Ухвала

від 20.08.2013 по справі 805/7493/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року справа №805/7493/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., при секретарі Копиці С.В., за участі представника відповідача Пучка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 р. у справі № 805/7493/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "АО Техніка" до Державної податкової інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про скасування податкового повідомлення-рішення №0000022202 від 21.02.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року ПАТ "АО Техніка" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби), про скасування податкового повідомлення-рішення №0000022202 від 21.02.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 73227,50 грн., з яких: основний платіж - 58582,00 грн., штрафні санкції - 14645,50 грн.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений.

Судом скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000022202 від 21.02.2013 року.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача скаргу підтримав, а представник позивача за викликом до суду не прибув, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство "АО Техніка" код ЄДРПОУ 22009846 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 6 вересня 1994 року. Згідно Довідки з ЄДРПОУ АА № 472495 основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 26.20 виробництво комп'ютерів і периферійного устаткування; 43.21 електромонтажні роботи; 95.11 ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування та інше (т.1 а. с.19-20).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 19.09.1994 року за № 228/V, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 30.06.2011 року за № 16367/10 (т. 1 а.с.24). Позивач знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 10034912 від 22 липня 2011 року (т. 1 а.с.25).

21 лютого 2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийняте податкове повідомлення-рішення №0000022202, яким приватному акціонерному товариству "АО Техніка", на підставі акту перевірки № 55/22-2/22009846 від 07.02. 2013 року збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 73227,50 грн., з яких 58582,00 грн. - основний платіж та 14645,50 грн. штрафні (фінансові) санкції. (а.с.26 т.1)

Згідно висновку акту № 55/22-2/22009846 від 07.02.2013 року про результати документальної невиїзної перевірки ПрАТ "АО Техніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та розрахункам з ТОВ "ІТ Експрес" за серпень 2012 року встановлено порушення п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 58582,00 грн.

За змістом акту, в ході проведення перевірки, не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця (ТОВ "ІТ-Експрес") до покупця (ПрАТ "АО Техніка"), у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреності, сертифікатів, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції, проведення навантажувально- розвантажувальних робіт. Крім цього, в акті зазначено, що в ході відпрацювання правомірності формування податкового кредиту податковою інспекцією здійснено дослідження ланцюга постачання та встановлено формування податкового кредиту через наступні підприємства: ПрАТ "АО Техніка" (ЄДРПОУ 22009846) - ТОВ "ІТ -Експрес" (ЄДРПОУ 35757048),- ТОВ "Мануал Груп" (ЄДРПОУ 38237732) - ТОВ "Лінтуан" (ЄДРПОУ 37815347). При цьому, ТОВ "Лінтуан", що перебуває на обліку у ДПІ в Печерському районі м. Києва, присвоєний стан платника "8", до ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням. Згідно складеного ДПІ у Печерському районі акту № 5293/2209/37815347 від 6 грудня 2012 року, в ході перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Лінтуан" по ланцюгу постачальників.

Виходячи з цього податковим органом зроблений висновок, що угода в усній формі між ПрАТ "АО Техніка" та ТОВ "ІТ-Експрес" не спричинила реального настання правових наслідків, а тому ПрАТ "АО Техніка" у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу витрат операційної діяльності суми витрат у зв'язку із придбанням товарів згідно нікчемних правочинів з ТОВ "ІТ Експрес" по ланцюгу, за серпень 2012 року, що призвело до порушення пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині завищення валових витрат за 3 квартал 2012 року на суму 278960,00 грн., що як наслідок потягло заниження податку на прибуток у розмірі 58582,00 грн. ( а.с. 40-49 т.1)

Разом з тим, незважаючи на твердження про нікчемність договору купівлі - продажу комп'ютерної техніки, фактичне не відбуття даної господарської операції, податковим органом під час перевірки було встановлено, що товари, які були придбані ПрАТ "АО Техніка" у ТОВ "ІТ Експрес" були реалізовані позивачем через власні магазини роздрібної торгівлі з використанням РРО. (2 абз.а.с.48)

Не погодившись з висновками податкового органу за результатами проведеної перевірки позивач, подав заперечення на акт перевірки, додавши до нього документи, згідно переліку (т. 1 арк. справи 50-59).

20 лютого 2013 року відповідачем направлено на адресу позивача відповідь на заперечення, згідно якої, через наявність недоліків у доданих до заперечень документів та невідбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, податковою інспекцією повідомлено про підтвердження висновків акту перевірки № 55/22-2/22009846 від 7 лютого 2013 року. (а.с.60-61 т. 1)

Податкове повідомлення-рішення № 0000022202 від 21 лютого 2013 року оскаржене позивачем в адміністративному порядку, втім було залишено без змін рішенням Державної податкової служби у Донецькій області № 3394/10/10-212-5 від 9 квітня 2013 року та рішенням Міністерства доходів та зборів № 2378/6/99-99-10-01-15 від 13 травня 2013 року. (т.1 а. с. 64-97)

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток підприємств.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, з наведених положень діючого законодавства вбачається, що витрати для цілей оподаткування мають бути підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які в свою чергу мають містити реквізити, визначені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З наданих позивачем документів, вбачається, що правовідносини з постачання позивачу товару товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ -Експресс" відбувалися на підставі умов договорів постачання б/н від 9 серпня 2012 року та від 28 серпня 2012 року. За умовами цих договорів ТОВ "ІТ - Експресс" зобов'язалося поставити та передати у власність покупця (позивача у справі) товар, ціна, асортимент та характеристики якого визначаються в видатковій накладній на партію товару. Так, умовами договору від 9 серпня 2012 року передбачено постачання товару вартістю 58 080,00 грн. Умовами договору б/н від 28 серпня 2012 року передбачено постачання товару вартістю 276 672,00 грн. Згідно пункту 2.1. договорів від 9 серпня 2012 року та 28 серпня 2012 року поставка товару здійснюється на умовах ЕХW Інкотермс 2000, який означає, що продавець забезпечує покупцю доступ до товару на власних складських приміщеннях, місце поставки - склад постачальника у м. Києві. У відповідності до положень пунктів 2.6., 2.8 та 2.9 зазначених договорів покупець для отримання товару його представником зобов'язаний надати постачальнику довіреність на одержання цінностей для отримання товару відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99 в редакції чинній на момент підписання цього договору. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами документів прийому-передачі товару - видаткової накладної. Право власності на поставлений товар переходить до покупця з моменту отримання ним товару від постачальника за видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою печаткою постачальника. (т.1 а.с.99-107)

Отримання позивачем товару зі складу постачальника - ТОВ "ІТ-Експрес" оформлено видатковими накладними № РН 0000512 від 9 серпня 2012 року та № РН 0000552 від 28 серпня 2012 року. Від імені покупця, за довіреністю, зазначені документи підписав та матеріальні цінності отримав менеджер по логістиці Київського комплексного відділу позивача ОСОБА_3 (т.1 а.с. 138, 142-143, 112) Відомості про видачу ПрАТ "АО Техніка" ОСОБА_3 довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей наявні в журналі виданих довіреностей (т. 1 а. с. 108- 111).

З банківських виписок по рахунку ПрАТ "АО Техніка" від 09.08.2012 року та від 28.08.2012 року, платіжних доручень № 6962 та № 7187 встановлено, що позивач розрахувався з постачальником за придбану комп'ютерну техніку, перерахувавши ТОВ "ІТ-Експрес" грошові кошти у сумі 58 080,00 грн. та 276 672,00 грн. відповідно. (т.1 а.с.140, 147, т.2 а.с.7-8)

Під час судового засідання суду 1 інстанції, було встановлено, що отриманий ОСОБА_3 у ТОВ "ІТ- Експрес" товар був доставлений спочатку на склад позивача у м. Києві, а пізніше транспортований до Донецька. При цьому, транспортування товару здійснювалося з використанням власного транспортну позивача. Розвантажувально-навантажувальні роботи були здійснені штатними працівниками ПрАТ "АО Техніка" в функціональні обов'язки яких входить виконання цих робіт.

З копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів встановлено, що у власності позивача знаходиться вантажний фургон Volkswagen Caddy д.н.з НОМЕР_4, вантажний сідловий тягач MАN TGA 18 д.н.з НОМЕР_3 та напівпричіп бортовий тентований МАЗ 975830 д.н.з. НОМЕР_2. (т.1 а.с.115,125-126)

З наказів ПрАТ "АО Техніка" № 4-л від 23.02.2009 року та № 286/5 від 19.12.2011 року встановлено, що ОСОБА_4 був прийнятий на роботу до позивача водієм та за ним закріплено автомобіль Volkswagen Caddy д.н.з НОМЕР_4. (т.1 а.с.113-114)

З наказів № 5-л від 20.01.2000 року, № 32-л від 01.08.2001 року № 1-л від 01.01.2000 року, № 286/7 від 29.12.2011 року встановлено, що в ПрАТ "АО Техніка" на посаду водія були прийняті ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на посаду механіка ОСОБА_7 та за ним закріплено автомобіль MАN TGA 18 д.н.з НОМЕР_3 з напівпричепом МАЗ 975830 д.н.з. НОМЕР_2. (т.1 а.с.122-125)

Наявність у позивача складських приміщень у м. Києві та в м. Донецьку підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (т.2 а.с. 27), договором суборенди нежитлового приміщення № 01/10-09А від 01.10.2009 року (т.2 а.с.29-36), договорами оренди нежитлового приміщення № 14 від 11.07.2011 року та № 08/07-11 від 08.07.2011 року. (т. 2 а.с.13-26, 9-12)

На підтвердження обставин щодо транспортування отриманого товару зі складу ТОВ "ІТ-Експресс" у м. Києві до Київського комплексного відділу ПрАТ "АО Техніка" та з Київського комплексного відділу ПрАТ "АО Техніка" у м. Донецьк позивачем надані накази про відрядження № 154-К від 16.08.2012 року, № 142-К від 01.08.2012 року, № 150-К від 09.08.2012 року та № 162-К від 27.08.2012 року (т.1 а.с. 116, 119, 128,132), подорожні листи № 1292 від 1 серпня 2012 року та № 1364 від 16 серпня 2012 року (т.1.а.с.131,135), посвідчення про відрядження .(т.1 а.с. 117, 129,130, 133,134)

З вказаних документів вбачається, що працівники позивача ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_4 на автомобілях, що належать ПрАТ "АО Техніка" у період з 09 по 11 серпня 2012 року та з 27 по 29 серпня 2012 року здійснювали перевезення комп'ютерної техніки, у тому числі зі складу ТОВ "ІТ-Експресс" у м. Києві до Київського комплексного відділу ПрАТ "АО Техніка" та з м. Києва у м. Донецьк, у тому числі отриманої від ТОВ "ІТ- Експрес".

Факт доставки товару, придбаного у ТОВ "ІТ-Експрес", його оприбуткування на складі позивача у м. Донецьку, та факт його подальшої реалізації підтверджено належними первинними документами, серед яких: відомості оприбуткованих товарів на складі, накладні на міжскладське переміщення товарів, довіреності, накладні, платіжні доручення, договори поставки, банківські виписки та інше. (т.2 а. с. 70-72, т. 1 а. с.149-213) Крім того, податковим органом під час проведення перевірки встановлений факт продажу ПрАТ "АО Техніка" товару, придбаного у ТОВ "ІТ- Експрес" через власні магазини роздрібної торгівлі з використанням РРО. (2 абз.а.с.48 т.1)

Від господарської операції з купівлі-продажу комп'ютерної техніки ПрАТ "АО Техніка" отримало прибуток у розмірі 39472,14 грн. (т.2 а.с. 68-69,73-83)

З матеріалів справи вбачається, що позивач має всі необхідні документи, які в розумінні Закону України "Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні" підтверджують реальність господарської операції з придбання ним товарів у ТОВ "ІТ-Експресс" у серпні 2012 року та, як наслідок, наявність підстав для її відображення в податковому обліку при формуванні валових витрат.

Стосовно доводів відповідача, щодо відсутності у позивача довіреностей на отримання матеріальних цінностей від ТОВ "ІТ-Експрес", сертифікатів на товар та актів приймання-передачі товару, суд 1 інстанції правильно зазначив, що оскільки довіреність, виписана позивачем, при отримання матеріальних цінностей залишається у постачальника товару; товар, що був предметом купівлі-продажу, сертифікації не підлягає; а обов'язковість складання акту приймання-передачі товару жодним нормативним чи піднормативним актом не передбачена.

Посилання податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та неприйняття в якості доказів транспортування товару з м. Києва до м. Донецька подорожніх листів № 1292 від 1 серпня 2012 року та № 1364 від 16 серпня 2012 року, № 1331 від 9 серпня 2012 року та № 1404 від 27 серпня 2012 року, які містять певні недоліки, також не є переконливими, оскільки відсутність у платника податку належним чином оформленої товарно-транспортної накладної чи подорожнього листа за умови оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів, що стосуються вчинення господарської операції не є беззаперечним доказом безтоварності такої операцій з придбання товару та наявності у платника податків умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Фактичне відбуття господарської операції з придбання позивачем товару у ТОВ "ІТ-Експрес" підтверджується сукупністю відомостей, що містяться у матеріалах справи та які надавалися позивачем до податкової інспекції.

Враховуючи ці обставини суд 1 інстанції правильно вважав вказані висновки ДПІ нормативно необгрунтованими.

Стосовно посилань податкового органу на не підтвердження реальності господарських операцій по ланцюгу постачальників контрагента позивача ТОВ "ІТ-Експрес", суд правильно зазначив, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового обліку не можуть засновуватися лише на відомостях, що стосуються контрагента постачальника такого платника, в якого відсутні будь-які правовідносини з таким платником податків.

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також позиції, висловлені Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", та позиції Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошують на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача про невідбуття господарських операцій з постачання комп'ютерної техніки спростовуються наявними в матеріалах справи документами, що свідчить про правомірність включення позивачем до складу валових витрат серпня 2012 року суми у розмірі 278960,00 грн., безпідставність збільшення ПрАТ "АО Техніка" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 73227,50 грн. та неправомірність податкового повідомлення-рішення.

Таким чином вимоги позивача є обґрунтованими і судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195-196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 р. у справі № 805/7493/13-а - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.

Судді Ястребова Л.В.

Чумак С.Ю.