Рішення

від 17.07.2013 по справі 906/445/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 906/445/13 17.07.13

За позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі

1) Житомирської міської ради

2) Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго"

до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (м. Київ) в особі відокремленого підрозділу Житомирський інститут ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (м. Житомир)

про стягнення заборгованості 100741,61 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від прокуратури: Некрасов О.М. - представник за посвідченням № 002627 від 05.09.12

від позивача-1: не з'явились

від позивача-2: Кімак З.К. - представник за довіреністю №100/16 від 09.01.13.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 17.07.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор м. Житомира звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Житомирської міської ради, Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" до Житомирського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Житомир) про стягнення 100 741,61 грн за теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до договору № 416 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 31.10.11 р, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за період з 01.12.12 по 28.02.13 у розмірі 100741,61 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.03.2013 було порушено провадження по справі № 906/445/13, розгляд призначено на 17.04.2013.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.04.13 замінено неналежного відповідача - Житомирський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом на належного відповідача - Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" в особі відокремленого підрозділу юридичної особи Житомирський інститут Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.05.2013 року, керуючись ст. 15, 17 ГПК України, вирішено передати справу № 906/445/13 за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України справу № 906/445/13 передано для подальшого розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.06.13 справу № 906/445/13 прийнято до провадження судді Пукшин Л.Г., розгляд призначено на 17.07.13.

У судове засідання 17.07.13 представники прокуратури та позивача-2 з'явився, вимоги ухвали суду виконали, надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення 03039-8646730 та 1000304797146.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 03.06.13 було надіслано на адреси відповідача: 10014 м. Житомир, вул.. Перемоги, 26, що зазначена в позові та 03039, м Київ, вул.. Фрометівська, 2, що зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надана позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача-2 та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» (далі - позивач-2) та Житомирським інститутом Міжрегіональної академії управління персоналом було укладено Договір № 416 від 31.10.2011 року про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору виконавець (позивач-2) зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п.3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50 % від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п.3.3 договору сторони дійшли згоди, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що розрахунки проводяться по лічильнику теплової енергії.

Відповідно до п.2.3 договору плата за надані послуги при наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила).

Відповідно до п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Згідно з п 11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку (п.12 Правил).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.11.11 № 673 «Про тарифи на оплату послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для потреб бюджетних установ та інших споживачів м. Житомира» з 17 листопада 2011 року КП «Житомиртеплокомуненерго» було впроваджено тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до постанови НКРР України від 30.09.11 № 31, а саме для потреб не бюджетних споживачів: підігрів води - 45 грн. 73 коп. за 1 куб.м.; опалення - 18 грн. 48 коп. за 1 кв.м. загальної приведеної площі на місяць впродовж опалювального сезону; опалення - 837 грн. 50 коп. за 1 Гкал фактично спожитої теплової енергії (при застосуванні приладу обліку теплової енергії).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач-2 зобов'язання по Договору виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з 01.12.2012 р по 28.02.2013 р. теплову енергію на загальну суму 117741,61 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками з надання послуг з теплопостачання та ГВП від 28.02.13 (за лютий 2013) на суму 41166,47 грн., від 31.01.13 (за січень 2013) на суму 32542,74 грн., від 31.12.12 (за грудень 2012) на суму 44032,40 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії виконав частково, сплатив на рахунок позивача 17000,00 грн, таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 100741,61 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 848 звірки розрахунків за тепло-водопостачання по договору № 416 від 31.10.11, що підписаний та скріплений печатками позивача-2 та відповідача.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 1 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Відповідно до ч 6. ст.. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч.7 ст. 276 ГК).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлену теплову енергію у відповідача перед позивачем-2 в сумі 100741,61 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги прокуратури визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 3 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 36 - 1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до положень Статуту КП «Житомиртеплокомуненерго» засновником підприємства є територіальна громада міста Житомира в особі Житомирської міської ради, органом управління підприємства є виконавчий комітет Житомирської міської ради. Майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Житомира і закріплене за ним засновником на праві господарського відання.

Засновником КГІ «Житомиртеплокомуненерго» є територіальна громада в особі Житомирської міської ради, яка здійснює повноваження щодо затвердження програм соціально-економічного розвитку, в тому числі організації обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства.

КП «Житомиртеплокомуненерго» належить до комунальної власності територіальної громади м. Житомира.

Згідно з ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Враховуючи викладене, прокурор м. Житомира згідно діючого законодавства наділений правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

За таких обставин, позовні вимоги прокурор м. Житомира є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (03039 м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, ідентифікаційний код 00127522) в особі відокремленого підрозділу юридичної особи Житомирський інститут Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (10003 м. Житомир, вул. Перемоги, 26, ідентифікацій код 25309253) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (10014 м. Житомир, вул. Київська, буд. 48, ідентифікацій код 35343771) суму основної заборгованості в розмірі 100 741 (сто тисяч сімсот сорок одна) грн. 61 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (03039 м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, ідентифікаційний код 00127522) в особі відокремленого підрозділу юридичної особи Житомирський інститут Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (10003 м. Житомир, вул. Перемоги, 26, ідентифікацій код 25309253) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 83 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.