Постанова
від 29.04.2013 по справі 2а-12402/12/0170/8
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2013 р. (14:06 год.) Справа №2а-12402/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі судового засідання Богацькій А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіріность від 04.12.12, паспорт серії НОМЕР_1

від відповідача: Шилін В.С., довіреність №1092/10/10-24 від 11.03.13р.,

Суть спору: 26.11.2012р. позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2011р. №0002041702 та від 03.09.2012р. №0011841702; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м.Євпаторії щодо проведення позапланової документальної відносно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.12.2012р. по справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.03.2013р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.0.2013рю. на підставі заяви представника позивача залишено без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Євпаторії щодо проведення позапланової документальної відносно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

В судовому засіданні 29.04.2013р. представник позивача подав заяву, якою у зв'язку з опискою в прохальній частині позовної заяви, уточнив рік в даті оскаржуваного повідомлення рішення № 0002041702, зазначивши вірну дату - 31.07.2012р.

Крім того, представник позивача подав клопотання, яким просив доповнити позовні вимоги пунктом, виклавши його у наступній редакції: «Прошу стягнути з відповідача -Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати з оплати судової економічної експертизи згідно квитанції № 02PL051799 від 23.12.12р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2013 року підтримав позовні вимоги, в обґрунтування позовних вимог послався на обставини, викладені в адміністративному позові та поясненнях до адміністративного позову.

Зокрема позивач зазначив, що Євпаторійською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677) за червень, липень, серпень, вересень, та жовтень 2011 року, про що складено акт № 1026/17-02-НОМЕР_2 від 23.07.2012р.

За результатами перевірки Євпаторійської ОДПІ в акті зазначено про порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, абз. в, г п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту у розмірі 17547грн., у т.ч. червень 2011 року - 2606 грн., липень 2011 року - 2808 грн., серпень 2011 року - 7016 грн., вересень 2011р. - 4284 грн., жовтень 2011р. - 833 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0002041702 від 31.07.2012р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 17547 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3736,25 грн., та податкове повідомлення-рішення №0011841702 від 03.09.2012р. про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів від зайняття підприємницької діяльністю на суму 13743,96 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3946,99 грн.

Представник позивача не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, зважаючи на те, що позивач не згоден з висновками відповідача, вказаними в акті перевірки № 1026/17-02-НОМЕР_2 від 23.07.2012 року, який став підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень №0002041702 від 31.07.2012р., №0011841702 від 03.09.2012р.

Щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ПП «Скипер» на суму ПДВ 17547 грн. ФОП ОСОБА_1 у ПП «Скипер» була придбана молочна продукція, всі операції за цим договором пов'язані з господарською діяльністю позивача, на момент здійснення операцій цей контрагент був зареєстрований Державною податковою службою у встановленому законом порядку у якості платника податку на додану вартість, що вказує на правомірність видачі ним податкових накладних. Також позивач вказує, що податкові накладні виписані з дотриманням вимог Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696.

Позивач вказує, що у нього в наявності є всі первинні документи, вказані документи були надані ним до перевірки, а саме податкові накладні, накладні про отримання товару, рахунки на сплату, платіжні доручення та виписки банку про перерахування коштів на адресу продавця, але безпідставно не прийняті до уваги відповідачем.

Позивач стверджує, що основним видом її діяльності є торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 51.39.0).

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПП «Скипер» договір поставки було укладено у письмовій формі, що не забороняється діючим законодавством України.

Отримані від контрагента податкові накладні та накладні підтверджують правильність формування позивачем податкового кредиту та реальне отримання ним товару.

Оплата на адресу ПП «Скипер» була здійснена відповідно до платіжних доручень, сума оплати підтверджується наданими суду виписками банку.

Відносно відсутності товарно-транспортних накладних, позивач зазначає, що вказаний товар (продукція) є достатньо малогабаритним, а саме вага складає не більше 1-2 кг, поставка молочної продукції відбувалась співробітниками ПП «Скипер» зі складу у м. Євпаторія, таким чином транспортування товару здійснювалось у межах одного населеного пункту.

Позивач вказує, що отримана продукція була реалізована ДЦ «Дитячий спеціалізований клінічний санаторій «Іскра» Міністерства охорони здоров'я України (ЄДРПОУ 01995841, ІПН 19958401056) відповідно до договору.

Таким чином, на думку позивача, посилання відповідача на факт не встановлення фактичного здійснення фінансово-господарських операцій щодо постачання товару не підтверджено.

Також позивач вважає невідповідними вимогам чинного законодавства обставини, на які посилається податкова інспекція в обґрунтування своїх висновків про завищення суми податкового кредиту з ПДВ, а саме, не знаходження за юридичною адресою контрагента, наявність розбіжностей у податковій звітності контрагента, оскільки на думку позивача це не визначається Податковим кодексом України як підстава для невключення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту Покупця.

Крім цього, позивач звернув увагу суду на те, що відповідач зменшує суму податкового кредиту з ПДВ за період червень 2011 року по жовтень 2011 року по ПП «Скипер» на 17547 грн., тоді як у декларації з ПДВ за вказаний період вона відображена в деклараціях ФОП ОСОБА_4 та сплачено податок з ПДВ.

