Постанова

від 25.06.2013 по справі 805/7493/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р. Справа №805/7493/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Барабаш Т.С.

за участю представників :

позивача - Алексікової В.В., Лактіонової Л.О.,

відповідача - Пучка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "АО Техніка" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000022202 від 21.02.2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «АО Техніка» (надалі позивач, ПрАТ «АО Техніка» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (надалі відповідач, ДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022202 від 21.02.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 73227,50 грн., з яких: основний платіж - 58582,00 грн., штрафні санкції - 14645,50 грн. В обґрунтування позову вказувало, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акту № 55/22-2/22009846 від 7 лютого 2013 року, складеному за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «АО Техніка» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та розрахункам з ТОВ «ІТ Експрес» за серпень 2012 року. Проте висновки, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочину, укладеному між позивачем та ТОВ «ІТ Експрес» з придбання комп'ютерної та іншої техніки є безпідставним, оскільки реальність відбуття даних господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які досліджувалися податковою інспекцією в ході проведеної перевірки. При цьому посилання податкового органу на відсутність актів приймання-передачі товару, довіреностей, сертифікатів, товарно-транспортних накладних, документів про зберігання товару та здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт є безпідставними, оскільки придбаний товар сертифікації не підлягає; передача товару від продавця до покупця була оформлена видатковими накладними, що визначено умовами договору та передбачено правилами ведення первинної документації бухгалтерського обліку; довіреності на отримання ТМЦ були виписані, зареєстровані у книзі реєстрації довіреностей та при отриманні товару уповноваженою особою були передані ТОВ «ІТ Експрес». Що стосується документів про зберігання товару та здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, товарно-транспортних накладних, то вони позивачем не складалися, оскільки за умовами договорів про придбання комп'ютерної техніки перехід права власності до покупця відбувся на умовах ЕХW (Франко завод)(Постачальник забезпечує Покупцю доступ до Товару на власних складських площах, місце поставки - склад Постачальника, розташований у м. Києві). При цьому, навантажувально-розвантажувальні роботи здійснювалися штатними працівниками ПрАТ «АО Техніка», функціональними обов'язками яких визначено виконання цих робіт. Тимчасове зберігання ТМЦ до моменту транспортування у м. Донецьк відбувалося на власному (орендованому) складі позивача у м. Києві, про що податковому органу були надані відповідні пояснення та договір оренди нежилого приміщення. Перевезення придбаної продукції здійснювалося власним автотранспортом позивача, в зв'язку з чим у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою КМУ № 207 від 25.02.2009 року складалася не товарно-транспортна накладна, а подорожній лист. При цьому, усі документи, які необхідні для підтвердження відбуття даної господарської операції, її відображення в бухгалтерському, податковому обліку та формування валових витрат для цілей оподаткування у позивача були в наявності, податковому органу надавалися, проте останнім безпідставно відхилені. Щодо тверджень податкового органу про не підтвердження реальності господарських операцій по ланцюгу постачальників ТОВ «ІТ Експрес», позивач вказував на відсутність його вини за дії контрагентів продавця товару, наполягав на своїй добросовісності та вказував на підтвердження усіма первинними документами подальшу реалізацію товару, придбаного у ТОВ «ІТ Експрес» за договорами б/н від 09.08.2012 року та від 28.08.2012 року. Посилаючись на зазначене, позивач наполягав на необґрунтованості висновків податкової інспекції про безпідставне віднесення ТОВ ПрАТ «АО Техніка» у серпні 2012 року до складу валових витрат витрат у сумі 278960,00 грн., неправомірності збільшення податку на прибуток у сумі 58582,00 грн. та наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022202 від 21 лютого 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях. (а.с.58-61т.2) Вказував, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали викладені в акті перевірки висновки про не підтвердження факту постачання комп'ютерної техніки від ТОВ «ІТ Експрес» на адресу ПрАТ «АО Техніка» через відсутність у останнього документів, що підтверджують фактичне отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, транспортування, зберігання продукції та проведення розвантажувально- навантажувальних робіт. Крім цього, відповідачем в ході відпрацювання правомірності формування позивачем валових витрат для цілей оподаткування досліджений ланцюг постачання ПрАТ "АО Техніка"- ТОВ "ІТ-Експрес" -ТОВ "Мануал-Груп" - ТОВ "Лінтуан". Згідно довідки Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва від 23 жовтня 2012 року № 981/22-317/35757048 постачальником ТОВ "ІТ-Експрес" товару, реалізованого ПрАТ "АО Техніка" було ТОВ "Мануал Груп". В акті Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 905/22-2/38237732 від 7 березня 2013 року викладені висновки щодо не підтвердження здійснення ТОВ "Мануал-Груп" операцій з постачання через відсутність в товариства ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності.

Водночас, за змістом довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 5293/2209/37815347 від 6 грудня 2012 року ТОВ "Лінтуан" здійснює господарську діяльність поза межами правового поля, фінансово-господарські правовідносини між ТОВ "Лінтаун" та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків. Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства висновків акту перевірки, представник відповідача наполягав на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та правомірності прийнятого податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач у справі Приватне акціонерне товариство «АО Техніка» код ЄДРПОУ 22009846 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 6 вересня 1994 року. Згідно Довідки з ЄДРПОУ АА № 472495 основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 26.20 виробництво комп'ютерів і периферійного устаткування; 43.21 електромонтажні роботи; 95.11 ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування та інше. (т.1 а. с.19-20).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 19.09.1994 року за № 228/V, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 30.06.2011 року за № 16367/10. (т. 1 а.с.24) Позивач знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 10034912 від 22 липня 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с.25).

Відповідач у справі Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Отже, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, чиї дії та рішення підлягають оцінці та перевірці у відповідності до положень ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що 21 лютого 2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000022202, яким приватному акціонерному товариству «АО Техніка», на підставі акту перевірки № 55/22-2/22009846 від 07.02. 2013 року збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 73227,50 грн., з яких 58582,00 грн. - основний платіж та 14645,50 грн. штрафні (фінансові) санкції. (а.с.26 т.1)

Згідно висновку акту № 55/22-2/22009846 від 07.02.2013 року про результати документальної невиїзної перевірки ПрАТ «АО Техніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та розрахункам з ТОВ «ІТ Експрес» за серпень 2012 року встановлено порушення п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 58582,00 грн.

За змістом акту в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця (ТОВ "ІТ-Експрес") до покупця (ПрАТ "АО Техніка"), в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреності, сертифікатів, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції, проведення навантажувально- розвантажувальних робіт. Крім цього, в акті зазначено, що в ході відпрацювання правомірності формування податкового кредиту податковою інспекцією здійснено дослідження ланцюга постачання та встановлено формування податкового кредиту через наступні підприємства: ПрАТ "АО Техніка" (ЄДРПОУ 22009846) - ТОВ "ІТ -Експрес") ЄДРПОУ 35757048),- ТОВ "Мануал Груп" (ЄДРПОУ 38237732)- ТОВ "Лінтуан" (ЄДРПОУ 37815347). При цьому, ТОВ "Лінтуан", що перебуває на обліку у ДПІ в Печерському районі м. Києва, присвоєний стан платника "8", до ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням. Згідно складеного ДПІ у Печерському районі акту № 5293/2209/37815347 від 6 грудня 2012 року, в ході перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Лінтуан" по ланцюгу постачальників.

Виходячи з цього податковим органом зроблений висновок, що угода в усній формі між ПрАТ «АО Техніка» та ТОВ «ІТ-Експрес» не спричинила реального настання правових наслідків, а тому ПрАТ «АО Техніка» у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу витрат операційної діяльності суми витрат у зв'язку із придбанням товарів згідно нікчемних правочинів з ТОВ «ІТ Експрес» по ланцюгу, за серпень 2012 року, що призвело до порушення пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині завищення валових витрат за 3 квартал 2012 року на суму 278960,00 грн., що як наслідок потягло заниження податку на прибуток у розмірі 58582,00 грн. ( а.с. 40-49 т.1)

Разом з тим, незважаючи на твердження про нікчемність договору купівлі - продажу комп'ютерної техніки, фактичне не відбуття даної господарської операції, податковим органом під час перевірки встановлено, що товари, які були придбані ПрАТ «АО Техніка» у ТОВ «ІТ Експрес» були реалізовані позивачем через власні магазини роздрібної торгівлі з використанням РРО. (2 абз.а.с.48)

З висновками податкового органу за результатами проведеної перевірки позивач не погодився, подавши заперечення на акт перевірки разом із доданими до них документами згідно переліку. (подорожні листи, посвідчення про відрядження водія та інші). (т. 1 арк. справи 50-59)

20 лютого 2013 року відповідачем направлено на адресу позивача відповідь на заперечення, згідно якої, через наявність недоліків у доданих до заперечень документів та невідбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, податковою інспекцією повідомлено про підтвердження висновків акту перевірки № 55/22-2/22009846 від 7 лютого 2013 року. (а.с.60-61 т. 1)

Податкове повідомлення-рішення № 0000022202 від 21 лютого 2013 року оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, втім було залишено без змін рішенням Державної податкової служби у Донецькій області № 3394/10/10-212-5 від 9 квітня 2013 року та рішенням Міністерства доходів та зборів № 2378/6/99-99-10-01-15 від 13 травня 2013 року. (т.1 а. с. 64-97)

Спірним питанням цієї справи є правомірність віднесення позивачем до валових витрат серпня 2012 року витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "ІТ Експрес", в зв'язку з чим встановленню підлягає реальність вчинення (фактичне відбуття) даної господарської операції, її відповідність господарській меті та наявність документального підтвердження витрат позивача за даним правочином.

Розв'язуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних мотивів, положень законодавства та встановлених обставин справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток підприємств.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених положень діючого законодавства вбачається, що витрати для цілей оподаткування мають бути підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які в свою чергу мають містити реквізити, визначені ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З наданих позивачем до суду документів, що досліджувалися податковою інспекцією в ході перевірки та розгляду заперечень, вбачається, що правовідносини з постачання позивачу товару товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ -Експресс" відбувалися на підставі умов договорів постачання б/н від 9 серпня 2012 року та 28 серпня 2012 року. За умовами цих договорів ТОВ "ІТ - Експресс" зобов'язалося поставити та передати у власність покупця (позивача у справі) товар, ціна, асортимент та характеристики якого визначаються в видатковій накладній на партію товару. Так, умовами договору від 9 серпня 2012 року передбачено постачання товару вартістю 58 080,00 грн. Умовами договору б/н від 28 серпня 2012 року передбачено постачання товару вартістю 276 672,00 грн. Згідно пункту 2.1. договорів від 9 серпня 2012 року та 28 серпня 2012 року поставка товару здійснюється на умовах ЕХW Інкотермс 2000, який означає, що продавець забезпечує покупцю доступ до товару на власних складських приміщеннях, місце поставки - склад постачальника у м. Києві. У відповідності до положень пунктів 2.6., 2.8 та 2.9 зазначених договорів покупець для отримання товару його представником зобов'язаний надати постачальнику довіреність на одержання цінностей для отримання товару відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99 в редакції чинній на момент підписання цього договору. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами документів прийому-передачі товару - видаткової накладної. Право власності на поставлений товар переходить до покупця з моменту отримання ним товару від постачальника за видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою печаткою постачальника. (т.1 а.с.99-107)

Отримання позивачем товару зі складу постачальника - ТОВ "ІТ-Експрес" оформлено видатковими накладними № РН 0000512 від 9 серпня 2012 року та № РН 0000552 від 28 серпня 2012 року, що наявні в матеріалах справи. Від імені покупця, за довіреністю, зазначені документи підписав та матеріальні цінності отримав менеджер по логістиці Київського комплексного відділу позивача ОСОБА_4 (т.1 а.с. 138, 142-143, 112) Відомості про видачу ПрАТ «АО Техніка» ОСОБА_4 довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей наявні в журналі виданих довіреностей. (т. 1 а. с. 108- 111).

