Рішення

від 15.07.2013 по справі 910/9820/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9820/13 15.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Кобзар»

Про стягнення 15 829, 70 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Листопадова Н.О. - по дов. №392 від 20.12.2012р.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Кобзар» 15 829, 70 грн., із яких: 15 463,33 грн. заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, 199, 74 грн. - пеня, 166, 63 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №895-37 нерухомого майна товариства для розміщення антено - фідерних пристроїв від 29.06.2010р. не сплатив позивачу орендну плату, передбачену умовами договору за період з квітня 2012р. по березень 2013р. у зв'язку з чим виник борг в сумі 15 419,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. порушено провадження у справі №910/9820/13, розгляд справи призначено на 17.06.2013р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 15.07.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду про 28.05.2013р. та 17.06.2013р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

29.06.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі - орендодавець, позивач) -найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК Кобзар" (надалі -орендар, відповідач) було укладено договір № 895-37 оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нерухомого майна -антено-місце на вежі для розміщення 1 АФП (радіорелейної антени) з розкриттям дзеркала 1,1 м. за адресою: Одеська область, смт. Фрунзівка (п. 1.1.).

Сторони домовилися про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна"(п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1. цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Згідно з п. 2.3. договору, майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше, ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1. цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, невіддільними від об'єкта оренди.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана в додатку 1.

У п. 3.2. договору зазначено, що орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна встановлюється на підставі фіксованої орендної плати із застосуванням коефіцієнта парусності і становить 927,56 грн. за 1 антено-місце з ПДВ. Орендна плата за базовий місяць оренди за 1 антено-місце становить 927,56 грн., у тому числі ПДВ - 154,59 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п. 3.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.2.2. договору, сума компенсації витрат на утримання майна (пускові, адміністративні, операційні, загальногосподарські витрати, тощо) нараховується в розмірі 25 відсотків від суми орендної плати та складає 231,89 грн., в тому числі ПДВ 38,65 грн. Орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату в строк, зазначений у п. 3.1. договору, згідно з рахунками орендодавця.

Згідно з п. 3.4. договору, витрати на утримання майна, а саме: електроенергія, страхування включені до розміру фіксованої орендної плати.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору, орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна.

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором (п. 6.1.3. договору).

Відповідно до п. 8.2. договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Передбачені цим договором права і обов'язки ВАТ "Укртелеком", у тому числі проведення розрахунків, виконуються Одеською філією товариства (п. 13.1. договору).

Відповідно до розрахунку плати за перший місяць оренди майна, розмір орендної плати разом з ПДВ становить 927,56 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, передавши в строкове платне користування відповідачеві частини нерухомого майна антено-місця на вежі для розміщення 1 АФП (радіорелейної антени) з розкриттям дзеркала 1,1 м. відповідно до акту приймання-передачі майна. Відповідно до цього акту, датою приймання-передачі майна в користування є 15 липня 2010 року.

З цього моменту у відповідача виникає обов'язок здійснювати оплату відповідно до договору №895-37 від 29.06.2010 року, адже, відповідно до п. 3.1. договору, датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку №1.

За період з травня 2012 року по березень 2013 року включно заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за договором №895-37 від 29.06.2010 року становить 15 419,64 грн.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п. 3.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.2.2. договору, сума компенсації витрат на утримання майна (пускові, адміністративні, операційні, загальногосподарські витрати, тощо) нараховується в розмірі 25 відсотків від суми орендної плати та складає 231,89 грн., в тому числі ПДВ 38,65 грн. Орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату в строк, зазначений у п. 3.1. договору, згідно з рахунками орендодавця.

Згідно з п. 3.4. договору, витрати на утримання майна, а саме: електроенергія, страхування включені до розміру фіксованої орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав. В матеріалах справи знаходяться рахунки, які надсилалися на адресу відповідача.

Листом від 14.03.2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість з орендної плати за договором, однак відповідачем сума боргу не погашена на момент звернення до господарського суду.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також позивач просить стягнути з відповідача 199,74 грн. пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2. договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Отже, господарський суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 199,74 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 15 463,33 грн. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляційних втрат і 166,63 грн. трьох процентів річних. Господарський суд вважає дані вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Кобзар"(інд. 02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 1/7, квартира 17, код ЄДРПОУ 36214729) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"(інд. 65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) 15 463 грн. 33 коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 199 грн. 74 коп. пені, 166 грн. 63 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 18.07.2013 року.

СуддяТрофименко Т.Ю.