На підставі викладеного, позивач вважає, що податковим органом неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, а відтак неправомірно застосовані і штрафні (фінансові) санкції.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (том 2 а.с.37-38), посилаючись на те, що позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 було проведено на підставі наказу Євпаторійської ОДПІ АРК ДПС від 10.07.2012 року № 484 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4», який було складено належним чином, підписано керівником Євпаторійської ОДПІ АР Крим ДПС та погоджено із начальниками інших структурних підрозділів, вказаний наказ зареєстровано офіційно у журналі реєстрації наказів Євпаторійської ОДПІ АРК ДПС.

Відповідач вказує, що податковим органом відповідно до інформаційних баз даних АІС РПП, АРМ «Облік», АРМ «ТАХ», БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АС «Контрагенти» виявлено недостовірність у податкових деклараціях фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з червня 2011 року по жовтень 2011 року включно по взаємовідносинам з ПП «Скипер», який як постачальник товару не відобразив у податковій звітності податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем.

Відповідач зазначає, що позивачем в ході перевірки не надано усіх первинних бухгалтерських документів, які підтверджують взаємовідносини з ПП «Скипер» щодо придбання товару, а саме не надано товарно-транспортні накладні від ПП «Скипер», позивачем документально не підтверджено факт реального отримання товару від ПП «Скипер», тобто не надано актів приймання-передачу товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, у зв'язку з чим податкові накладні, надані позивачем в ході перевірки, не можуть бути використані в податковому та бухгалтерському обліку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Суд зазначає, що позивача в адміністративному позові зазначено найменування відповідача - Державна податкова інспекція в м. Євпаторії, оді як у дзвяку з реорганізацією вірним найменування податкового органу на день прийняття судового рішення є - Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби. У зв'язку з викладеним суд вважає необхідним застосовувати вірне найменування відповідача - Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (далі - Євпаторійська ОДПІ АРК ДПС) є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори її за участю є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи були правомірними дії відповідача у зв'язку з прийняттям таких податкового повідомлень - рішень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 виданим виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради 29.11.1999 року (т.2 а.с.134).

ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_4 від 11.05.2011р. (т.2. а.с.135).

Таким чином, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що з 10.07.2012р. протягом 5 робочих днів посадовою особою ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС на підставі пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, наказу начальника ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1.» від 10.07.2012р. № 484, направлення від 10.07.2012р. № 410, виданого ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС, податкової інформації ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС вих. № 2166/7/22-4 від 24.04.2012р. (в ДПІ вх. № 458/7 від 04.05.2012р.), щодо виявлення фактів виконання господарських зобов'язань по укладених нікчемних угодах ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677) за період з червня 2011р. по жовтень 2011р. з ФОП ОСОБА_4 рнокнн НОМЕР_2, службової записки відділу самозайнятих осіб управління оподаткування фізичних осіб від 19.06.2012р. вих._№475/17-04 про надання в неповному обсязі документів та пояснень на письмовий запит ДПІ ФОП ОСОБА_1 проведена документальна позапланова виїзна перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.), рнокпп НОМЕР_2 з питань правомірності формування та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб по контрагенту ПП «Скипер», ЄДРПОУ 37081677 за період з січня 2011р. по грудень 2011р., про що складено Акт № 1026/17-02-НОМЕР_2 від 23.07.2012 р. (том 1 а.с.35-57).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 1, 2 ст.215, пп.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин між ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677)77) та ФОП ОСОБА_1 здійснений без мети настання реальних наслідків і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюєте юридичних наслідків, крім тих, що пов'язаний з його недійсністю;

- п.177.4, п. 177.2 ст.177, ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ із змінами і поповненнями донараховано податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011р. по взаємовідносинах з ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677) у сумі 13932 грн.

- п. 201.1, 201.10 ст.201, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями донараховано податку на додану вартість у сумі 17547 грн. у т.ч.: за червень 2011 р. у сумі 2606 грн., за липень 2011р. у сумі 2808 грн., за серпень 2011р. у сумі 7016 грн., за вересень 2011 р. у сумі 4284 грн., за жовтень 2011 р. у сумі 833 грн.

- п. 177.10 ст.177 Податкового Кодексу України №2755-VI зі змінами та доповненнями: не ведення книги обліку доходів і витрат.

- пп. 177.5.2 п. 177.5 ст.177, пп. 49.18.2 п.49.18 ст.48 Податкового кодексу України №2755-VI зі змінами та доповненнями в частині не надання податкової декларації про майновий стан за 1 кв.2011р. по строку надання до 10.05.2011р.

Зважаючи на те, що позивач відмовився від частини позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення позапланової документальної відносно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, судом не досліджується питання правомірності призначення та проведення документальноїпозапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1

Висновки акту перевірки № 1026/17-02-НОМЕР_2 від 23.07.2012 р. були покладені в основу податкових повідомлень - рішень від 31.07.2012 року № 0002031702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів від зайняття підприємницькою діяльністю на 17926,00 грн. у тому числі 13932,00 грн. за основним платежем та 3994,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002041702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених Україні товарів (робіт, послуг) на 21283,25 грн., у тому числі 17547,00 грн. за основним платежем та 3736,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с.31, 33).

