Постанова

від 10.07.2013 по справі 817/2100/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2100/13-а

10 липня 2013 року 10год. 19хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" до Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" (далі - ТОВ "Нерудпром ЛТД") звернулося з позовом про скасування податкових рішень - повідомлень № 0000032240 та № 000042440 від 05 лютого 2013р., винесених Здолбунівською ОДПІ Рівненської області ДПС, та визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення до «0» задекларованих податкових зобов'язань за вересень 2012р. по взаєморозрахунках з КП «Костопількомунсервіс» (код 03352024) та Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг (код 13974620).

Відповідно до вимог ст.55 КАС України суд здійснив заміну первинного відповідача - Здолбунівської ОДПІ Рівненської області ДПС на належного - Здолбунівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Здолбунівська ОДПІ).

Позовні вимоги полягають у наступному. Позивач вважає, що висновки податкового органу про неправомірне віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту на підставі нікчемного правочину по отриманих товарно-матеріальних цінностях від ТОВ «Автоєвро діагностіка» є помилковими та суперечать обставинам справи. Здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом, як і подальше використання у власній господарській діяльності придбаних бітуму, асфальтобетону та дизпалива підтверджується належними первинними документами, наданими у судове засідання. У зв'язку з цим просить визнати протиправними та скасувати зазначені вище податкові повідомлення - рішення. Крім того, стверджує про протиправність дій Здолбунівської ОДПІ з огляду на відсутність передбачених чинним законодавством повноважень щодо зменшення задекларованих податкових зобов'язань. Просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні від 25.06.2013 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.

В судове засідання від 10.07.2013 року не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення у справі та в судовому засіданні від 25.06.2013 року пояснила суду, що документи, надані ТОВ «Нерудпром ЛТД» для перевірки, не відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, позивач не представив до перевірки документи, які б свідчили про факт перевезення товарно-матеріальних цінностей (щебеневої продукції) та про проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Автоєвро діагностіка». Також Здолбунівська ОДПІ посилається на акт про неможливість проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Автоєвро діагностіка», у зв'язку з тим, що згідно з АІС «Реєстр платників податків» стан підприємства «9» - «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Зважаючи на це, Здолбунівська ОДПІ вважає неправомірним віднесення до складу витрат та податкового кредиту на підставі нікчемного правочину по отриманих товарно-матеріальних цінностях від ТОВ «Автоєвро діагностіка». У зв'язку з цим за наслідками проведеної перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000032240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2400,00 грн., в тому числі основний платіж - 1600,00 грн., штрафна санкція 800,00 грн., та № 000042240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2520,00 грн., в тому числі основний платіж - 1680,00 грн. та штрафна санкція - 840,00 грн. (а.с.6,7). Крім того, правомірно зменшено до «0» задекларовані податкові зобов'язання за вересень 2012р. по взаєморозрахунках з КП «Костопількомунсервіс» (код 03352024) та Комунальне Рівненське шляхово - експлуатаційне управління автомобільних доріг (код 13974620). Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання від 10.07.2013 року представник відповідача не прибула, про дату, час та місце розгляду справу була повідомлена під розписку, подала клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці. Суд клопотання не задовольнив та розглянув справу без її участі з метою дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених ст.122 КАС України (провадження у справі відкрито 10.06.2013 року). При цьому судом також було враховано, що відповідач - Здолбунівська ОДПІ могла забезпечити участь у справі іншого представника, а також те, що правова позиція сторони висвітлена у запереченнях та поясненнях представника відповідача у судовому засіданні від 25.06.13 року.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Здолбунівською ОДПІ було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Нерудпром ЛТД», за наслідками якої 22.01.2013року складено Акт № 21/22-32497433 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Нерудпром ЛТД», код за ЄДРПОУ 32497433, з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Автоєвро діагоностіка» код за ЄДРПОУ 36444593 за вересень 2012р.» (а.с.8-16). В ході перевірки податковим органом встановлено порушення п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті № 21/22-32497433 від 22.01.2013 р., ТОВ «Нерудпром ЛТД» звернулося до Здолбунівської ОДПІ із запереченнями, за результатами розгляду яких відповідач висновком від 04.02.2013 року №548/22-13/117 залишив без змін акт перевірки від 22.01.2013 р. щодо встановлених порушень ТОВ «Нерудпром ЛТД» (а.с.17, 18).

На підставі акта перевірки 05 лютого 2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000032240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2400, 00 грн., в тому числі основний платіж - 1600,00 грн., штрафна санкція 800,00 грн., та № 000042240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2520,00 грн., в тому числі основний платіж - 1680,00 грн. та штрафна санкція - 840,00 грн. (а.с.6,7).

Крім того, податковим органом зменшено до «0» задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Нерудпром ЛТД» за вересень 2012 року по взаєморозрахунках з КП «Костопількомунсервіс» (код 03352024), та Комунальним Рівненським шляхово-експлуатаційним управлінням автомобільних доріг (код 13974620) (п.3 розділу 4 «Висновки» акту перевірки).

Не погодившись з даними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до ДПС в Рівненській області про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень. ДПС в Рівненській області рішенням про результати розгляду скарги вих.№267/10/22-507 від 05.03.2013року податкові повідомлення-рішення № 0000032240 та № 000004240 від 05 лютого 2013 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.21-23).

З описової частини акта перевірки від 05 лютого 2013р. вбачається, що до Здолбунівської ОДПІ від ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС надійшов акт №2086/22-00/36444593 від 29.11.2012р. про неможливість проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Автоєвро діагностіка», код 36444593, за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. Зі змісту даного акту вбачається відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ «Автоєвро діагностіка» та покупцями. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.07. 2003 року ТОВ "Нерудпром ЛТД" зареєстроване Здолбунівською районною державною адміністрацією юридичною особою. Позивач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва № 10005408 від 19.07. 2007 року (а.с.50-52).

З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2012 року між ТОВ «Нерудпром ЛТД» та ТОВ «Автоєвро діагностіка» було укладено Договір купівлі - продажу (поставки) №1/09-2, предметом якого є купівля - продаж бітуму дорожнього БНД 90/130, дизпалива та асфальтобетону (а.с.53).

На виконання даного договору, ТОВ «Автоєвро діагностіка» поставила ТОВ «Нерудпром ЛТД» бітум дорожній БНД 90/130 25 вересня 2012р. в кількості 5 тонн та 28 вересня 2012р. в такій же кількості, кожна поставка на суму 36000,00грн. Дана поставка підтверджується видатковими накладними №59 та №62 від 25 та 28 вересня 2012р. на суму 36000,00грн. кожна, та податковими накладними №59 та №62 від 25 та 28 вересня 2012р. на аналогічну суму (а.с.56-57, 62-63).

Крім того, на виконання договору, ТОВ «Автоєвро діагностіка» поставила ТОВ «Нерудпром ЛТД» асфальтобетон 27 вересня 2012р. у кількості 129,35т. на загальну суму 108654,00грн. Дана поставка підтверджується видатковими накладними №60 та №61 від 27 вересня 2012р. на суму 54600,00грн. та 54054,00грн. відповідно, та податковими накладними №60 та №61 від 27 вересня 2012р. на такі ж суми (а.с.58-61).

Також слід зазначити, що на виконання даного договору ТОВ «Автоєвро діагностіка» поставила ТОВ «Нерудпром ЛТД» 1000 літрів дизпалива на суму 9600,00грн. Постачання підтверджується видатковою накладною №58 від 24.09.2012р. та податковою накладною №58 від 24.09.2012р. на суму 9600,00грн. (а.с.54-55).

В рахунок заборгованості перед ТОВ «Автоєвро діагностіка» позивач передав по Акту приймання - передачі від №2 від 10.10.2012р. простий вексель серії АА №2548563 від 10.10.2012р. на суму 190254грн.(а.с.83-86).

В подальшому ТОВ «Нерудпром ЛТД» було реалізовано придбані асфальтобетон та бітум, тобто використано у власній господарській діяльності.

Так, згідно договору купівлі - продажу від 28.09.2012р., укладеному між ТОВ «Нерудпром ЛТД» та КП «Костопількомунсервіс», було постанвлено 193,50т. асфальтобетону, що підтверджується видатковою та податковою накладними №91 від 28 вересня 2012р. на суму 185760,00грн. (а.с.77-78).

