3 ст. 126 ПК України )

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем платіжним дорученням від 17.12.09р. №227 сплачено 8000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за листопад 2009 року", платіжним дорученням від 21.12.09р. №240 сплачено 1021,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за листопад 2009 року", платіжним дорученням від 30.12.09р. №258 сплачено 2000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 21.01.10р. №12 сплачено 2000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 13.01.10р. №9 сплачено 1000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 08.02.10р. №48 сплачено 2500,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 03.02.10р. №45 сплачено 3000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 01.02.10р. №42 сплачено 1000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 16.02.10р. №54 сплачено 1000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 22.02.10р. №72 сплачено 3000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 26.02.10р. №87 сплачено 5000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за грудень 2009 року", платіжним дорученням від 28.09.12р. №128 сплачено 30000,00грн. із призначенням платежу "ПДВ за серпень 2012 року" (а.с. 18-25).

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що порядок такого стягнення в Законі не визначений та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

З Інструкцієї про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276 вбачається, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

З аналізу наведених норм вбачається, що жодною нормою податкового законодавства, на час сплати податкового зобов'язання, не наділено органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

На підставі наведеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п 57.1 ст. 57 ПК України).

Нормою п. 87.9 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, зарахування податковим органом коштів, що сплачує платник податку рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків здійснюється лише стосовно податкових зобов'язань, які виникають з 01.01.11р. (з дня набрання чинності Податковим кодексом).

З урахуванням вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем було своєчасно сплачено ПДВ за листопад 2009 року в сумі 9021,00грн.

Разом з тим, судом встановлено, що у позивача за грудень 2009 року обліковується податковий борг в сумі 7239,00грн., судова колегія вважає обґрунтованими дії відповідача з перерозподілу вказаної суми, сплаченої платіжним дорученням від 28.09.12р. №128 в рахунок погашення вказаного податкового боргу, таким чином обґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1447,80грн. (7239,00грн. х 20%)

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.10.12р. №0003181502 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3064,74грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.13 у справі № 801/1171/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва