Ухвала

від 18.07.2013 по справі 1006/5529/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1006/5529/12 Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є. Провадження № 22-ц/780/2463/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О. Категорія 26 18.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" про визнання недійсним іпотечного договору,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» про визнання недійсним договору іпотеки, посилаючись на наступні обставини.

08.10.2009 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Експотрейд» укладено договір кредитної лінії № 80-10-09, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику в порядку, передбачену цим договором, невідновлювальну кредитну лінію в сумі 7 000 000,00 грн. із строком повернення до 16.11.2010 року згідно з рішенням конкурсної комісії по відбору проектів для фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання.

В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним договором кредитної лінії, 08.10.2009 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 80-10-09/01 (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2038.

Предметом іпотеки за вказаним Договором є нерухоме майно у вигляді шести земельних ділянок, розташованих за адресою: Київська область, Бородянський район, територія Качалівської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 24,7899 га.

Позивач вважає, що договір іпотеки має бути визнаний недійсним з моменту укладання у зв'язку з тим, що на момент його підписання відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України діяла заборона на відчуження земельних ділянок.

Крім того, станом на день підписання Договору іпотеки процентна ставка за договором кредитної лінії становила не 24%, як це вказано в умовах Договору іпотеки, а 6%, що відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про іпотеку» є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати з підстав невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку, що договір іпотеки був вчинений сторонами з дотриманням вимог чинного на той час законодавства, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст.215 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 576 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 133 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору застави), у заставу можуть передаватися земельні ділянки земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки.

Зазначені нормативні положення допускають заставу земельних ділянок і передбачають, що лише банки можуть бути заставодержателями земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, передача земельних ділянок в іпотеку банку жодним чином не протирічить положенням п. 15 перехідних положень Земельного кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність посилань позивачки, як на підставу позовних вимог, на ту обставину, що процентна ставка на день підписання іпотечного договору становила 6%, а не 24%. Дана обставина спростовується матеріалами справи, зокрема п. 4.1 Договору кредитної лінії № 80-10-09 від 08 жовтня 2009 року (а.с. 7), а також рішенням Господарського суду м. Києва від 29.11.2011р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 р. (а.с. 136, 142).

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що даний договір іпотеки є недійсним, оскільки протирічить нормам п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, а також щодо невірного визначення процентної ставки за зобов'язаннями, забезпеченими іпотекою, колегія суддів вважає безпідставними, так як вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову в задоволенні позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: Таргоній Д.О.

Голуб С.А.

Приходько К.П.