Постанова

від 18.07.2013 по справі 904/584/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2013 року Справа № 904/584/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Вечірко І.О., Білецька Л.М . (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 17.07.2013 року )

Секретар судового засідання Ревкова Г.О.

Учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2013 року у справі № 904/584/13-г

за заявою Приватного підприємства "Люкс-Промторг", с.Партизанське, Дніпропетровського району

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю " Тіно", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2013 року по справі № 904/584/13-г (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіно"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіно", м.Дніпропетровськ; провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32 п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, яка просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції, посилаючись на те, що боржник перебуває на податковому обліку у ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська, винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали про припинення юридичної особи фактично унеможливлює виконання ДПІ проведення документальної позапланової перевірки згідно до вимог п.11.3, п.п.11.3.2, 11.3.3 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №1588 від 09.12.2011 року.

Відповідно до Бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено у боржника наявні розбіжності по формуванню податкових зобов'язань з ПДВ, що фактично виражається в їх заниженні та не сплаті коштів до бюджету.

Характер господарських операцій свідчить про мінімізацію товариством податкових зобов'язань та вказує на ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності боржника.

В свою чергу, зазначає скаржник, статтею 205 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво. Тому, банкрутство та ліквідація боржника може мати фіктивний характер, а його метою є ухилення від оподаткування.

Судом також не прийнято до уваги, що ДПІ у Бабушкінському районі була позбавлена можливості провести позапланову перевірку банкрута та, у разі виявлення податкового боргу, заявити додаткові грошові вимоги до банкрута, хоча інспекцією вживалися всі заходи для отримання бухгалтерської документації боржника.

Судом також не враховано, що ліквідатором не були надані ДПІ у Бабушкінському районі первинні документи фінансово-господарської діяльності, що позбавило можливості провести позапланову перевірку банкрута та, у разі виявлення податкового боргу, заявити грошові вимоги до банкрута.

Враховуючи, що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013року ( а.с. 96; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013року ( погоджено з Вищим господарським судом України від 19.02.2013року № 01-17/315/384/13), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали. Порушення прав органів ДПІ може полягати в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функції органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Копія постанови господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2013 року по справі № 904/584/13-г судом першої інстанції направлена органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів ( обов»язкових платежів). Матеріали перевірки зобов»язано направити для доручення до справи про банкрутство.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов»язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження (за відсутності інших підстав її повернення згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з"ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

З огляду на викладене, та оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони на оскарження податковими органами судових актів у справі про банкрутство, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу не може бути припинено, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

17.01.2013 року Приватне підприємство «Люкс-Промторг», с.Партизанське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області звернулося в господарський суд Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіно", м.Дніпропетровськ на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі є несплачена заборгованість боржника перед кредитором за простим векселем АА №2500658 від 21.09.2012р. в розмірі 25329,96грн., доказів відсутності боржника за місцезнаходженням суду не надано.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2013 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 904/584/13-г; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 28.01.2013 року о 10год.30хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов'язано сторони вчинити певні дії.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2013 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці; ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор, якого зобов'язано вчинити певні дії; ухвалено копію цієї постанови направити до державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), матеріали за результатами перевірки зобов'язано направити для долучення до справи про банкрутство ( а.с.55-58; т.1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2013 року виправлено допущену описку в резолютивній частині постанови господарського суду від 25.02.2013р., зазначену частину викладено в наступній редакції: Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіно", м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Леніна, 32 призначити арбітражного керуючого Шевцова Євгена Вікторовича. ( а.с.62; т.1).

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Так, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Ініціюючим кредитором в підтвердження грошових вимог до боржника на суму 25329 грн.96коп.боргу надані: договір купівлі- продажу № 8 від 03.09.2012 року, специфікація № 1 до договору купівлі-продажу № 8 від 03.09.2012 року, акт приймання-передачі № 1 від 04.09.2012 року. Видаткова накладна № 0000008-ВН від 04.09.2012року, акт приймання-передачі векселя від 21.09.2012 року, акт пред»явлення векселя до оплати від 15.10.2012 року, простий вексель серії АА №2500658 від 21.09.2012р. на суму 25329,96грн., термін оплати - за пред'явленням ,акт про протест про неоплату векселя № 6283 від18.10.2012року, виконавчий напис №6284 від 18.10.2012року, постанова Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 12.11.2012 року про відкриття виконавчого провадження, акт державного виконавця від 10.12.2012 року, постанова Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 12.12.2012 року про про повернення виконавчого документу стягувачеві виконавчого напису №6284 від 18.10.2012 року через відсутність майна на яке можливо звернути стягнення в межах суми боргу. ( а.с.8-21; т.1).Оригінал простого векселю, протесту, виконавчого напису долучено до матеріалів справи ( а.с.15; т.1).

Розгляд справи неодноразово відкладався. Ініціюючий кредитор зобов»язувався надати докази відсутності боржника за місцезнаходженням.

Листом від 05.02.2013 року № 11/27-132 Дніпропетровська міська рада повідомила суд, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіно» ідентифікаційний код юридичної особи 33115309, не вносилася інформація про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, що підтверджується довідкою з ЄДР. ( а.с.40; том 1).

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.02.2013 року надан на запит господарського суду Дніпропетровської області

( ухвала суду від 07.02.2013 року - а.с.39; т.1) , а не ініціюючим кредитором -Приватним підприємством «Люкс-Промторг» при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника від 17.01.2013 року.

Вищий господарський суд України в своїх постановах за результатами касаційного розгляду справ неодноразово звертав увагу, що докази, які підтверджують наявність підстав для порушення справи про банкрутство не можуть бути витребувані в подальшому, оскільки їх надання ініціюючим кредитором разом із заявою про порушення справи про банкрутство є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство . Неподання належних і допустимих доказів того, що боржник був відсутній за місцезнаходженням на момент звернення із заявою ініціюючого кредитора є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Такий висновок підтверджується, зокрема, постановами Вищого господарського суду України від 04.04.2012 року у справі № 26/5005/12051/2011, від 23.10.2012 року у справі № 5016/583/2012(5/17), від 12.02.2013 року у справі № 5021/1374/12, від 27.02.2013 року, у справі № 5010/774/2012-Б-25/20, від 05.03.2013 року у справі 5010/773/2012-Б-26/18, від 20.03.2013 року у справі № 04/5026/751/2012.

За таких обставин, у суду не має підстав вважати доведеним ініціюючим кредитором факту відсутності боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіно» за місцезнаходженням на момент звернення із заявою про банкрутство боржника 17.01.2013 року на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів зауважує, що пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року передбачено, що: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що провадження у даній справі про банкрутство боржника на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" саме за заявою Приватного підприємства «Люкс-Промторг» порушено без достатніх правових підстав та підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на ініціюючого кредитора, оскільки справа про банкрутство боржника порушена без достатніх правових підстав саме внаслідок неправильних дій кредитора.

Керуючись ст.ст.49,99,101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2013 року у справі № 904/584/13-г - скасувати.

Провадження у справі припинити.

Стягнути з Приватного підприємства "Люкс-Промторг", с.Партизанське, Дніпропетровського району в доход Спецфонду Державного бюджету України 573, 50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказу та його надсилання до органів стягнення доручити здійснити згідно зі ст.ст. 116-117 ГПК України господарському суду Дніпропетровської області.

Копію цієї постанови направити державному реєстратору (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Правди, 42)

Матеріали справи направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 19.07.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О.Вечірко

Суддя Л.М.Білецька