ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/6797/12
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно Індустріальна Компанія" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно Індустріальна Компанія" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002681600 від 28.04.2012 року, № 0002741600 від 04.05.2012 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду І інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної та І інстанції встановлено, що 17.04.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Б.І.К. Будівельно Індустріальна Компанія" та складено Акт №2642/15-2/34593626 від 17.04.2012 року. На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення № 0002681600 від 28.04.2012 року, № 0002741600 від 04.05.2012 року. Вказані рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС у Хмельницькій області. В задоволенні скарги було відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів в обґрунтування позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду І інстанції, з таких підстав.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 201.10 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Як встановлено судом І інстанції у продавця товару ТОВ "Стіомі - Холдінг", відсутні квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття або неприйняття податковим органом податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних і він їх не передав покупцю товару, "Б.І.К. Будівельно - індустріальна Компанія".
При цьому суд І інстанції правильно відхилив доводи позивача, що квитанції про їх неприйняття податковим органом не надходили, а в телефонному режимі працівники податкової служби пояснювали продавцю причини затримок збоями в роботі їхнього сервера. Зазначене позивачем спростовується тим факт, що згідно витягу з архіву електронної звітності саме 20.03.2012 року було зареєстровано від продавця ТОВ "Стіомі - Холдінг" чотири податкових накладних, в тому числі дві податкові накладні видані позивачу за №50/2 та 51/2 від 29.02.2012 року.
Ухвалою апеляційного суду від 02.04.2013 року зупинено провадження даної справи та витребувано від ДПС України докази в підтвердження/спростування факту направлення ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" 20.03.2012 року податкових накладних №№ 52/2 та 55/2 в електронному вигляді до ЄРПН.
На виконання ухвали до суду надійшов лист Міністерства доходів і зборів України з повідомленням про те, що за даними архіву податкової звітності, станом на 20.05.2013 року, факт реєстрації податкових накладних від 20.03.2012 року №№ 52/2, 55/2 виписаних ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" в Єдиному реєстрі податкових накладних - відсутній.
Тому судом не прийнято як доказ направлення файлу на адресу податкової служби, копії файлів у форматі "ХМL" завірених позивачем. Крім того для підтвердження цих доводів контрагент позивача до суду не з'являвся та не надавав для огляду цих оригіналів, натомість надійшли поштовою кореспонденцією до суду копії квитанцій.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 79 КАС України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
Також апеляційний суд вважає за потрібне вказати на те, що згідно податкового законодавства покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними ЄРПН, і, в разі виявлених порушень законодавства, має право подати заяву до податкового органу про порушення постачальником порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН.
Однак, з матеріалів справи слідує, що продавець "СТІОМІ- ХОЛДІНГ" в передбачений чинним законодавством термін не зареєстрував податкові накладні, а покупець (позивач) не звіряв даних отриманих накладних, та не скористався правом передбаченим нормами п. 201. 10 ст. 201 ПК України на подання заяви до додатку 8 до декларації з податку за лютий 2012 року.
При цьому до суду апеляційної та І інстанції позивачем не надано, а судами не здобуто доказів, які б підтверджували факт направлення файлу від продавця товару ТОВ "Стіомі - Холдінг" на адресу податкової інспекції та не надіслання квитанцій податковим органом про прийняття або неприйняття податкових накладних у електронному вигляді протягом операційного дня.
По-скільки, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, тому у позивача нема підстав на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку відмовивши в задоволенні позову, оскільки прийнятті рішення відповідають вимогам ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України і підстави для їх скасування відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно Індустріальна Компанія" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2013 |
Оприлюднено | 17.07.2013 |
Номер документу | 32439045 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Ватаманюк Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні