Ухвала

від 15.07.2013 по справі 805/5083/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року справа №805/5083/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Здоренко Ю.О. за дов. від 15 липня 2013 року

від відповідача: Снісаренко О.І. за дов. від 29 березня 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суд

у

від 21 травня 2013 року (повний текст складений та

підписаний 27 травня 2013 року)

по адміністративній справі № 805/5083/13-а (суддя Буряк І.В.)

за позовом Приватного підприємства „ЛАНА ОЙЛ"

до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби України

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 805/5083/13-а повністю задоволені позовні вимоги Приватного підприємства «ЛАНА ОЙЛ» до Добропільської Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення від 10 квітня 2013 року №0000072200, предметом якого визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 102290 грн. у тому числі за основним платежем 81832 грн., за штрафними санкціями 20458 грн., з огляду на його протиправність, як прийнятого необґрунтовано, без врахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення (арк. справи 99-102).

Ухвалюючи судове рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів реальність здійснених ним господарських операцій між ним та його контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» та довів подальше використання товарів у власній господарській діяльності.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення норм матеріального права та не вірне застосування судом «тлумачення» закону, що привело до необґрунтованого та невірного винесення вказаного рішення просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. справи 105-107).

Апелянт доводить, що під час перевірки відсутність у контрагента - постачальника податкових зобов'язань з податку на додану вартість у грудня 2012 року обумовлює нереальність господарських операцій.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник під час апеляційного розгляду справи проти доводів відповідача заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Приватне підприємство «ЛАНА ОЙЛ» зареєстровано Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 34766795. Перебуває на податковому обліку відповідача, є платником податку на додану вартість з 26 грудня 2008 року.

Фахівцями податкового органу у березні 2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 1 квітня 2013року №190/22-1/84766795 (надалі акт перевірки, арк. справи 30-38).

На підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 109.2 статті 109, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України керівником податкового органу 10 квітня 2013 року винесене спірне податкове повідомлення-рішення №0000072200, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в розмірі 102 290,00 грн., у тому числі за основним платежем 81 832,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20 458,00 грн.

Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення норм пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Податкове правопорушення за висновком податкового органу полягає у завищенні позивачем податкового кредиту за грудень 2012 року на 81832 грн. із 83197 грн. задекларованих.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» 10 вересня 2012 року укладено договір постачання паливно-мастильних матеріалів.

За умовами договору постачання позивачем отримано паливно-мастильні матеріали та реалізовано кінцевому споживачу шляхом роздрібної торгівлі через орендований майновий комплекс «АЗС Піраміда» на суму 490 990,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 81 831,70 грн.

За фактом здійснення господарських операцій постачальником виписані податкові накладні від 7 грудня 2012 року № 406 на загальну суму 236 250,00 грн. (ПДВ 39 375,00 грн.), від 11 грудня 2012 року №588 на загальну суму 254 740,20 грн. (ПДВ 42 456,70 грн.).

Розрахунки між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» проведені розрахунки у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень за період з 3 грудня 2012 року по 26 грудня 2012 року на загальну суму 403 226,39 грн.

Здійснення господарських операцій з постачання товару підтверджується видатковими накладними від 7 грудня 2012 року № 406 та від 11 грудня 2012 року №588; товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів від 11 грудня 2012 року №588, від 7 грудня 2012 року №406; реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року; дозволом №8712 від 28 вересня 2012 року, в якому зазначено маршрут дорожнього перевезення небезпечного вантажу; сертифікатами відповідності на продукцію №UA.039.0129370-10, №UA.039.0129376-10, №UA007.0033294-12.

Отримання товару та його оплата (дві події відбулися впродовж звітного періоду) у грудні 2012 року доводять правомірність дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту грудня 2012 року. Жодного аргументу на переконання порушення позивачем норм підпункту 198.2 статті 198 ПК України апелянтом не наведено.

Визначення податкового кредиту звітного періоду врегульоване підпунктом 198.3 статті 198 ПК України. Визначення позивачем податкового кредиту виходячи із вартості придбаного товару х метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку доводить дотримання позивачем, як платником податків норм зазначеної статті.

Фактичне використання у своїй господарській діяльності придбаних позивачем паливно-мастильних матеріалів у товариства з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» підтверджується реалізацією кінцевому споживачу шляхом роздрібної торгівлі через орендований майновий комплекс «АЗС Піраміда» на суму 490 990,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 81 831,70 грн.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти правову позицію відповідача щодо недостовірності відомостей зазначених у первинних документах з огляду на те, що посилання на недостовірність само по собі не може прийматись як доказ, а доказів (обґрунтування) такої недостовірності податковий орган не навів.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні частини другої статті 3, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором. Наявні документи спростовують посилання апелянта на нікчемність угоди.

Посилання відповідача на відсутність у товарно-транспортних накладних відомостей у графах «Дата і час виїзду з підприємства - вантажовідправника», «Дата і час прибуття до вантажоодержувача», «Дата і час виїзду від вантажоодержувача» колегія суддів не приймає з огляду на те, що неналежне оформлення зазначених документів не спростовує факту перевезення товару.

Неприйнятним є також посилання апелянта на сумнівність операцій контрагента позивача з його постачальниками, оскільки нормами податкового законодавства, правилами податкового та бухгалтерського обліку на позивача не покладена відповідальність за правильність дотримання умов ведення господарської діяльності від виробника до кінцевого споживача.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що відповідачем не доведена правомірність визначення грошового зобов'язання у вигляді податку на додану вартість за грудень 2012 року. Відсутність підстав для визначення грошового зобов'язання обумовлює безпідставність застосування штрафу.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 805/5083/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 805/5083/13-а- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 липня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М.Яковенко