Ухвала

від 18.07.2013 по справі 904/5530/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.07.13р. Справа № 904/5530/13 Суддя господарського суду Крижний О.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескі-Трейд", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-Груп", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 617,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескі-Трейд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-Груп" про стягнення 7 617,90 грн.

Розглянувши позовні матеріали господарський суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви з додатками без розгляду з наступних підстав.

1) Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п.2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивачем в якості доказу сплати судового збору надано копію платіжного доручення №10 від 25.01.2013 року про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, оскільки чинним законодавством передбачено, що допустимим доказом сплати судового збору є виключно оригінал платіжного доручення, то його копія не є належним і допустимим доказом.

2) Позивач не надав жодних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення .

Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

До позовної заяви не додано опис вкладення про направлення копії позовної заяви та доданих матеріалів відповідачу.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції, п.п.4,6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток : - позовна заява з додатками, в т.ч. копія платіжного доручення №10 від 25.01.2013 року про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

Суддя О.М. Крижний