Рішення

від 15.07.2013 по справі 902/591/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2013 р. Справа № 902/591/13

Провадження № 16/902/37/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Новофастівське", м.Погребище Вінницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест", м.Київ

про стягнення 984 278,46 грн заборгованості за поставлений товар

За участю представників сторін :

позивача : Близнюк Ю.В. (довіреність №07 від 09.01.2013);

відповідача : Мельников Д.О. (довіреність №-200 від 20.05.2013);

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Новофастівське" про стягнення 984278,46 грн заборгованості згідно договору поставки №29/15/2012 від 27.01.2012, з яких: 963276,83 грн - основний борг; 15834,68 грн - пеня; 3166,94 грн - 3% річних та 2000,00 грн - завданих збитків.

Ухвалою суду від 22.04.2013 розгляд справи призначено на 23 травня 2013 року.

Ухвалою суду від 23.05.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест" та продовжено строк розгляду спору у справі №902/591/13 на 15 днів з відкладенням судового засідання до 15.07.2013.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Поряд з цим, у поданому до суду 15.07.2013 письмовому поясненні №442 від 11.07.2013 (вх.канц. №08-46/8648/13) представник позивача пояснив, що при складанні п.6.1. договору поруки №3КВС/АПІ від 27.01.2013 сторони вжили термін "субсидована відповідальність" маючи на увазі термін "субсидіарна (додаткова) відповідальність", яка передбачена ст.619 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні (15.07.2013) проти позову заперечив, посилаючись на відсутність правової підстави для стягнення грошових коштів в зв'язку з закінченням строку дії договору поставки №29/15/2012 від 27.01.2012 (пояснення вх.канц. №08-46/8072/13 від 01.07.2013 та відзив вх.канц. №08- 46/8642/13 від 15.07.2013).

Крім того, представник відповідача підтримав подане до суду 01.07.2013 клопотання про зупинення провадження у справі (вх.канц. №08-46/8073) до завершення процедури припинення відповідача шляхом реорганізації та реєстрації у встановленому порядку його правонаступника.

Представник позивача Близнюк Ю.В. проти зупинення провадження у справі №902/591/13 заперечила, посилаючись на відсутність законних підстав до задоволення даного клопотання. При цьому зазначила, що такі дії відповідача спрямовані на затягування розгляду справи та вирішення даного спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відхилення вказаного клопотання як необґрунтованого та безпідставного з огляду на наступне.

Відповідно до п.3. ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони , прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках заміни однієї з сторін її правонаступником.

Відповідно до наданої відповідачем копії витягу з ЄДРЮОФОП серія АВ №310494 товариство з обмеженою відповідальністю "Новофастівське" (22200, Вінницька область, м.Погребище, вул.Київська, 48; код ЄДРПОУ 32581540) перебуває у стані припинення.

Відповідно до ч.7 ст.59 ГК України скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, ч.2 ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи .

Враховуючи викладене, відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

В поданому до суду 15.07.2013 клопотанні (вх.канц. №08-46/8647/13) представник відповідача просив залучити товариство з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест" до участі у справі в якості другого відповідача.

Представник позивача Близнюк Ю.В. заперечила проти задоволення судом заявленого клопотання. Суду пояснила, що ТОВ "КВС-Україна" не має наміру звертатись до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Група Агропродінвест" заборгованості згідно договору поставки №29/15/2012 від 27.01.2012 року, а тому відсутні правові підстави до залучення даної особи до участі у справі в якості другого відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що зазначене клопотання підлягає відхиленню з підстав його необґрунтованості.

Представник третьої особи в судове засідання 15 липня 2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.05.2013 року не виконав. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується підписом уповноваженої особи від 03.06.2013 на рекомендованому повідомленні пошти №02094 0877512 0.

Письмовим клопотанням б/н та дати (вх.канц. №08-46/8646/13) генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест" Огородов Р.О. просив суд відкласти розгляд справи в зв'язку з необізнаністю щодо позовних вимог та зайнятістю представників в інших судових засіданнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на те, що ТОВ "Група Агропродінвест", отримавши 03 червня 2013 року копію ухвали про відкладення судового засідання від 23 травня 2013 року мала достатньо часу на ознайомлення з матеріалами справи №902/591/13. Окрім цього відповідно до положень 28 ГПК України представниками юридичної особи в господарському суді можуть можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також особи, що діють від її імені на підставі довіреності (тобто господарське законодавство України не обмежує юридичну особу у виборі представника).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно умов договору поставки насіння сільськогосподарських культур №29/15/2012 від 27.01.2012 (далі по тексту - "Договір") товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (далі по тексту - "Позивач") поставило ТОВ "Новофастівське" (далі по тексту - "Відповідач") 1175 посівних одиниць насіння цукрових буряків (далі по тексту - "Товар") на загальну суму 1132511,70 грн згідно видаткової накладної №80333932 від 13.03.2012 (а.с.16), 140 посівних одиниць насіння цукрових буряків на загальну суму 154392,00 грн згідно видаткової накладної №80337380 від 21.03.2012 (а.с.18).

Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис Розпутняк З.А., яка діяла згідно довіреностей №90 від 13.03.2012 та №125 від 21.03.2012 (а.с. 17, 20), на видаткових накладних №80333932 від 13.03.2012, №80337380 від 21.03.2012 та печатка відповідача.

Всього було поставлено товару на суму 1286903,70 грн.

Відповідно до п.3.1. договору порядок, розміри та строки розрахунків за поставлений товар визначаються в додатках до даного договору.

Оплата здійснюється в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 25% від загальної вартості товару здійснюється до 20 лютого 2012 року; другий етап оплати (остаточний) розрахунок в розмірі 75% від загальної вартості товару здійснюється не пізніше 20 лютого 2013 року (п.п. 9.1., 9.2. додатку №1 до договору).

Відповідач за отриману продукцію розрахувався частково в сумі 323626,87 грн (а.с.84), внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 963276,83 грн.

02.04.2013 року позивач направив відповідачу претензію №197 від 02.04.2013 року (а.с. 21, 22) з вимогою провести розрахунки за поставлений товар, яка залишена останнім без задоволення.

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар змусила позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №29/15/2012 від 27 січня 2012 року є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є підписані представниками обох сторін видаткові накладні №80333932 від 13.03.2012 та №80337380 від 21.03.2012.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору не виконав свого обов'язку щодо повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 963276,83 грн, про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню в сумі 963276,83 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Також судом розглянуто вимоги ТОВ "КВС-Україна" про стягнення 15834,68 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 21.02.2013 по 02.04.2013; 3166,94 грн - 3% річних та 2000,00 грн збитків, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.8.5. Договору у випадку несплати у строк платежів за даним договором покупець повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 8.6. Договору сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Пунктом 8.8 Договору сторони погодили, що у випадку звернення стороною до суду внаслідок порушення другою стороною своїх зобов'язань за даним Договором, сторона, що ініціює судовий процес, має право додатково стягнути з винної сторони збитки, що пов'язані з витратами на відновлення порушеного права або захисту законних інтересів у заздалегідь погоджені твердій сумі, що становить 2000,00 грн.

В силу ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладених положень закону та умов укладеного між сторонами договору позов в частині стягнення 3% річних, пені та збитків заявлений правомірно.

Здійснивши перевірку правильності здійсненого позивачем розрахунку позову в цій частині суд дійшов висновку, що він підлягає задоволенню в межах вимог, заявлених до стягнення, а саме в сумі 15834,68 грн пені; 3166,94 грн - 3% річних та 2000,00 грн збитків.

Також варто зазначити, що твердження відповідача про те, що договір поставки №29/15/2012 від 27 січня 2012 року "закінчив дію" спростовується умовами самого договору, зокрема, пунктом 11.1, яким визначено: "Договір набирає сили з моменту підписання його Сторонами і діє до "20" лютого 2013 р. Закінчення строку дії Договору не звільняє Покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними ним."

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новофастівське" (22200, Вінницька область, м.Погребище, вул.Київська, буд.48; код ЄДРПОУ 32581540) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 3А; код ЄДРПОУ 31189761) 963276,83 грн основного боргу; 15834,68 грн пені, 3166,94 грн 3% річних; 2000,00 грн. збитків та 19685,57 грн. судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 18 липня 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "КВС-Україна" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, 3-А);

3 - відповідачу - ТОВ "Новофастівське" (22200, Вінницька область, м.Погребище, вул.Київська, 48)

4 - третій особі - ТОВ "Група Агропродінвест" (02094 м.Київ, бул.Праці, 2/27)