18.07.2013 Справа № 2605/19473/12
Унікальний № 2605/19473/12
Провадження № 2/756/748/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маринченко М.М.,
при секретарі Яковлєвому О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Енергомир», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 271/11-KL від 16 листопада 2011 року та звернення стягнення на предмет іпотеки,
встановив:
ПАТ «Златобанк» звернулось до суду з позовом до ТОВ «ТД Енергомир» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №271/11-KL від 16 листопада 2011 року в розмірі 747832 грн. 83 коп. та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги, з урахуванням поданої в ході розгляду справи заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову (а.с.122), обґрунтовуються тим, що 16 листопада 2011 року між АТ «Златобанк» (Банк) та ТОВ «ТД Енергомир» (позичальник) укладено кредитний договір №271/11-KL, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 700000 грн. для погашення кредитної заборгованості в АТ «Дельта Банк» та поповнення обігових коштів, строком до 15 листопада 2012 року зі сплатою 24% річних. Додатковою угодою №1 до кредитного договору від 12 липня 2012 року сторони погодили строк користування кредитом до 15 травня 2013 року.
Відповідно до умов кредитного договору повернення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 16 листопада 2011 року між Банком та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №271/11-KL/Р-1, за умовами якого, з урахуванням внесених змін, поручитель зобов'язався відповідати за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, зокрема повернення кредиту не пізніше 15 травня 2013 року та визначеним лімітом заборгованості в розмірі 500000 грн.
Також з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 16 листопада 2011 року між Банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, яке складається з садового будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, «Оболонь садово-дачне товариство» обслуговуючий кооператив, АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 1,0417 га, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 860000 грн. Договір іпотеки забезпечує виконання ТОВ «Енергомир» зобов'язань, що випливають з кредитного договору, зокрема погашення кредитної заборгованості в розмірі 700000 грн. з кінцевим терміном повернення 15 травня 2013 року зі сплатою 24% річних, а також сплату можливих неустойок у розмірах та у випадках, передбачених основним зобов'язанням та витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.
Внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 12 листопада 2012 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 747832 грн. 83 коп., з яких 685770 грн. 49 коп. заборгованість за основним боргом, 60257 грн. 86 коп. заборгованість по процентам, пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, нарахована у відповідності до положень п.4.1 кредитного договору у розмірі 1727 грн. 15 коп., а також 3% річних, нарахованих відповідно до положень ст.625 ЦК України, в розмірі 77 грн. 33 коп.
Позивачем неодноразово було направлено листи-вимоги позичальнику та іпотекодавцю про наявність заборгованості, необхідність її погашення, а також можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, проте відповідачі заборгованість не погасили.
Враховуючи невиконання позичальником своїх зобов'язань по повернення кредиту та сплаті процентів, Банк просить стягнути вказану заборгованість з ТОВ «ТД Енергомир» та звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно для погашення вказаної заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Із поданих відповідачами до суду зустрічних позовів, які ухвалою суду залишені без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачів за зустрічними позовами, вбачається, що відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на те, що кредитний договір, заборгованість за яким просить стягнути позивач, не відповідає вимогам закону, зокрема договір підписано представником Банку без долучення документів, які б підтверджували перебування представника Банку у трудових відносинах з Банком на момент укладення договору та скріплено неналежною печаткою без ідентифікаційного коду Банку. Також кредитний договір не посвідчений нотаріально за відсутності згоди позичальника на укладення договору без нотаріального посвідчення. Крім того, зі сторони позичальника договір підписано невстановленою особою, а не директором товариства ОСОБА_1
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, головний економіст відділу кредитування корпоративних клієнтів Банку, зазначив, що при укладення кредитного договору з ТОВ «ТД Енергомир» від 16 листопада 2011 року працював економістом зазначеного відділу і до його посадових обов'язків відносилася організація роботи щодо укладення та підписання кредитних договорів. В день укладення договору ОСОБА_1 особисто ознайомилася з кредитним договором та підписала його. ЇЇ особу було встановлено за паспортом.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, начальник управління кредитування фізичних осіб та клієнтів малого бізнесу Банку, зазначила, що при укладенні Додаткової угоди №1 до кредитного договору від 12 липня 2012 року працювала начальником відділу кредитування клієнтів малого бізнесу і була присутня при підписанні цієї додаткової угоди, яку підписувала ОСОБА_1 особисто, особу якої було встановлено за паспортом, який нею було надано для зняття з нього копій.
Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 16 листопада 2011 року між ПАТ «Златобанк» (Банк) та ТОВ «ТД Енергомир» (позичальник) укладено кредитний договір № 271/11-KL, відповідно до пунктів 1.1-1.3 якого Банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для погашення заборгованості в АТ «Дельта Банк» та поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 700000 грн., зі строком повернення до 15 листопада 2012 року включно відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості зі сплатою 24 % річних за користування кредитними коштами.
12 липня 2012 року між Банком та позичальником підписано додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої сторони виклали п.1.2 кредитного договору в новій редакції, якою погодили кінцевий термін повернення кредитних коштів до 15 травня 2013 року включно та затвердили новий графік зменшення максимального ліміту кредитування.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами (а.с.28-33).
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, ТОВ «ТД Енергомир» свої зобов'язання за кредитним договором в частині погашення заборгованості та сплати нарахованих відсотків і комісій виконує неналежним чином внаслідок чого утворилась заборгованість.
Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданих позивачем розрахунків заборгованості та виписок по рахункам ТОВ «ТД Енергомир», станом на 12 листопада 2012 року заборгованість ТОВ «ТД Енергомир» по кредиту становить 685770 грн. 49 коп., по процентам - 60257 грн. 86 коп.