Згідно договору поставки №4/05 від 28.05.2010р. ТОВ «Нерудпром ЛТД» реалізувало Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг бітум дорожній БНД 90/130 в загальній кількості 10т., що підтверджується видатковою та податковою накладними №82-1 від 25.09.2012р. на суму 37500,00грн. та видатковою та податковою накладними №94 від 28.09.2012р. на суму 37500,00грн. (а.с.72-76).

З описової частини акта перевірки від 05 лютого 2013р. вбачається, що вищезазначені податкові та видаткові накладні було надано для перевірки, але Здолбунівська ОДПІ безпідставно вважає їх такими, що не відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно п.138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст. 138 ПКУ встановлено, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.12. п. 139.1 ст. 139 ПКУ передбачено, що до складу витрат не включаються витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п. 201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом наведених норм законодавства необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків. При цьому наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім того, згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту з ПДВ є зв'язок придбаних товарів (робіт, послуг) із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів, що відображають реальність таких господарських операцій.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, на яку посилається відповідач, то це свідчить лише про недотримання норм законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" № 363 від 14.10.1997 року товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Більше того, ні в Податковому кодексі України, ні в інших нормативних актах не згадується про товарно-транспортну накладну, як документ на підставі якого податковий орган має право визначати суму податкового зобов'язання або податкового кредиту з ПДВ платнику податків.

Також слід зазначити, що суду було надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують перевезення асфальтобетону та бітуму: №9/09 від 25.09.2012р., №10/09 від 26.09.2012р., №11/09 від 27.09.2012р., №12/09 від 28.09.2012 року (а.с.79-82).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правова природа договорів купівлі-продажу визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у продавця - на передачу покупцеві товару, у покупця - на прийняття товару та його оплату. Жодної іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків, штучне зменшення бази оподаткування тощо) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов'язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договорів внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними завершуються. Після цього у кожної зі сторін правочину (договору) виникають правовідносини вже з іншим суб'єктним складом. Поза увагою відповідача залишився той факт, що як позивач, так і його контрагент виконали умови укладених між ними угод, чим і підтвердили факт їх укладення.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відтак суд дійшов висновку щодо протиправності прийнятих Здолбунівською ОДПІ податкових повідомлень - рішень.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення до «0» задекларованих податкових зобов'язань за вересень 2012 року по взаєморозрахунках з КП «Костопількомунсервіс» (код 03352024) та Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг (код 13974620) суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ч.2 п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 584/2011 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), «ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр)».

Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Положенням про Державну податкову службу України, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України податковий орган не наділений правом зменшувати до «0» задекларовані податкові зобов'язання.

При прийнятті цього рішення судом враховано те, що господарські відносини із зазначеними контрагентами, яким реалізовувались придбані у ТОВ «Автоєвро діагностіка» бітум та асфальтобетон, повністю підтверджені дослідженими у судовому засіданні первинними документами, а саме: видатковою та податковою накладними №91 від 28 вересня 2012р. на суму 185760,00грн., видатковою та податковою накладними №82-1 від 25.09.2012р. на суму 37500,00грн., видатковою та податковою накладними №94 від 28.09.2012р. на суму 37500,00грн. та (а.с.72-76, 77-78).

Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Здолбунівською ОДПІ щодо зменшення до «0» задекларованих податкових зобов'язань за вересень 2012р. по взаєморозрахунках з КП «Костопількомунсервіс» та Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень № 0000032240 та № 0000042240 від 05 лютого 2013р.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 149 грн. 11 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000032240 від 05.02.2013 року та № 0000042240 від 05 лютого 2013року.

Визнати протиправними дії Здолбунівською ОДПІ щодо зменшення до « 0» задекларованих податкових зобов'язань за вересень 2012р. по взаєморозрахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" з КП «Костопількомунсервіс» та Комунальне Рівненське шляхово - експлуатаційне управління автомобільних доріг.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 149 (сто сорок дев'ять) грн. 11 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.