Не погодившись з висновками Акту перевірки № 1026/17-02-НОМЕР_2 від 23.07.2012 р., позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Листом від 23.09.2012 року за № Г/981/10-0223 ДПС в АРК залишила без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС від 31.07.12 №0002041702, прийняте стосовно ФОП ОСОБА_1; скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС від 31.07.12 №0002031702, прийняте стосовно ФОП ОСОБА_1, в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 235,05 грн. (188,04 грн. - податок на доходи фізичних осіб та 47,01 грн. - штрафні санкції), а первинну скаргу - в іншій частині не задовольнила (том 1 а.с.29-30).

На підставі рішення ДПС в АРК, викладеного в листі від 23.09.2012 року за № Г/981/10-0223, ДПІ в м. Євпаторії АРК ДПС 03.09.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0011841702, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку з доходів від зайняття підприємницькою діяльністю на 17690,95 грн., в тому числі 13743,96 грн. за основним платежем та 3946,99 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с.34).

Позивач не погодився з рішенням ДПС в АРК та оскаржив його адміністративному порядку до ДПС України.

Листом від 05.10.2012р. за № 1622/01141-12/Г/10-2315 ДПС України залишила без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС від 03.09.2012 року №0011841702 по податку на доходи фізичних осіб та від 31.07.2012 року №0002041702 про збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та рішення ДПС у АР Крим від 23.09.2012 року №17981/10-0223, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення (том 1 а.с.10-18).

Перевіряючи правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень - рішень від 31.07.2012 року №0002041702 та від 03.09.2012 року №0011841702, суд встановив наступне.

Під час проведення перевірки податковим органом використовувались бази даних: «АІС Облік податків та платежів» (ТАХ), АРМів, АС «Облік», «БЕСТ ЗВІТ», АРМ «Митниця», АРМ «Дані деталізованої інформації по платниках ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА».

В акті перевірки (пп. 2.1.2 Акту) посадовою особою податкового органу зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Скипер» за період з 11.05.2011р. по 31.12.2011р. встановлено завищення податкового кредиту у сумі 17547,00, в т.ч. у червні 2011р. в сумі 2606 грн., у липні 2011р. в сумі 2808,00 грн., у серпні 2011 р. в сумі 7016,00 грн., у вересні 2011р. в сумі 4284,00 грн., у жовтні 2011р. в сумі 833,00 грн. (том 1, а.с.43).

До вказаних висновків контролюючий орган прийшов на підставі того, що у порушення ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у договорі про постачання № 7/73 від 01.06.2011р. відсутня печатка підприємства ПП «Скипер» не невірно вказана адреса підприємства. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію підприємства ПП «Скипер» податкова адреса суб'єкта господарювання: 95022, м. Сімферополь, Київський район, вул. Глінки, б. 57/В/2, тоді як у договорі № 7/73 від 01.06.2011р. вказана юридична адреса: м. Київ, вул. Глинки/Ж.Дерюгіної, 57/в/2а (том 1 а.с.44).

Крім того, в акті перевірки податковий орган посилається на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків: ПП «Скипер», код за ЄДРПОУ 37081677 від 06.04.2012р. № 25/22/37081677 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009р. о 31.03.2012р., в якому податковий орган посилається на матеріали кримінальної справи № 69-0146, яка порушена відносно директора ТОВ «Союз КДС» (ЄДРПОУ 24039320) ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_7, фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_6 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_6, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України (т.1 а.с.46-47).

У зв'язку з вищенаведеним, посадовою особою ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС зроблений висновок про те, що у ФОП ОСОБА_1 на підставі ст. 185 Податкового кодексу України відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціям з контрагентом - постачальником ПП «Скипер» (т.1 а.с.51).

В акті перевірки зазначено, що згідно письмових пояснень, наданих ФОП ОСОБА_1 оперуповноваженому ВПМ ДПІ у м. Євпаторії 09.07.2012р. договір з ПП «Скипер» був переданий на підпис та отриманий від ОСОБА_11 (торгівельного представника ПП «Скипер», прізвища не знає, номера телефону теж), (службова записка ВПМ №634/07-50 від 10.07.2012р.) замовлення товару при необхідності здійснювалося в телефонному режиму ОСОБА_11. Доставка товару здійснювалась транспортними засобами постачальника, партія товару супроводжувалась накладними, податковими накладними, сертифікатами якості заводу виробника, які передавались з продукцією. Водієм автомобілю, яка привозила товар, був представник підприємства ПП «Скипер» ОСОБА_11. Товарно-транспортні накладні не отримував, отриманий товар перевозився в ДЗ «Дитячий спеціалізований клінічний санаторій «Іскра» Міністерства охорони здоров'я України. З директором ПП «Скипер» ОСОБА_9 особисто не зустрічався та не був знайомий (т.1 а.с.51).

Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надані заявки на постачання товарів, копії сертифікатів якості заводу - виробника, документи по транспортуванню та отриманню ТМЦ від контрагента-постачальника ПП «Скипер», товарно-транспортні накладні, подорожні листи. На підставі вищевикладеного податковим органом зроблений висновок про те, що факт здійснення поставки товарів по ланцюгу постачання від постачальника ПП «Скипер» до покупця ФОП ОСОБА_1 не підтверджено заявками, копіями сертифікатів якості заводу-виробника, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами. Податкові накладні не підтверджують реальність постачання товарів ФОП ОСОБА_1

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 у порушення п. 201.1, 201.10 ст.201, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ зі змінами та доповненнями безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 17547 грн. за рахунок відносин з підприємством постачальником ПП «Скипер», що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 17547 грн., у тому числі у червні 2011р. в сумі 2606 грн., у липні 2011р. в сумі 2808 грн., у серпні 2011р. в сумі 7016 грн., у вересні 2011р. в сумі 4284,00 грн., у жовтні 2011р. в сумі 833,00 грн. (т.1. а.с.51).

В підпункті 2.2.4 акту перевірки податковим органом зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ПП «Скіпер» за перевіряємий період вставлено їх занижено у сумі 13932,00 грн. (т.1 а.с.56).

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 01.06.2011р. між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПП «Скипер» (продавець) був укладений договір постачання № 7/73, згідно п. 1.1 якого поставщик зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукти харчування. Розділом 4 Договору визначено, що партія поставленого товару супроводжується пакетом документів: накладна, податкова накладна; поставка товару здійснюється транспортом постачальника; товар повинний бути поставлений покупцю протягом 3-х робочих днів з моменту отримання заявки (п. 4.1-4.3 Договору). Відповідно до п. 8.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2011р. (т.1 а.с.59-60).

Суд зазначає, що вказаний Договір № 7/73 від 01.06.2011р. підписаний обома сторонами, однак підпис з боку ПП «Скипер» не містить розшифрування та не скріплений печаткою. Також в реквізитах ПП «Скипер» зазначено ЄРПОУ 37081677, адресою ПП «Скипер» зазначено: м. Київ, вул. Глінки/ Жені Дерюгіної.

Представником позивача в судовому засіданні надані пояснення про те, що під час складання Договору № 7/73 від 01.06.2011р. було допущено технічну описку в реквізитах постачальника - ПП «Скипер» та замість вірного зазначення місцезнаходження місто Сімферополь, було помилково зазначено місто Київ.

Досліджуючи зазначене питання, судом було направлено запит до Головного управління статистики в АР Крим, у відповідь на який ГУ статистики АРК надано витяг з ЄДРПОУ станом на 16.04.2013р., в якому зазначено, що за вказаним у запиті ідентифікаційним кодом 37081677 в ЄДРПОУ значиться юридична особа - Приватне підприємство «Скипер», місцезнаходження: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Глінки/вул. Ж.Дерюгіної, б. 57В/2А (том 2 а.с.125).

Таким чином суд зазначає, що зважаючи на те, що при підписанні Договору № 7/73 від 01.06.2011р. в реквізитах постачальника зазначений ідентифікаційний код 37081677, суд приходить що висновку, що позивачем укладений Договір саме з ПП «Скипер», місцезнаходженням якого є: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Глінки/вул. Ж.Дерюгіної, б. 57В/2А, а місто Київ при зазначенні реквізитів місцезнаходження вказано помилково.

На виконання Договору № 7/73 від 01.06.2011р. ПП «Скипер» були здійснені поставки товару:

01.06.2011 року - на суму 550 грн., у т.ч. ПДВ 91,67 грн., що підтверджується накладною на отримання товару № 1 від 01.06.2011 року; 04.06.2011 року - молоко, сметана, сир, масло вершкове на загальну суму 5606,60 грн., у т.ч. ПДВ 934,43 грн., що підтверджується видатковою накладною №2 від 04.06.2011р.; 10.06.2011 року - на загальну суму 5971 грн., у т.ч. ПДВ 995,17 грн., що підтверджується видатковою накладною №3 від 10.06.2011р.; 21.06.2011 року на загальну суму 424 грн., у т.ч. ПДВ 70,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №18 від 21.06.2011р.; 28.06.2011 року на загальну суму 3082 грн., у т.ч. ПДВ 513,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №29 від 28.06.2011р.; 13.07.2011 року на загальну суму 990 грн., у т.ч. ПДВ 165 грн., що підтверджується видатковою накладною №39 від 13.07.2011р.; 14.07.2011 року на загальну суму 3900 грн., у т.ч. ПДВ 650 грн., що підтверджується видатковою накладною №43 від 14.07.2011р.; 17.07.2011 року на загальну суму 1173 грн., у т.ч. ПДВ 195,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №59 від 17.07.2011р.; 20.07.2011 року на загальну суму 180 грн., у т.ч. ПДВ 30 грн., що підтверджується видатковою накладною №71 від 20.07.2011р.; 21.07.2011 року на загальну суму 4080 грн., у т.ч. ПДВ 680 грн., що підтверджується видатковою накладною №72 від 21.07.2011р.; 23.07.2011 року на загальну суму 4890 грн., у т.ч. ПДВ 815 грн., що підтверджується видатковою накладною №78 від 23.07.2011р.; 24.07.2011 року на загальну суму 675 грн., у т.ч. ПДВ 112,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №81 від 24.07.2011р.; 26.07.2011 року на загальну суму 740 грн., у т.ч. ПДВ 123,23 грн., що підтверджується видатковою накладною №87 від 26.07.2011р.; 27.07.2011 року на загальну суму 220 грн., у т.ч. ПДВ 36,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №88 від 27.07.2011р.; 04.08.2011 року на загальну суму 1703 грн., у т.ч. ПДВ 283,83 грн., що підтверджується видатковою накладною №95 від 04.08.2011р.; 07.08.2011 року на загальну суму 1595 грн., у т.ч. ПДВ 265,83 грн., що підтверджується видатковою накладною №101 від 07.08.2011р.; 08.08.2011 року на загальну суму 4600 грн., у т.ч. ПДВ 766,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №102 від 08.08.2011р.; 09.08.2011 року на загальну суму 1670 грн., у т.ч. ПДВ 278,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №105 від 09.08.2011р.; 10.08.2011 року на загальну суму 1540 грн., у т.ч. ПДВ 256,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №110 від 10.08.2011р.; 11.08.2011 року - молоко на загальну суму 550 грн., у т.ч. ПДВ 91,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №112 від 11.08.2011р.; 13.08.2011 року на загальну суму 130 грн., у т.ч. ПДВ 21,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №119 від 13.08.2011р.; 14.08.2011 року на загальну суму 330 грн., у т.ч. ПДВ 55 грн., що підтверджується видатковою накладною №122 від 14.08.2011р.; 15.08.2011 року на загальну суму 7400 грн., у т.ч. ПДВ 1233,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №123 від 15.08.2011р.; 17.08.2011 року на загальну суму 1650 грн., у т.ч. ПДВ 275 грн., що підтверджується видатковою накладною №131 від 17.08.2011р.; 18.08.2011 року - молоко на загальну суму 330 грн., у т.ч. ПДВ 55 грн., що підтверджується видатковою накладною №133 від 18.08.2011р.; 20.08.2011 року на загальну суму 1780 грн., у т.ч. ПДВ 296,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №140 від 20.08.2011р.; 21.08.2011 року на загальну суму 227 грн., у т.ч. ПДВ 37,92 грн., що підтверджується видатковою накладною №142 від 21.08.2011р.; 22.08.2011 року на загальну суму 8682 грн., у т.ч. ПДВ 1447 грн., що підтверджується видатковою накладною №143 від 22.08.2011р.; 27.08.2011 року на загальну суму 7030 грн., у т.ч. ПДВ 1171,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №151 від 27.08.2011р.; 28.08.2011 року на загальну суму 1780 грн., у т.ч. ПДВ 296,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №154 від 28.08.2011р.; 29.08.2011 року на загальну суму 1100 грн., у т.ч. ПДВ 183,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №158 від 29.08.2011р.; 29.08.2011 року на загальну суму 770 грн., у т.ч. ПДВ 128,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №158 від 29.08.2011р. (том 1 а.с.78, 80, 82, 48, 6, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 105а, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 141, 147, 149, 153, 160, 163, 165, 167, 169).

ПП «Скипер» на підставі Договору № 7/73 від 01.06.2011р. були виписані податкові накладні: №2 від 04.06.2011р. на загальну суму 5606,60 грн., у т.ч. ПДВ 934,43 грн.; №3 від 10.06.2011р. на загальну суму 5971 грн., у т.ч. ПДВ 995,17 грн.; №18 від 21.06.2011р. на загальну суму 424 грн., у т.ч. ПДВ 70,67 грн.; №29 від 28.06.2011р. на загальну суму 3082 грн., у т.ч. ПДВ 513,67 грн.; №39 від 13.07.2011р. на загальну суму 990 грн., у т.ч. ПДВ 165 грн.; №43 від 14.07.2011р. на загальну суму 3900 грн., у т.ч. ПДВ 650 грн.; №59 від 17.07.2011р.на загальну суму 1173 грн., у т.ч. ПДВ 195,50 грн.; №71 від 20.07.2011р. на загальну суму 180 грн., у т.ч. ПДВ 30 грн.; №72 від 21.07.2011р. на загальну суму 4080 грн., у т.ч. ПДВ 680 грн.; №78 від 23.07.2011р. на загальну суму 4890 грн., у т.ч. ПДВ 815 грн.; №81 від 24.07.2011р. на загальну суму 675 грн., у т.ч. ПДВ 112,50 грн.; №87 від 26.07.2011р. на загальну суму 740 грн., у т.ч. ПДВ 123,23 грн.; №88 від 27.07.2011р. на загальну суму 220 грн., у т.ч. ПДВ 36,67 грн.; №95 від 04.08.2011р. на загальну суму 1703 грн., у т.ч. ПДВ 283,83 грн.; №101 від 07.08.2011р. на загальну суму 1595 грн., у т.ч. ПДВ 265,83 грн.; №102 від 08.08.2011р.на загальну суму 4600 грн., у т.ч. ПДВ 766,67 грн.; №105/4 від 09.08.2011р. на загальну суму 1670 грн., у т.ч. ПДВ 278,33 грн.; №110/4 від 10.08.2011р.на загальну суму 1540 грн., у т.ч. ПДВ 256,67 грн.; №112/4 від 11.08.2011р. на загальну суму 550 грн., у т.ч. ПДВ 91,67 грн.; №119/4 від 13.08.2011р. на загальну суму 130 грн., у т.ч. ПДВ 21,67 грн.; №122/4 від 14.08.2011р. на загальну суму 330 грн., у т.ч. ПДВ 55 грн.; №123/4 від 15.08.2011р. на загальну суму 7400 грн., у т.ч. ПДВ 1233,33 грн.; №131/4 від 17.08.2011р. на загальну суму 1650 грн., у т.ч. ПДВ 275 грн.; №133/4 від 18.08.2011р. на загальну суму 330 грн., у т.ч. ПДВ 55 грн.; №140/4 від 20.08.2011р. на загальну суму 1780 грн., у т.ч. ПДВ 296,67 грн.; №142/4 від 21.08.2011р. на загальну суму 227 грн., у т.ч. ПДВ 37,92 грн.; №143/4 від 22.08.2011р. на загальну суму 8682 грн., у т.ч. ПДВ 1447 грн.; №151 від 27.08.2011р. на загальну суму 7030 грн., у т.ч. ПДВ 1171,67 грн.; №154 від 28.08.2011р. на загальну суму 1780 грн., у т.ч. ПДВ 296,67 грн.;- №158 від 29.08.2011р. на загальну суму 1100 грн., у т.ч. ПДВ 183,33 грн.; №22 від 02.09.2011р. на загальну суму 770 грн., у т.ч. ПДВ 128,33 грн. (том 1 а.с.77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101 ,103, 105, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 159, 161, 162, 164, 166, 168).

Оплата товару позивачем підтверджується платіжними дорученнями: п/д №288 від 29.06.2011р. на суму 15633,60 грн.; п/д №312 від 29.07.2011р. на суму 12000 грн.; п/д №311 від 29.07.2011р. на суму 4848 грн.; п/д №327 від 31.08.2011р. на суму 42097,50 грн.; п/д №354 від 29.09.2011р. на суму 25705 грн.; п/д №373 від 30.10.2011р. на суму 4820 грн. (том 1 а.с.203-207).

Стосовно посилання податкового органу як на підставу фіктивності укладеної між позивачем та ПП «Скипер» господарської угоди на відсутність у Договорі постачання № 7/73 від 01.06.2011р. печатки підприємства ПП «Скипер», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Нормами ст. 207 Цивільного кодексу встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 ЦКУ).

Як визначено ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що основним критерієм для визнання правочину є заперечення одною зі сторін або заінтересованою особою дійсності правочину.

Суд зазначає, що ані ФОП ОСОБА_1, ані ПП «Скипер» дійсність правочину - Договору постачання № 7/73 від 01.06.2011р. не заперечується.

Частиною 5 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Доказів звернення до суду заінтересованої особи з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину - Договору постачання № 7/73 від 01.06.2011р. суду не надано.

Таким чином, зважаючи на те, що сторонами за Договором постачання № 7/73 від 01.06.2011р. не заперечується дійсність даного правочину, та те, що не зважаючи на відсутність печатки на Договорі № 7/73 від 01.06.2011р. сторони підтвердили свій намір виконання Договору постачання № 7/73 від 01.06.2011р. шляхом складання та підписання документів первинного бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, видаткові накладі, рахунки), суд приходить до висновку про реальність та товарність укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Скипер» правочину - Договору постачання № 7/73 від 01.06.2011р.

Використання придбаного товару за Договором № 7/73 від 01.06.11р. - продуктів харчування у власній господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 підтверджується:

- Договором № 111 про закупівлю товарів за державні кошти від 27.04.2011р., укладеного між Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Іскра» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (учасник), предметом якого є постачання Замовникові товару (молоко рідке та вершки), зазначеного в специфікації (п.1.1 Договору). Строк дії Договору - з дня підписання - до 31.12.2011р. (том 1 а.с.61-63). Додатком 1 до Договору (том 1 а.с.64);

- Договором № 112 про закупівлю товарів за державні кошти від 27.04.2011р., укладеного між Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Іскра» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (учасник), предметом якого є постачання Замовникові товару (масло вершкове), зазначеного в специфікації (п.1.1 Договору). Строк дії Договору - з дня підписання - до 31.12.2011р. (том 1 а.с.65-67). Додатком 1 до Договору (том 1 а.с.68);

- Договором № 113 про закупівлю товарів за державні кошти від 27.04.2011р., укладеного між Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Іскра» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (учасник), предметом якого є постачання Замовникові товару (продукти молочні інші), зазначеного в специфікації (п.1.1 Договору). Строк дії Договору - з дня підписання - до 31.12.2011р. (том 1 а.с.69-71). Додатком 1 до Договору (том 1 а.с.72);

- Договором № 114 про закупівлю товарів за державні кошти від 27.04.2011р., укладеного між Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Іскра» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (учасник), предметом якого є постачання Замовникові товару (сир сичужний та кисломолочний), зазначеного в специфікації (п.1.1 Договору). Строк дії Договору - з дня підписання - до 31.12.2011р. (том 1 а.с.73-75). Додатком 1 до Договору (том 1 а.с.76).