На вказану заборгованість позивачем нараховано пеню відповідно до положень п.4.1 кредитного договору у розмірі 1727 грн. 15 коп. та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 77 грн. 33 коп.
Всього заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню з позичальника на користь позивача, становить 747832 грн. 83 коп.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 16 листопада 2011 року між Банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, відповідно до якого, з урахуванням змін, внесених сторонами 12 липня 2012 року, сторони забезпечили виконання ТОВ «ТД Енергомир» зобов'язань, що випливають з кредитного договору №271/11-KL від 16 листопада 2011 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, щодо повернення боржником іпотекодержателю кредитних коштів в сумі 700000 грн. з кінцевим терміном повернення 15 травня 2013 року включно з урахуванням графіку зменшення максимального ліміту заборгованості та сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами в розмірі 24 % річних і можливих неустойок у розмірах та у випадках, передбачених основним зобов'язанням і цим договором, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. Предметом іпотеки, відповідно до п.1.2 договору іпотеки є нерухоме майно, що складається з належних іпотекодавцю на праві власності садового будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, «Оболонь садово-дачне товариство» обслуговуючий кооператив, АДРЕСА_1, вартістю 330605 грн., та земельної ділянки площею 1,0417 га, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:78:274:0003 вартістю 326237 грн. 20 коп. Пунктом 1.4 сторони погодили договірну загальну вартість предмету іпотеки, встановивши її на рівні 860000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк листами №419 від 14 серпня 2012 року, № 419/1 від 14 серпня 2012 року, №420 від 14 серпня 2012 року, №435 від 29 серпня 2012 року, №434 від 29 серпня 2012 року, №513 від 23 жовтня 2012 року повідомляв відповідачів про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, необхідність повного дострокового погашення кредиту та можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 39 Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Враховуючи, що зобов'язання за кредитним договором Позичальником виконуються неналежним чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення вищезазначеної заборгованості, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 860000 грн.
Доводи відповідачів про невідповідність кредитного договору вимогам закону не приймаються судом до уваги, оскільки кредитний договір зі сторони Банку підписано уповноваженою особою на підставі довіреності, повноваження вказаної особи представником Банку підтверджені, кредитний договір зі сторони Банку виконано. Кредитний договір не відноситься до категорії договорів, які відповідно до положень ч.2 ст.238 ЦК України не можуть вчинятися представником і які відповідно до їх змісту можуть вчинятися лише особисто тією особою, яку він представляє. Крім того, нормами законодавства не вимагається долучення до кредитного договору документів, які б підтверджували перебування представника Банку у трудових відносинах з Банком, як не вимагається й обов'язкового нотаріального посвідчення кредитного договору. Доказів того, що при укладенні кредитного договору позичальник вимагав нотаріального посвідчення договору, суду не надано.
Не приймаються також до уваги і доводи відповідачів щодо підписання кредитного договору зі сторони позичальника невстановленою особою, а не ОСОБА_1, оскільки укладені договори містять написи працівника банку про те, що при укладенні договорів особу ОСОБА_1 встановлено особисто по паспорту, ОСОБА_1 особисто надала Банку копії власного паспорту, завірені особисто підписом як при укладенні кредитного договору, так і при укладенні додаткової угоди. Крім того, листом ТОВ «ТД «Енергомир» від 07 вересня 2012 року № 047/09-1, підписаним директором ТОВ ОСОБА_1, Банк повідомлено про обізнаність товариства про існування заборгованості за кредитним договором та зобов'язання погасити заборгованість за період липень-серпень 2012 року до кінця вересня 2012 року. Вказаним листом ОСОБА_1 визнала існування кредитного договору, який від імені товариства підписала особисто, а також наявність заборгованості за кредитним договором.
Також на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3219 грн. в рівних частинах - по 1609 грн. 50 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 256, 259, 525, 526, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Енергомир» (ідентифікаційний код 35474817) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (ідентифікаційний код 35894495) заборгованість за кредитним договором № 271/11-KL від 16 листопада 2011 року у сумі 747832 (сімсот сорок сім тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 83 коп., яка складається з 685770 грн. 49 коп. заборгованості за кредитом, 60257 грн. 86 коп. заборгованості за процентами, 1727 грн. 15 коп. пені та 77 грн. 33 коп. трьох процентів річних згідно ст. 625 ЦК України.
В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Енергомир» (ідентифікаційний код 35474817) перед Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (ідентифікаційний код 35894495) за кредитним договором № 271/11-KL від 16 листопада 2011 року у сумі 747832 (сімсот сорок сім тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 83 коп., яка складається з 685770 грн. 49 коп. заборгованості за кредитом, 60257 грн. 86 коп. заборгованості за процентами, 1727 грн. 15 коп. пені та 77 грн. 33 коп. трьох процентів річних згідно ст. 625 ЦК України, звернути стягнення на предмет іпотеки: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу садового будинку, посвідченого 27 травня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 700, та земельну ділянку площею 0,0417 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:78:247:0003, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯД № 909181), виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 30 травня 2007 року, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки (садового будинку та земельної ділянки) для його подальшої реалізації у розмірі 860000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Енергомир» (ідентифікаційний код 35474817) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (ідентифікаційний код 35894495), сплачений судовий збір у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. в рівних частинах - по 1609 грн. 50 коп. з кожного.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М. Маринченко
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2013 |
Оприлюднено | 18.07.2013 |
Номер документу | 32458182 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні