Постанова

від 08.07.2013 по справі 805/6515/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 р. Справа №805/6515/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: об 11 год. 58 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального лікувально-профілактичного закладу «Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірним та скасування рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Курочка Л.Ю.

Могилевська Г.П.

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька» (надалі - ЦМКЛ № 6 м. Донецька, позивач) звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - Фонд, відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення № 116 від 25.04.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає неправомірним рішення Фонду від 25.04.2013 року № 116 про повернення коштів в сумі 5879,16 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2939,58 грн., оскільки працівнику ОСОБА_3 був законно був проведений розрахунок за період з 21.062012 року по 25.10.2012 року по листу тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах виходячи з місячного посадового окладу, тому як страховий випадок не настав в перший день її роботи, що узгоджується з діючим законодавством. Таким чином, позивач просить у судовому порядку визнати неправомірним та скасувати спірне рішення.

Відповідачем позовні вимоги не визнаються, про що у судовому засіданні 18.06.2013 року надано письмово викладені заперечення, у яких зазначено, що позивачем невірно здійснений розрахунок по листу тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах працівнику ОСОБА_3 на підставі пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266, оскільки у даному випадку такий розрахунок повинен був здійснюватись згідно п. 14 цього Порядку, тому як перебування у відпустці без збереження заробітної плати не відноситься до поважних причин з приводу яких особа не мала заробітку. Враховуючи викладені обставини, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 08.07.2013 року не з'явився з невідомих суду причин, надавши до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відпустці.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Оскільки ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено стислі строки розгляду адміністративної справи та, враховуючи те, що в судовому засіданні 18.06.2013 р. представником відповідача були надані заперечення на адміністративний позов, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 318127 Комунальний лікувально-профілактичний заклад, Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 28.12.1988 року № 1 266 105 0001 008590, ідентифікаційний код - 01990163, місцезнаходження - 83062, Донецька область, м. Донецьк, вул. Клінічна, 11.

Судом встановлено, що Фондом проведена планова документальна перевірка ЦМКЛ № 6 м. Донецька з питань дотримання порядку використання коштів Фонду, направлених на виплату допомог та надання соціальних послуг застрахованим особам за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, про що складений акт від 11.04.2013 року.

По результатам цієї перевірки Фондом встановлено неправомірним надання допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 за період 21.06.2012 року по 25.10.2012 року в сумі 5879,16 грн. у зв'язку з невірним розрахунком цієї допомоги.

Таким чином, Фондом відносно ЦМКЛ № 6 м. Донецька прийняте рішення від 25.04.2013 року № 116 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» на суму 8818,74 грн., з яких: 5879,16 грн. - сума неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період з 01.01.2011 року, 2939,50 грн. - штрафні санкції у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період після 01.01.2011 року.

Позивачем були подані скарги від 19.04.2013 року № 613 та від 30.04.2013 року № 675 на зазначене рішення до Центральної міжрайонної в м. Донецьку виконавчий дирекції Фонду, які за наслідками розгляду залишені без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Судом встановлено, що на підставі особистої заяви наказом по ЦМКЛ № 6 м. Донецька від 18.06.2012 року № 213-к було прийнято ОСОБА_3 на посаду медичної сестри палатної з 18.06.2012 року.

Одночасно з цим наказом від 20.06.2012 року № 220-к ОСОБА_3 за її заявою було надано відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 18.06.2013 року по 20.06.2012 року.

Згідно розрахункового листка за червень 2012 року ОСОБА_3 у червні знаходилась у відпустці три дні, сума до оплати за дні відпустки - 0,00 грн.

Комісією із соціального страхування ЦМКЛ № 6 м. Донецька прийнято рішення про призначення допомоги по вагітності та пологах працівнику ОСОБА_3 по листку непрацездатності від 21.06.2012 року № 979885 за період з 21.06.2012 року по 25.10.2012 року. Допомога сплачена в сумі 5879,16 грн.

Під час проведення перевірки Фондом встановлено, що при розрахунку середньоденної заробітної плати для призначення допомоги ОСОБА_3 по вагітності та пологах в період непрацездатності з 21.06.2012 року по 25.10.2012 року позивачем було застосовано п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (надалі - Порядок № 1266).

Так, відповідно п. 10 Порядку № 1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Згідно абз. 5 п. 4 Порядку № 1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Виходячи з цієї норми поважними причинами, коли особа не працювала, визначені - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком. Отже така причина, як відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами не відноситься до поважних.

Як вказує відповідач, у даному випадку застрахована особа перед настанням страхового випадку за власним бажанням знаходилася у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно заробітку за цей час не має. Оскільки відпустка без збереження заробітної плати не належить до поважних причин згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1266, календарні дні перебування у цій відпустці не виключаються із розрахункового періоду. Таким чином, розрахунок допомоги по вагітності та пологах стосовно ОСОБА_3 повинен здійснюватися на загальних підставах відповідно до п. 14 цього Порядку.

Частиною 1 статті 38 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (надалі - Закон № 2240-ІІІ) встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу (ст. 39 Закону № 2240-ІІІ).

Згідно ст. 53 Закону № 2240-ІІІ при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Відповідно п. 6 Порядку № 1266 у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обчислюється з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

За вимогами п. 14 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком).

За страховим випадком (вагітність та пологи), який настав у ОСОБА_3 21.06.2012 року, розрахунковим періодом буде період з 18.06.2012 року по 20.06.2012 року. ОСОБА_3 у цьому періоді не працювала та не отримувала заробітну плату, оскільки перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. Отже відсутність заробітку у розрахунковому періоді унеможливлює здійснення розрахунку допомоги по вагітності та пологах, передбаченого Законом № 2240-ІІІ.

Зазначене узгоджується також з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2010 року № 3812/0/14-10/18, у якому зазначено, що розрахунок середньої заробітної плати для нарахування допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі, якою не відпрацьовано жодного дня у зв'язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (заява за власним бажанням), здійснюється на загальних підставах.

Враховуючи викладене та з аналізу наведених вище норм, суд погоджується з висновком Фонду про неправомірність використання позивачем коштів Фонду (порушення порядку використання) в сумі 5879,16 грн., оскільки встановлено невірне нарахування ОСОБА_3 допомоги по вагітності та пологах за період з 21.06.2012 року по 25.10.2012 року згідно п. 10 Порядку № 1266, що призвело до порушення позивачем ч.2 ст. 53 Закону № 2240-ІІІ та п. 10 Порядку № 1266.

Згідно ст. 30 Закону № 2240-ІІІ страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Таким чином, аналіз перевірених у судовому засіданні доказів дає суду підстави вважати, що рішення від 25.04.2013 року № 116 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» на суму 8818,74 грн., з яких: 5879,16 грн. - сума неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період з 01.01.2011 року, 2939,50 грн. - штрафні санкції у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період після 01.01.2011 року - є правомірним та ґрунтується на законі, а отже відсутні правові підстави для його скасування.

При цьому, ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, підстав для задоволення позовних вимог судом не вбачається.

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального лікувально-профілактичного закладу «Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та скасування рішення - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 08 липня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 15 липня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.