Перевіряючи обґрунтованість та правомірність підтвердження позивачем своїх господарських відносин з ПП «Скипер» вищезазначеними документами первинного бухгалтерського обліку, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІVзі змінами та доповненнями підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду первинні документи бухгалтерського та податкового обліку суд зазначає, що вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Стосовно посилання податкового органу на відсутність заявок на постачання товарів, копій сертифікатів якості заводу - виробника, документів по транспортуванню та отриманню ТМЦ від контрагента-постачальника ПП «Скипер», товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 зі змінами та доповненнями подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Суд, аналізуючи сферу правовідносин, на які розповсюджується дія даного нормативно-правового акту - Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зазначає, що дані Правила згідно преамбули до них визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Представник позивач в судовому засіданні надав пояснення, що подорожні листи не складалися сторонами, взаємовідносини будувалися на довірі, товар був поставлений покупцю транспортними засобами постачальника з видатковими накладними, відвантажений та прийнятий позивачем на підставі видаткових накладних. Ускладнень з його постачанням та відвантаженням у сторін не виникало.

Враховуючи викладене суд вважає, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не розповсюджують свою дію на спірні правовідносини сторін, оскільки згідно умов укладеного між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПП «Скипер» (продавець) договору постачання № 7/73 від 01.06.2011р. поставка товару здійснюється транспортом постачальника, а відтак окремого договору на перевезення товару - молочної продукції не укладалося, тому відсутність подорожніх листів обумовлена відсутністю необхідності їх складання постачальником товару, який власними силами здійснював доставку товару позивачу.

Суд зазначає, що сторонами за договором під час виконання господарської угоди можуть складатися будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, які фіксують та підтверджують господарські операції, зокрема, заявки, акти, накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, однак відсутність таких бухгалтерських документів не визначено чинним законодавством як прямий наслідок фіктивності укладеного правочину. Тому посилання податкового органу на як підставу фіктивності Договору постачання № 7/73 від 01.06.2011р. на відсутність заявок на постачання товарів, копій сертифікатів якості заводу - виробника, документів по транспортуванню та отриманню ТМЦ від контрагента-постачальника ПП «Скипер», товарно-транспортних накладних, подорожніх листів суд вважає неспроможним.

Стосовно висновків про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 17547 грн. за червень - жовтень 2011р., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України право на віднесення суми до податкового кредиту визначено пов'язане лише з відбуття однієї з подій:

- або списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У спірних правовідносинах право позивача на податковий кредит виникло у зв'язку з отриманням товару, поставка якого відбувалась раніше ніж оплата за поставлений товар, наявність платіжних доручень позивача та накладних постачальника ПП «Скипер» на товар перевірена судом, досліджена та підтверджена судом вище. Обов'язковість складання інших документів бухгалтерського та податкового обліку даною нормою не передбачена.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ПП «Скипер» судом встановлено, що вони відповідають вимогам зазначених норм.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 17547,00 грн., у т.ч.: за червень 2011 р. у сумі 2606 грн., за липень 2011р. у сумі 2808 грн., за серпень 2011р. у сумі 7016 грн., за вересень 2011 р. у сумі 4284 грн., за жовтень 2011 р. у сумі 833 грн. суд вважає необґрунтованими та помилковими, та як наслідок прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії АРК ДПС від 30.07.2012 року № 0002041702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21283,25 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 13932,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 п. 44.1 Податкового Кодексу України (у редакції, що діяла у перевіряємий період) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзац: першим цього пункту.

Відповідно до п.177.10. ст.177 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом ДПА України №1025 від 24.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1425/18720, затверджена форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення (далі - наказ № 1025).

Пунктом 1 Наказу № 1025 визначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Згідно пп.3.3 п.3 Наказу № 1025 у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.

Як визначено пп.3.4 п.3 Наказу № 1025 до графи 4 записуються реквізити документа, що підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

Відповідно до пп.3.10 п.3 Наказу № 1025 графа 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.

Згідно п.4 Наказу № 1025 фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів, наданих робіт та виконаних послуг.

Судом в судовому засіданні досліджена Книга обліку доходів і витрат позивача за період з 01.06.2011р. по 31.12.0011р. та встановлено, що всі відомості щодо походження товару - харчових продуктів за договором постачання № 7/73 від 01.06.2011р. відображені в Книзі обліку доходів і витрат (том 2 а.с.104-113).

Статтею 177 Податкового кодексу України визначений порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Як визначено нормами п. 175.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 175.4 ст. 175 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пп. 177.5.1 п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.

Нормами пп. 177.5.3. п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України визначено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Враховуючи те, що судом встановлено реальність та товарність Договору постачання № 7/73 від 01.06.2011р., та те, що позивачем правомірно віднесено вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, за звітній період 2011 р. за Договором постачання № 7/73 від 01.06.2011р., суд зазначає, що податковим органом протиправно зроблено висновок про заниження ФОП ОСОБА_4 податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011р. та як наслідок, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії АРК ДПС від 03.09.2012 року № 0000011841702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21283,25 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

По справі проведено судово-економічну експертизу документів, долучено висновок N 321 від 28.02.2013р., згідно якої висновки ДПІ у м. Євпаторія АР Крим ДПС, викладені в акті перевірки №1026/17-02-НОМЕР_2 від 23.07.2013р. з питань правомірності формування та нарахування податкового зобов'язання з ПДВ та податку на доходи фізичних осіб по контрагенту ПП «Скипер» за січень 2011р. по грудень 2011р. підтверджується первинними документами в частини донарахування податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету в сумі 21283,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 17547 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3736,25 грн.; Донарахування відповідачем податкових зобов'язань за платежем: податок з доходів від зайняття підприємницькою діяльністю буде нормативно обґрунтоване усього у загальній сумі 17690,95грн., у тому числі за основним платежем - 13743,96грн., за штрафними санкціями - 3946,99грн. - за умови, якщо Позивачем до складу задекларованої вартості придбаних товарів за 2011 рік віднесена вартість товарів по взаємовідносинах з контрагентом ПП «Скипер» в сумі 87735 грн., а судом буде встановлено, що товари (молочна продукція) ФОП ОСОБА_1 за період червень-жовтень 2011 року від ПП «Скипер» за договором 7/73 від 01.06.2011р. не придбавалась (т.2 а.с.69-80).

Результати проведеної судово-економічної експертизи не свідчать про те, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ФОП ОСОБА_1 підтверджуються результати акта перевірки ДПІ у М. Євпаторія АР Крим ДПС від 23.07.2013р. №1026/17-02-НОМЕР_2 в частині донарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 17547 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3736,25 грн., та збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів від заняття підприємницької діяльності на суму 13743,96 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3946,99 грн.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_14 пояснила, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Скипер» підтверджуються. Але на судову експертизу позивачем не була представлена Книга обліку доходів і витрат за формою №10 за перевіряємий період. Експерт підтвердив суду, що отримання товару без дослідження Книги обліку доходів і витрат за формою №10 можливо, тому експерт підтвердив отримання позивачем товару від ПП «Скипер» за наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського та податкового обліку. Записи в Книзі за формою №10 підтверджують, що позивач використав отриманий товар в господарській діяльності , про що також свідчить відсутність товарних запасів на кінець звітного періоду.

Крім того, суд зазначає, що висновки експерта про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у податковий період червень - жовтень 2011р. були зроблені з посиланням на те, що ФОП ОСОБА_1 сформована і підтверджена сума податкового кредиту у розмірі 17547,35 грн. податковими накладними, оформленими з порушенням вимог пп. «г» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: місцезнаходження юридичної особи - продавця (податкова адреса), зазначена в окремих рядках податкових накладних приватного підприємства «Скипер», виписаних покупцю - ФОП ОСОБА_1 за червень - жовтень 2011 року, не відповідає даним його печатки, відбитої на цих податкових накладних (в накладних зазначено адресою ПП «Скипер»: м. Київ, тоді як згідно печатки ПП «Скипер» знаходиться за місцерозташуванням у м. Сімферополі) (том 2 а.с.75).

При цьому, як вже судом встановлено, позивачем був укладений Договір саме з ПП «Скипер», місцезнаходженням якого є: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Глінки/вул. Ж.Дерюгіної, б. 57В/2А, а місто Київ зазначено помилково. Вказану описку допущено також й при складанні податкових накладних, що не спростовує факту поставки товару позивачу саме приватним підприємством «Скипер».

Таким чином суд приймає до уваги висновок судово-економічної експертизи документів №321 від 28.02.2013р., оскільки з урахуванням пояснень, наданих в судовому засіданні судовим експертом ОСОБА_14, висновки експерта підтверджують обґрунтованість позовних вимог та спростовують твердження відповідача про безтоварність та нікчемність укладеної позивачем угоди з ПП «Скипер».

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з ПП «Скипер» договору постачання на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність даних договорів відповідачем не наведено.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем в акті перевірки не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ПП «Скипер» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ним.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Приписом частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ПП «Скипер» правочину.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочинів недійсними та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Зазначені висновки кореспондуються з думкою Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 14.11.2012 року № К/9991/50772/12.

Крім того, ч.2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти наявність у штаті контрагента працівників певного профілю, правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.07.2012р. № 0002041702 та від 03.09.2012р. № 0011841702, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 392,19 грн., який сплачено при подачі позову у належному розмірі, що підтверджується квитанцією № ПН15233 від 29.10.2012р. на суму 32,19 грн. (том 1 а.с.2) та № ПН29453 від 13.11.2012р. на суму 360,00 грн. (том 1 а.с.289).

Суд зазначає, що позивачем в судовому засіданні 29.04.13р. подано клопотання про стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 судових витрат зі сплати за проведення судової економічної експертизи в розмірі 9991,90 грн.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році» №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Квитанцією від 24.12.12р. та банківською випискою по особовому рахунку ТОВ «Кримська експертна служба» підтверджується оплата ФОП ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська експертна служба» витрат за проведення судової економічної експертизи в розмірі 9991,90 грн.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету на користь позивача витрати, пов'язані з проведення судової економічної експертизи в загальному розмірі 9991,90 грн.

У зв'язку зі складністю справи судом 29.04.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, а 07.05.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0002041702 від 31.07.2012р. та №0011841702 від 03.09.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 263,12 грн. (двісті шістдесят три гривні 12 коп.) та 9991,90 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна грн. 90 коп.) витрат на проведення судово-економічної експертизи документів шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 34371111).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова

СудОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення29.04.2013
Оприлюднено18.07.2013
Номер документу32431982
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-12402/12/0170/8

Ухвала від 05.11.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 21.10.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 26.09.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 31.07.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Постанова від 29.04.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 05.12.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 19.11.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 01.11.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні