Ухвала

від 10.07.2013 по справі 801/2592/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2592/13-а

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 26.04.13 у справі № 801/2592/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГР." (вул. Бархатової, 92,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95029)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГР." до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001901501 від 04.03.2013 року ДПІ в м. Сімферополь АР Крим ДПС щодо нарахування ТОВ "ТИГР" податку на прибуток у сумі 3833,0 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003601502 від 04.03.2013 року ДПІ в м. Сімферополь АР Крим ДПС щодо нарахування ТОВ "ТИГР" податку на додану вартість у сумі 3333,0 грн. та штрафних санкцій в сумі 1,0 грн.

Стягнуто на користь позивача - ТОВ "ТИГР" (код ЄДРПОУ35593653) суму сплаченого судового збору в розмірі 115,00 (сто п'ятнадцять) грн. 00 коп. з Державного бюджету України шляхом списання суми з рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИГР" є юридичною особою та зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 100100595. (а.с. 31)

21.02.2013 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі ДПС (далі - ДПІ) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ТИГР" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП "Строітель Плюс" код ЄДРПОУ 31263808 за період: червень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт перевірки № 1051/15.2/35593653 яким встановлені порушення позивачем:

- пп. 44.1 ст. 44, пп.138.1.1 п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8 пп. 138.8.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3833 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року - 3833 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, пп.138.1.1 п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8 пп. 138.8.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р № 2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість усього в сумі 3333 грн., у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строітель - плюс" (ЄДРПОУ 31263808) у сумі 3333 грн., за червень 2011 р. - у сумі 3333 грн. (а.с. 51-52).

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з БВП "Строітель - плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) за період 2-квартал 2011 р. встановлено їх завищення всього у сумі 16 665 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неправомірно віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 16665,0 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року (а.с. 41)

На підставі отриманої відповідачем інформації, встановлено, що постачальником ТОВ "ТИГР" у періоді 2 кв. 2011 року було БВП "Строітель-плюс", який має ознаки "фіктивності" та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строітель - плюс" за період 2 квартал 2011 року встановлено його заниження всього у сумі 3833,0 грн.

З таких самих підстав відповідачем встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту по операції з БВП "Строітель-плюс" у 2 кварталі 2011 році, у зв'язку з чим, відповідачем нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3333,0 грн.

На підставі ату перевірки відповідачем прийняті :

- податкове повідомлення - рішення № 0001901501 від 04 березня 2013 року, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3833,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0003601502 від 04.03.2013 року, яким донарахований податок на додану вартість в сумі 3333 грн., застосовані штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Судом встановлено, що 30 червня 2011 року позивач (Покупець) уклав з БВП "Строітель - плюс" (Продавець) договір купівлі-продажу № 57В/2А/1321 автошин 9,00 - 20 в кількості 8 (восьми) штук на загальну суму 19 999,97 грн. в т.ч. ПДВ.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи: видаткова накладна б/н від 30.06.2011 року, податкова накладна № 406 на суму 19999,97 грн. в т.р. ПДВ - 3333,33 грн., фіскальний чек № 5554, № 5563, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № АО-0000016 від 30.06.2011 року на суму 10 000,00 грн. та № АО-00016/1 від 01.07.2011 року на суму 9 999,97 грн., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АКС 028386, виданий Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 пункту 44.1 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

На виконання вимог цієї норми податкового кодексу, позивачем надані первинні документи бухгалтерського обліку, відомості по яким було включено у податкову звітність, що доказує ведення позивачем обліку доходів та витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем п. 138.1.1, а. 138.2 п. 138.6, п. 138.8 пп. 138.8.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, оскільки позивач мав первинні бухгалтерські документи (п. 138.2), на підставі яких він підтвердив здійснення ним витрат за автошини (п. 138.1.1, 138.8.1), придбання яких пов'язано з господарською діяльністю позивача (ст. 139.1.1).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Зокрема, наявність власного автомобілю у позивача, підтверджує здійснення ним підприємницької діяльності за КВЕД -49.41 Вантажний автомобільний транспорт, для чого Головавтотрансінспекцією Міністерства транспорту та зв'язку України видана позивачу Ліцензія серія АВ № 422398 зі строком дії з 02.07.2008 р. по 01.07.2013 р., згідно якої дозволені внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.(а.с. 32)

Отже, матеріалами справи підтверджується реальність виконання договору купівлі-продажу від 30.06.2011 р., укладеного ТОВ "ТИГР" з БВП "Строітель-плюс" первинними документами бухгалтерського обліку: видатковою накладною, податковою накладною, фіскальними чеками, звітами про використання коштів, податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а також іншими документами: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, наказом, ліцензією, які в порушення ст. 83 ПК України, відповідачем не досліджувалися при проведенні перевірки.

В обґрунтування висновків відповідач посилається на акт № 37/22/31263808 від 11.04.2012 р. "про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БВП "Строітель-плюс", згідно якого, перевірка проведена з отриманням постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 р., винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, про призначення зустрічної звірки БВП "Строітель-плюс" код за ЄДРПОУ 31263808, згідно п. 73.5, ст. 75 ПК України.

Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, відповідачем протиправно використаний акт зустрічної перевірки контрагента ТОВ "ТИГР", що привело до невірного висновку про порушення позивачем вимог Податкового кодексу.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 1051/15.2/35593653 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0001901501 від 04 березня 2013 року, № 0003601502 від 04.03.2013 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.13 у справі № 801/2592/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва