Ухвала

від 02.07.2013 по справі 820/1683/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р.Справа № 820/1683/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по справі № 820/1683/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

24 квітня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними - відмовлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку заявника, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наступним фактам: позивачеві до початку проведення документальної позапланової виїзної перевірки не було вручено копію наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 296 від 12.02.2013р., вказану копію наказу ним отримано лише 13.02.2012 року, проте вона не містить інформацію про конкретні порушення порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства. Під час виходу за юридичною адресою ФОП ОСОБА_2 12.02.2013 року посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС в порушення приписів Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, не складено довідку про неможливість вручення наказу про проведення перевірки платнику податків, не вчинено будь-яких дій щодо встановлення місцезнаходження позивача. Крім того, як вважає позивач, йому не направлялись обов'язкові письмові запити про необхідність надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Криус" та ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД". З огляду на зазначене, підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 відсутні.

Судом першої інстанції також не враховано той факт, що реальність фінансово-господарських відносин між позивачем та його контрагентами ТОВ "Криус" та ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, натомість порушення позивачем вимог чинного законодавства в частині формування податкової звітності з податку на додану вартість за їх наслідками не доведено.

Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 відповідачем проведено з підстав та в порядку, передбаченому ст. 78 Податкового кодексу України, висновки Акту №684/1720/НОМЕР_1 від 21.02.2013 року, складеного за її результатами, є обґрунтованими та правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України. Так, відповідно до приписів ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

В свою чергу п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлює, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою, яка надає право органу державної податкової служби на проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України платника податків, є направлення останньому обов'язкового письмового запиту для отримання пояснень щодо фактів можливих порушень норм чинного законодавства у сфері здійснення господарської діяльності, та не отримання відповіді протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту таким платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2013р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято наказ №296 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1" (а.с.19).

Підставою для прийняття наказу №296 та проведення перевірки, за результатом якої складено акт від 21.02.2013 (а.с.12-18), була встановлена податкова інформація щодо можливих порушень позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодаства.

Відповідно до акту перевірки від 21.02.2013р. №684/1720/НОМЕР_1 (а.с.12-18), податковим органом при проведенні перевірки брався до уваги акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Криус" від 13.10.2012 року №838/22-2/32376343 за період з 01.10.2011р. по 31.01.2012р. та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" від 28.04.2012 року №1076/22-9/37567227 за період з 28.08.2011р. по 31.03.2012р.

Згідно п.п.73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності в тому числі такої підстави: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби (п.45.1 ст. 45 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено позивачеві листа №8759/10/17-224 від 20.06.2012 року про необхідність надати відомості з питань правових відносин з ТОВ „Криус", код ЄДРПОУ 32376343 та про подальший рух товару, який було отримано від ТОВ „Криус", код ЄДРПОУ 32376343 у періоді з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року (угоди, накладні, податкові накладні, доручення, виписки банку та платіжні доручення, квитанції до прибуткових касових ордерів, книга придбання товарів та реєстри отриманих та виданих податкових накладних (робіт, послуг), відомості про стан розрахунків та інші документи). Проте, лист повернувся у зв'язку зі спливом терміну зберігання (а.с.138-139).

З урахуванням припису п.73.3 ст. 73 ПК України, та виходячи з того, що письмовий запит від 20.06.2012р. №8759/10/17-224 податковим органом ФОП ОСОБА_2 надісланий за податковою адресою: АДРЕСА_1, 61072 (а.с.20, 138) листом з повідомленням про вручення, колегія суддів вважає його таким, що є врученим.

З огляду на зазначене, відповідач відповідно до норм ПК України мав підстави для проведення виїзної позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 на підставі ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит.

Згідно з п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивач у апеляційній скарзі стверджує, що копію наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 296 від 12.02.2013р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ним отримано лише 13.02.2013 року, що усуває можливість проведення такої перевірки.

Між тим, колегія суддів вважає, що перевірку, за результатом якої складено акт від 21.02.2013 року №684/1720/НОМЕР_1, здійснено з дозволу і за згодою позивача, оскільки останній у відповідності до положень ч. 2 п. 81.1 ст. 81 ПК мав право не допустити службових осіб відповідача до перевірки у зв'язку з порушенням ними вимог ч. 1 п. 81.1. ст. 81 ПК., проте зазначеним правом добровільно не скористався.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.4 ст. 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивачем надано копії договорів оренди (Договір №20 про оренду офісного приміщення площею 19,0 кв.м) та договір оренди №6 про оренду місця під стоянку транспортних засобів).

Також надано до матеріалів справи копії договорів ( Договір № 028; 029; 012; № Т01/11; № ТТ-00-36; № 11;№007; № 009; № 005; № 7;), із змісту яких вбачається, що позивач приймає на себе зобов'язання надавати відповідним замовникам послуги з перевезення вантажів. Відповідно до умов договорів обсяги, вартість та маршрути перевезень вантажів мають визначатись у кожному конкретному випадку перевезення на підставі заявки або іншого документа, узгодженого сторонами. Оплата послуг з перевезення здійснюється або на підставі рахунку або акту виконаних робіт.

Документи (заявки, акти виконаних робіт; виписки з банківського рахунку та інш.), які б підтверджували факт надання позивачем послуги з перевезення вантажів на підставі будь-якого з договорів, копії яких залучено до матеріалів справи, під час проведення перевірки не було надано. Таким чином, відповідач під час проведення перевірки позивача не мав підстав вважати угоди між позивачем та ТОВ "Криус", ТОВ "Компанія Лігрос-ЛТД" такими, що мають реальний характер, оскільки жодних первинних документів, які б підтверджували факт використання товару (дизпалива) ФОП ОСОБА_2 у своїй господарській діяльності, не надано, що є достатньою підставою для висновку про безтоварність операцій, здійснених позивачем із вказаними постачальниками товару (дизпалива).

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи позивача у апеляційній скарзі про те, що при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_2 відповідачем було порушено приписи п.п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України щодо підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, колегія суддів вважає такими, що спростовуються висновками суду та матеріалами справи.

Посилання позивача на приписи Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, є безпідставними, оскільки зазначений Порядок регулює відносини щодо процесу реєстрації органами державної податкової служби інформації про фізичну чи юридичну особу (її відокремлені підрозділи), з метою надання їм статусу платника податків, уточнення та корегування відомостей про платника податку в процесі його діяльності, та зняття платника з обліку, та не має відношення до порядку проведення перевірок платників податків, в тому числі щодо пред'явлення необхідних для її проведення документів у відповідності до п.81.1 ст. 81 ПК України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по справі № 820/1683/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2013 р.