Рішення

від 16.07.2013 по справі 927/678/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

16.07.2013р. справа № 927/678/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс будівельників України", 04114, м. Київ, вул. Лісозахисна, 11б.

Відповідач: Приватне підприємство „Дмитровський овочевопереробний завод",

17500, м. Прилуки Чернігівської області, вул. Пирятинська, 22.

Предмет спору: про розірвання договору та стягнення 25 503,73 грн.

Суддя Ю.В. Федоренко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Ємчура П.В., довіреність від 25.04.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов, в якому просить суд розірвати договір поставки №АБУ-А36 від 02.07.2012року; стягнути з відповідача суму переплати в розмірі 19120,65грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 383,08грн. та завдані збитки у розмірі 6000 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судові засідання не направив, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення, які направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Пирятинська, 22), повернулись до суду з відміткою відділу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру, які взяті з Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" станом на 16.07.2013р. Приватне підприємство „Дмитровський овочевопереробний завод" знаходиться за адресою: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Пирятинська, 22 та в процесі припинення не перебуває.

У відповідності до абзацу 1 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У відповідністю з ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на викладене суд вважає, що направлення відповідачу ухвал про порушення провадження у справі та про її відкладення, за адресою, вказаною в позовній заяві (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Пирятинська, 22), яка відповідає адресі державної реєстрації відповідача, є належним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи.

Не з'явлення відповідача в судові засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

02.07.2012р. між відповідачем (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № АБУ-А36.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором щебеневу продукцію, пісок (в подальшому-продукція), а останній зобов'язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного договору.

У відповідності до п. 2.2 договору кількість, характеристики, а також асортимент продукції в кожній окремій партії визначаються заявками покупця і закріплюються у відповідних накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п. 2.3 договору загальна кількість продукції, яка передається згідно умов цього договору, визначається після закінчення строку дії цього договору на підставі відповідних накладних.

Згідно п. 3.1 договору ціна продукції є договірною і включає вартість поставки продукції до відповідного пункту призначення та закріплюється сторонами у відповідних накладних, які є невід'ємними частинами договору.

На виконання договору відповідачем було передано позивачу продукції за видатковими накладними: № 1 та № 2 від 02.07.2012р., № 3,4,5 від 04.07.2012р., № 6,7,8 від 05.07.2012р., № 11,12,13,14 від 06.07.2012р., № 15 від 07.07.2012р., № 22 від 10.07.2012р., № 23 від 11.07.2012р., № 32,33,34 від 12.07.2012р., № 39 від 18.07.2012р., № 41 від 20.07.2012р. на загальну суму 100 879,35 грн.

Згідно копій платіжних доручень: № 226 від 03.07.2012р. на суму 10 000 грн., № 229 від 04.07.2012р. на суму 40 000 грн., № 235 від 05.07.2012р. на суму 20 000 грн., № 246 від 12.07.2012р. на суму 20 000 грн., № 258 від 16.07.2012р. на суму 10 000 грн., № 324 від 10.08.2012р. на суму 20 000 грн. позивач оплатив поставлену продукцію в сумі 120 000 грн.

Таким чином позивачем була здійснена переплата за поставлену продукцію в розмірі 19 120,65 грн. (120 000 грн. - 100 879,35 грн.).

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 04-01/13 від 21.01.2013р. (а.с.42), в якій містилася вимога про сплату на його поточний рахунок у строк до 31.01.2013р. суми переплати в розмірі 19 120,65грн., що підтверджується копією фіскального чеку про відправку зазначеного документу від 22.01.2013р. та описом вкладення у цінний лист від 22.01.2013р. (а.с.44-45).

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді і вжиття заходів з боку відповідача.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не поставив позивачу товар на суму 19 120,65 грн. отриманої попередньої оплати, що є порушенням умов договору щодо строків поставки.

Згідно з п.14.1, 14.2 договору він діє до 31.12.12. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку, він вважається продовженим на наступний 2013 рік на тих самих умовах, які були передбачені.

Оскільки сторони не подавали заяви про припинення дії договору його дія продовжилась до 31.12.13.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1). припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2). зміна умов зобов'язання;

3). сплата неустойки;

4). відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Не поставка товару на суму отриманої попередньої оплати у розмірі 19 120,65 грн. є істотним порушенням умов договору, а тому вимоги позивача про розірвання договору у судовому порядку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару,ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Претензією від 21.01.13 позивач вимагав у строк до 31.01.13 повернути сплачену за товар суму у розмірі 19 120,65 грн.яку відповідачем виконано не було.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що на момент прийняття рішення доказів про повернення позивачу суми переплати в розмірі 19 120,65 грн. відповідач не надав, з нього підлягає стягненню сплачена за товар грошова сума у розмірі 19 120,65 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 383,08 грн. 3% річних за період з 10.08.12 по 10.04.13.

Прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню сплачених за товар коштів у відповідача виникло з 01.02.13 після строку, встановленого позивачем у претензії.

Розмір процентів річних за період з 01.02.13 по розраховану позивачем дату - 10.04.13, складає 108,18 грн. які слід стягнути на користь позивача.

В решті вимог про стягнення процентів річних за період з 10.08.12 по 31.01.13 у сумі 274,90 грн. необхідно відмовити, оскільки вимоги про повернення коштів з 10.08.12 позивачем не заявлялись.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 6000 грн. збитків, що виникли у зв'язку з необхідністю отримання позивачем кваліфікованої юридичної допомоги для стягнення заборгованості з відповідача у судовому порядку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Арес Консалтинг Груп" договір № 067/13-ЮП про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого юридична компанія зобов'язана надати довірителю (позивачу) юридичні послуги, в обсягах та на умовах передбачених договором.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 01/2013 від 04.01.2013 р. до договору № 067/13-ЮП від 04.01.2013 р. про надання юридичних послуг юридична компанія зобов'язалась відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України, за дорученням позивача, за плату вчинити від імені та за рахунок позивача юридичні дії щодо стягнення у судовому порядку заборгованості з Приватного підприємства "Дмитровський овочепереробний завод».НІКА-2012", в тому числі здійснити опрацювання і підготовку необхідних документів і позовної заяви, а також представництво інтересів позивача в судових органах всіх рівнів та підсудності, органах державної виконавчої служби та здійснювати інші дії, необхідні для виконання вказаного доручення. Розмір плати юридичній компанії за виконання додаткової угоди визначається наступним чином: за опрацювання і підготовку необхідних документів, позовної заяви, а також представництво інтересів замовника в судових органах всіх рівнів і підсудності розмір плати юридичній компанії становить 6000 грн. Зазначена оплата здійснюється на умовах передоплати (п.п. 4.1-4.2 додаткової угоди).

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами цієї норми передбачено відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвоката, а не будь-яким представникам, і оплата цих послуг підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем суду не надано доказів про те, що юридичні послуги надавались адвокатом, не подано платіжних документів на підтвердження оплати, а тому підстав для стягнення судових витрат у вигляді послуг адвоката суд не знаходить.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. зазначені витрати (а саме оплата послуг адвоката) не є збитками у розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватись під виглядом збитків.

Отже, витрати на юридичні послуги не є збитками. Такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюванню сумою.

Крім того, відшкодування судових витрат, відшкодування збитків здійснюється господарським судом за наявності їх документального підтвердження, зокрема платіжного документа, що підтверджує їх сплату. Позивачем не надано документального підтвердження сплати 6000 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення 6000 грн. збитків не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню з покладенням судових витрат по сплаті судового збору на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір поставки № АБУ від 02.07.12, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс будівельників України" та Приватним підприємством „Дмитровський овочевопереробний завод".

Стягнути з Приватного підприємства „Дмитровський овочевопереробний завод", Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Пирятинська, 22, код 36653477, (п/р 26000619990875 в ПАТ „Промінвестбанк" у м. Києві), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс будівельників України" м. Київ, вул. Лісозахисна, 11 б, код 37354345, (п/р 26002013005660 в АТ „Сбербанк Росії у м. Києві), 19 120,65 грн. сплаченої за товар грошової суми, 108,18 грн. процентів річних та 2867,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позову про стягнення 274,90 грн. процентів річних та 6 000 грн. збитків відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.13р.

Суддя Ю.В. Федоренко