Ухвала

від 10.07.2013 по справі 2а-14622/11/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14622/11/0170/3

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби - Шилін Віталій Сергійович, довіреність № 1092/10/10-24 від 11.03.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 10.04.13 у справі № 2а-14622/11/0170/3

за позовом Приватного акціонерного товариства "Євпаторійський міський молочний завод" (вул. Інтернаціональна, 123,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова буд. 2/40,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.04.13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Євпаторійський міський молочний завод" до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби від 07.11.2011 р. № 0001932302 в частині збільшення податку на прибуток на суму 99 837 грн., в частині донарахування штрафних санкцій на суму 24 959 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі розпорядника бюджетних коштів Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 34371111) на користь Приватного акціонерного товариства "Євпаторійський міський молочний завод" (ЄДРПОУ 30890009, місцезнаходження 97403, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, будинок 123) 12 044,8 грн. судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 10.07.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство "Євпаторійський міський молочний завод" є юридичною особою, зареєстрований як платник податків у ДПІ в м. Євпаторії АР Крим.

З 09.09. 2011 р. по 17.10.2011 р. ДПІ в м. Євпаторії АР Крим проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 24.10.2011 р. № 2361/23-2/30890009, яким встановлені порушення позивачем, зокрема:

-п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.5.2 п. 5.5, п.п. 5.3.9 п. 5.3, 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п.п. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. 1, 2 п. 144.1 ст. 144, абз. 3 п.п. 146.17.2 п. 146.17 ст. 146, п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756 в результаті чого встановлено заниження податку на 150 539 грн., в тому числі по періодам: 2010 р. - 147 237 грн.; І квартал 2011р. - 2 170 грн.; ІІ квартал 2011 р. - 1 132 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" не обґрунтовано завищено валові витрати у сумі 399 348 грн., згідно договору поставки товару від 01.01.2010р. №1, тому що фактичне придбання товарів у грудні від ПП "Вектра-некст" не відбулося, товар фактично не поставлявся. Відповідно податковий кредит та валові витрати у такого платника податків не виникають, оскільки при цьому не дотримуються обов'язкові умови для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності, у зв'язку з чим позивач у перевіряємому періоді безпідставно зависив валові витрати на загальну суму 399 348 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств є їх формування за рахунок угод з контрагентом, які не спрямовані на настання реальних наслідків та на здійснення господарської діяльності .

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення від 07.11.2011 р. № 0001932302, яким збільшено ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 150 539 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 811 грн.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судовою колегією встановлено наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Між позивачем та ПП "Вектра-некст" був укладений договір поставки № 1 від 01.01.2010 р., на підтвердження здій снення якого позивачем долучені видаткові накладні на запасні частини в асортименті на загальну суму 504 100,74 грн., в тому числі ПДВ 84 016,79 грн.; видаткова накладна № 70285 від 15.12.2010 р. на масло солодковершкове селянське на загальну суму 139 000,00 грн., в тому числі ПДВ 231 166,67 грн.; накладні на збут, зворотні накладні, накладні на повернення тари; акти на списання, акти контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей; матеріальні звіти, зведені бухгалтерські регістри.

Судом встановлено, що по справі було проведено судово-економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи, документи, надані позивачем на підтвердження здійснення правочинів, складені відповідно до вимог ст. 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, містять усі необхідні реквізити, а отже є первинними документами.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи за придбані товари від ПП "Вектра-некст" позивач розраховувався шляхом відвантаження молочної продукції на суму 640 749,36 грн. з ПДВ, що підтверджується накладними на збут, зворотними накладними та накладними на повернення тари.

Використання в господарській діяльності ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" (списання) запчастин, придбаних від ПП "Вектра-некст" підтверджується актами на списання, актами контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей, матеріальними звітами та зведеними бухгалтерськими регістрами.

Використання в господарській діяльності ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" (реалізація) масла солодковершкового, придбаного від ПП "Вектра-некст", підтверджується довідками про рух товарів, звітами по оборотам номенклатури товарів, звітом комірника та зведеними бухгалтерськими регістрами.

Відомості про отримання товарів від підприємства, що фігурує в акті перевірки відображені у журналі ордері по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод". Позивач мав виробничі та матеріальні ресурси, що були достатні для використання придбаних від ПП "Вектра-некст" запчастин та масла. На балансі ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" значаться автомобілі на ремонт яких вироблялося списання запчастин, придбаних від ПП "Вектра-некст".

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку судово-економічної експертизи по адміністративній справі, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані у повному обсязі.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України ).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок про підтвердження використання позивачем в господарській діяльності товарів, які були придбані у ПП "Вектра-некст", за період, визначений в акті перевірки від 24.10.2011 р. № 2361/23-2/30890009.

Зокрема, судова колегія вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 24.10.2011 р. № 2361/23-2/30890009 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 07.11.2011 р. № 0001932302.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.04.13 у справі № 2а-14622/11/0170/3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва