Ухвала

від 10.07.2013 по справі 2а-1420/09/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2013 р. м. Київ К-25908/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК «Глобус Трейд» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 у справі №2а-1420/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК «Глобус Трейд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2009, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК «Глобус Трейд» (далі-ТОВ «БПК «Глобус Трейд», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі-ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.01.2009 №0000462312/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 2575108,00грн.

Рішення суду мотивовано неправомірністю визначення позивачеві податкових зобов'язань з огляду на те, що перевірка позивача була проведена без витребування документів та не відповідає за формою дорученню слідчого.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2009 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що реальність спірних господарських операції не підтверджена належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 26.07.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 30.07.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ТОВ «БПК «Глобус Трейд» просило скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.1 ст.11, ч.8 ст.11-1 Закону України «Про державну службу в Україні», ст.228 Цивільного кодексу України, ч.3 п.1.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавтва».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі акту, складеного за результатом проведеної 13.01.2009 документальної невиїзної перевірки ТОВ «БПК «Глобус Трейд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТД «Медторгсервіс» за період з 01.03.2008 по 30.09.2009.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок формування податкового кредиту за податковими накладними виданими ТОВ «ТД «Медторгсервіс» з огляду на відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) у TOB «ТД "Медторгсервіс» та підтвердження неможливості їх фактичного отримання ТОВ «БПК «Глобус Трейд».

При цьому, податковий орган виходив з того, що директор контрагента позивача - ТОВ «ТД «Медторгсервіс» надав пояснення, в яких зазначив, що він не здійснював продаж товарів (робіт, послуг) позивачу, жодних угод з посадовими особами позивача не укладав, договорів, накладних, податкових накладних чи будь-яких інших документів фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин з позивачем не підписував.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон України №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР) (абзац перший п.п. 7.4.5 п. 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ та/або зменшення сум бюджетного відшкодування з цього податку.

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Разом з тим, факт поставки позивачу ТОВ «ТД «Медторгсервіс» товарів, суми ПДВ в ціні за яке позивач включив до податкового кредиту в податкових деклараціях матеріалами справи не підтверджується, що свідчить про правильність висновку суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК «Глобус Трейд» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Н.Г. Пилипчук