З банківських виписок по рахунку ПрАТ «АО Техніка» від 09.08.2012 року та від 28.08.2012 року, платіжних доручень № 6962 та № 7187 встановлено, що позивач розрахувався з постачальником за придбану комп'ютерну техніку, перерахувавши ТОВ «ІТ-Експрес» грошові кошти у сумі 58 080,00 грн. та 276 672,00 грн. відповідно. (т.1 а.с.140, 147, т.2 а.с.7-8)

З пояснень представника позивача встановлено, що отриманий ОСОБА_4 в ТОВ «ІТ- Експрес» товар був доставлений спочатку на склад позивача у м. Києві, а пізніше транспортований до Донецька. При цьому, транспортування товару здійснювалося з використанням власного транспортну позивача. Розвантажувально-навантажувальні роботи були здійснені штатними працівниками ПрАТ «АО Техніка» в функціональні обов'язки яких входить виконання цих робіт.

З копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів встановлено, що у власності позивача знаходиться вантажний фургон Volkswagen Caddy д.н.з НОМЕР_5, вантажний сідловий тягач MАN TGA 18 д.н.з НОМЕР_6 та напівпричіп бортовий тентований МАЗ 975830 д.н.з. НОМЕР_2. (т.1 а.с.115,125-126)

З наказів ПрАТ «АО Техніка» № 4-л від 23.02.2009 року та № 286/5 від 19.12.2011 року встановлено, що ОСОБА_5 був прийнятий на роботу до позивача водієм та за ним закріплено автомобіль НОМЕР_3. (т.1 а.с.113-114)

З наказів № 5-л від 20.01.2000 року, № 32-л від 01.08.2001 року № 1-л від 01.01.2000 року, № 286/7 від 29.12.2011 року встановлено, що в ПрАТ «АО Техніка» на посаду водія були прийняті ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на посаду механіка ОСОБА_8 та за ним закріплено автомобіль НОМЕР_4. (т.1 а.с.122-125)

Наявність у позивача складських приміщень у м. Києві та в м. Донецьку підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (т.2 а.с. 27), договором суборенди нежитлового приміщення № 01/10-09А від 01.10.2009 року (т.2 а.с.29-36), договорами оренди нежитлового приміщення № 14 від 11.07.2011 року та № 08/07-11 від 08.07.2011 року. (т. 2 а.с.13-26, 9-12)

На підтвердження обставин щодо транспортування отриманого товару зі складу ТОВ "ІТ-Експресс" у м. Києві до Київського комплексного відділу ПрАТ "АО Техніка" та з Київського комплексного відділу ПрАТ "АО Техніка" у м. Донецьк позивач надав накази про відрядження № 154-К від 16.08.2012 року, № 142-К від 01.08.2012 року, № 150-К від 09.08.2012 року та № 162-К від 27.08.2012 року (т.1 а.с. 116, 119, 128,132), подорожні листи № 1292 від 1 серпня 2012 року та № 1364 від 16 серпня 2012 року (т.1.а.с.131,135), посвідчення про відрядження .(т.1 а.с. 117, 129,130, 133,134)

З вказаних документів вбачається, що працівники позивача ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_5 на автомобілях, що належать ПрАТ "АО Техніка" у період з 09 по 11 серпня 2012 року та з 27 по 29 серпня 2012 року здійснювали перевезення комп'ютерної техніки, у тому числі зі складу ТОВ "ІТ-Експресс" у м. Києві до Київського комплексного відділу ПрАТ " та з м. Києва у м. Донецьк, у тому числі отриманої від ТОВ «ІТ- Експрес».

На підтвердження здійснення розвантажувальних робіт позивач надав документи, що свідчать про наявність в штаті товариства вантажників та комплектувальників, до обов'язків яких згідно посадової інструкції входить здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт. (т. 2 арк. справи 41-53)

Факт доставки товару, придбаного у ТОВ «ІТ-Експрес», його оприбуткування на складі позивача у м. Донецьку, факт його подальшої реалізації підтверджено належними первинними документами, серед яких: відомості оприбуткованих товарів на складі, накладні на міжскладське переміщення товарів, довіреності, накладні, платіжні доручення, договори поставки, банківські виписки та інше. (т.2 а. с. 70-72, т. 1 а. с.149-213) Крім того, податковим органом під час проведення перевірки встановлений факт продажу ПрАТ «АО Техніка» товару, придбаного у ТОВ «ІТ- Експрес» через власні магазини роздрібної торгівлі з використанням РРО. (2 абз.а.с.48 т.1)

З письмових пояснень представника позивача (т.2.а.с.68-69), податкових декларацій з податку на прибуток (т.2 а.с.73-83) встановлено, що від господарської операції з купівлі-продажу комп'ютерної техніки ПрАТ «АО Техніка» отримало прибуток у розмірі 39472,14 грн.

Таким чином, дослідивши наведені документи, суд дійшов висновку про підтвердження ними реальності господарської операції з придбання позивачем товарів в ТОВ "ІТ-Експресс" у серпні 2012 року та наявність підстав для її відображення в податковому обліку при формуванні валових витрат.

При цьому суд вважає надуманими та такими, що не ґрунтуються на законі доводи відповідача щодо відсутності у позивача довіреностей на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «ІТ-Експрес», сертифікатів на товар та актів приймання-передачі товару, оскільки довіреність, виписана позивачем, при отримання матеріальних цінностей залишається у постачальника товару; товар, що був предметом купівлі-продажу, сертифікації не підлягає; а обов'язковість складання акту приймання-передачі товару жодним нормативним чи піднормативним актом не передбачена.

Посилання податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та неприйняття в якості доказів транспортування товару з м. Києва до м. Донецька подорожніх листів № 1292 від 1 серпня 2012 року та № 1364 від 16 серпня 2012 року, № 1331 від 9 серпня 2012 року та № 1404 від 27 серпня 2012 року , які містять певні недоліки, суд також вважає непереконливими, оскільки відсутність в платника податку належним чином оформленої товарно-транспортної накладної чи подорожнього листа за умови оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів, що стосуються вчинення господарської операції не є беззаперечним доказом безтоварності такої операцій з придбання товару та наявності у платника податків умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Фактичне відбуття господарської операції з придбання позивачем товару в ТОВ "ІТ-Експрес" підтверджується сукупністю відомостей, що містяться в інших документах, що описані вище та які надавалися позивачем до податкової інспекції. Отже, висновок відповідача про не підтвердження первинними документами реальності господарських операцій позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ІТ-Експрес» є необґрунтованим.

Щодо посилань податкового органу на не підтвердження реальності господарських операцій по ланцюгу постачальників контрагента позивача ТОВ «ІТ-Експрес» суд зазначає, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового обліку не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються контрагента постачальника такого платника, в якого відсутні будь-які правовідносини з таким платником податків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відображення позивачем в податковому обліку при формуванні валових витрат за 3 квартал 2012 року наслідків виконання господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "ІТ-Експресс" за договорами постачання від 9 серпня 2012 року та 28 серпня 2012 року відповідає вимогам чинного законодавства України. Доводи відповідача про невідбуття господарських операцій з постачання комп'ютерної техніки спростовуються наявними в матеріалах справи документами, що свідчить про правомірність включення позивачем до складу валових витрат серпня 2012 року суми у розмірі 278960,00 грн., безпідставність збільшення ПрАТ «АО Техніка» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 73227,50 грн. та неправомірність податкового повідомлення-рішення. Отже, позовні вимоги ПрАТ "АО Техніка" є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий сбір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 -154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "АО Техніка" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000022202 від 21.02.2013 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000022202 від 21.02.2013 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо збільшення Приватному акціонерному товариству "АО Техніка" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 73227,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 червня 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 01 липня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.