Рішення

від 10.07.2013 по справі 906/801/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" липня 2013 р. Справа № 906/801/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт А.В.

Секретаря: Ковальчука Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярош С.Л. дов. №901а від 20.06.2013р.;

від відповідача: Матіос А.О. дов. від 20.03.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" (м.Коростишів, Житомирської області)

до Приватного акціонерного товариства "Брусилівське хлібоприймальне підприємство" (с. Скочище, Брсилівський район, Житомирської області)

про стягнення 45370,09 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 04.07.2013р. оголошувалась перерва до 10.07.2013р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" пред`явлено позов до Приватного акціонерного товариства "Брусилівське хлібоприймальне підприємство" про стягнення 45370,09грн., з яких: 44172,00грн. заборгованість, 1198,09грн. 3% річних.

18.06.2013р представник позивача надав клопотання за вх. №9597/13 від 18.06.2013р. про долучення документів до матеріалів справи.

04.07.2013р. представник позивача надав письмові пояснення з додатком за вх. №10591/13 від 04.07.2013р., в яких просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 10.07.2013р. надав усні пояснення до позовної заяви, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.07.2013р. заперечив щодо позовних вимог.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" (позивач у справі) передало Приватному акціонерному товариству "Брусилівське хлібоприймальне підприємство" (відповідач у справі) товар (кукурудза, корисні відходи) на загальну суму 44172,00грн., що підтверджується видатковою накладною №40 від 04.06.2012р. та довіреністю №22 від 04.06.2012р. (а.с. 4-5).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст.639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що сторонами не встановлений строк оплати за товар по накладній №40 від 04.06.2012р. та довіреності №22 від 04.06.2012р. то він визначається відповідно до положень ст.692 ЦК України, тому обов`язок з оплати за поставлений товар у відповідача виник - 05.06.2012р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 44172,00грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за період з 05.06.2012р. по 30.04.2013р. сума 3% річних становить 1198,09грн.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних суд встановив, що позивачем невірно проведено нарахування вважаючи, що кількість днів у 2012 році складає 365 днів, тоді як 2012 рік налічує 366 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд самостійно перераховує суму 3% річних.

Отже, розрахунок 3% річних необхідно зробити слідуючим чином:

За період з 05.06.2012р. по 31.12.2012р.

- 44172,00 (сума боргу) х 3% : 366 (кількість днів у 2012 році) х 210 (кількість прострочених днів) = 760,34грн.

За період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р.

- 44172,00 (сума боргу) х 3% : 365 (кількість днів у 2013 році) х 120 (кількість прострочених днів) = 435,67грн.

Загалом сума 3% річних становить: 760,34грн + 435,67 = 1196,01грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення 3% річних в сумі 1196,01грн. А в частині стягнення 2,08грн. необхідно відмовити.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 45368,01грн. з яких: 44172,00грн. заборгованості, 1196,01грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509, ч.1 ст. 612, ч.2 ст. 625, ч1. ст. 639, 655, ч.1,2 ст. 692 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Брусилівське хлібоприймальне підприємство", 12643, Житомирська область, Брусилівський район, с. Скочище, станція Скочище, ідентифікаційний код 02041925 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест", 12501, Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Карла Лібкнехта, буд. 4, ідентифікаційний код 35904775 - 45368,01грн. з яких: 44172,00грн. заборгованості, 1196,01грн. 3% річних, 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 2,08грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.07.13

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу (рек. з пов.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)