Ухвала

від 09.07.2013 по справі 2а-6242/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 р.Справа № 2а-6242/11/1470

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Продан Ю.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Танасогло Т.М. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-14827" на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року по справі за позовом прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-14827" про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн., -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-14827" про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-14827" на користь Державного бюджету Ленінського району фінансові санкції у сумі 1700 (тисяча сімсот) грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 11-12 травня 2011 року державними інспекторами Управління було проведено перевірку додержання ТОВ законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт № 014557, в якому виявлено порушення вимог ст. 39 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ), а саме - відсутні паспорти маршруту для регулювання спеціальних пасажирських перевезень.

На підставі зазначеного акту перевірки керівником Управління прийнято постанову від 17 травня 2011 року № 127650 про застосування до ТОВ фінансових санкцій у сумі 1700 грн.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190 "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" (далі - Положення), Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 цього Положення, Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів; розглядати у передбачених законом випадках і порядку справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання та притягувати до відповідальності винних осіб у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення (абзаци 2, 5 пункту 5 Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 зазначеного Положення, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 39 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії, повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює регулярні спеціальні пасажирські перевезення, зокрема для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, інші документи, передбачені законодавством України (абзац 1 частини 3 статті 39 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 1700 грн.).

Згідно з пунктами 27, 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Управлінням відправлено на адресу ТОВ копію постанови від 17.05.2011 року № 127650 про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн., яка отримана ним 31.05.2011 р. (про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення), проте оскаржена не була і на час звернення до суду з цим позовом та розгляду справи так і не виконана.

Відповідно до частин 1, 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідачем доказів, які б спростовували доводи позивача, до суду не подано, позовні вимоги про стягнення з нього фінансових санкцій у сумі 1700 грн., підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-14827", - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року по справі № 2а-6242/11/1470, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя Т.М. Танасогло суддя М.П. Коваль