Ухвала

від 16.07.2013 по справі 38/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

16.07.2013р. Справа № 38/10

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали скарги № 52юр-3515/13 від 20.05.2013 р.: Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2011 р.

стягувач (позивач): Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго",

м. Горлівка

боржник (відповідач): Орендне підприємство „Шахта ім. О.Ф.Засядька", м. Донецьк

за участю представників :

від відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції

м. Донецька: не з'явився

від заявника (позивача): Єрьоміна Д.В. - за довір. від 22.01.2013 р. № 345-13 «Д»

від боржника (відповідача): Пропастін В.М. - за довір. від 21.03.2013 р. № 48/юр

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області у складі судді Лейби М.О. по справі № 38/10 від 07.04.2011 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області до Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" м. Донецьк про стягнення пені у розмірі 33 561,41грн., індексу інфляції у розмірі 75 891,15грн., 3% річних у розмірі 18 637,13грн. задоволені в повному обсязі.

У відповідності з вимогами ст.116 Господарського процесуального кодексу України був виданий відповідний наказ.

21.05.2013 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька про: 1) визнання бездіяльності державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька щодо не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 38/10 від 07.04.2011 р. незаконною, та такою, що не відповідає Закону України "Про виконавче провадження"; 2) визнання бездіяльності державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька щодо не звернення стягнення на майно Публічного акціонерного товариства "Шахта ім. О.Ф.Засядька", м. Донецьк шляхом його реалізації незаконною, та такою, що не відповідає Закону України "Про виконавче провадження"; 3) зобов'язання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька здійснити дії, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 38/10 від 07.04.2011 р.; 4) зобов'язання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька звернути стягнення на майно Публічного акціонерного товариства "Шахта ім. О.Ф.Засядька", м. Донецьк шляхом його реалізації. Для розгляду скарги за результатами автоматичного розподілу обрано суддю

Бокову Ю.В.

Скаржник наполягав на задоволенні скарги.

Боржник проти задоволення скарги заперечував.

Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку проти задоволення скарги заперечив.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст.25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2011 р. державним виконавцем ВДВС прийнято постанову ВП № 26505499 про відкриття виконавчого провадження на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» та встановлено боржнику строк для добровільного виконання до 26.05.2011 р.

27.05.2011 року ДВС винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 26505499 до зведеного виконавчого провадження №34072382.

02 червня 2009 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на нерухоме майно боржника - будівлю підйомної машини, адміністративно-побутовий комплекс, дві будівлі вакуум-насосної станції, вентиляційний ствол. Крім того 28 жовтня 2010 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на рухоме майно боржника - вантажні автомобілі, трактори, автобуси у кількості 82 шт. на загальну суму 9875800 грн.

12 лютого 2013 року згідно акту опису й арешту майна, ДВС накладено арешт на 11 вантажних автомобілів боржника.

15 травня 2013 року згідно акту опису й арешту майна, ДВС накладено арешт на рухоме майно боржника - дитячу базу відпочинку, будівлю АПК, будівлю механічних майстерень, будівлю котельної, складські приміщення, дві будівлі спальних корпусів, будівлю трансформаторної підстанції на загальну суму 1412071,60 грн. (остаточна вартість).

Записи про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно боржника внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження.

Предметом розгляду скарги "ДТЕК Донецькобленерго" є правомірність дій (допущення бездіяльності) державного виконавця ДВС з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 38/10 від 07.04.2011 р.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом статті 11 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ст.ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п.1.5 Інструкції).

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Пунктом 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. (ч.4 ст. 57 Закону). Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. (п. п.4.1.9, п.4.1.10 Інструкції).

За приписами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 26505499 про примусове виконання рішення господарського суду від 07.04.2011 р. по справі № 38/10 приєднане, на підставі постанови держвиконавця від 27.05.2011р., до зведеного виконавчого провадження № 34072382.

Відповідно до ч. 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Останнє виконавче провадження № 38095743 по стягненню з ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядько" за виконавчим листом № 2/271/488/13, виданим Червоногвардійським районним судом м.Макіївки, 31 травня 2013 року приєднано до зведеного виконавчого провадження № 34072382.

Отже, відповідно до частини 2. ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" шестимісячний строк здійснення виконавчих дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2011 р. у справі № 38/10 починає свій перебіг з моменту приєднання останнього виконавчого провадження, а саме № 38095743, до зведеного виконавчого провадження № 34072382, тобто з 27 травня 2013 року (дата винесення постанови про приєднання). Дана обставина свідчить, що строк передбачений для проведення виконавчих дій ще не минув. Чинне законодавство про виконавче провадження не передбачає конкретних строків для вчинення конкретних виконавчих дій, у тому числі для накладення арешту на грошові кошти та майно боржника.

Судом розглянуто та залишено без задоволення клопотання позивача від 02.07.2013 року про витребування у відповідача, у Головного управління статистики, у Державної податкової інспекції інформації щодо наявності рахунків боржника, про залишок грошових коштів на рахунках, балансу зважаючи на те, що, відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою, суд не наділений повноваженнями вчиняти дії направлені на їх примусове виконання та не вправі зобов'язувати органи ВДВС до вчинення тих дій, які, згідно із Законом України "Про виконавче провадження", є обов'язковими та мають здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Вказана правова позиція відповідає положенням постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Проте, в порушення вимог зазначеної норми права, позивач не зазначив у своєму клопотанні обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Враховуючи ті обставини, що строк передбачений для проведення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2011 р. у справі № 38/10 ще не минув, а виконавцем вживаються заходи щодо належного його виконання, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, суд відхиляє скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" як безпідставну.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» № 52юр-3515/13 від 20.05.2013 р. на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2011 р. у справі № 38/10 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Бокова