Постанова

від 01.07.2013 по справі 5028/14/70/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа№ 5028/14/70/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Остапенка О.М.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Десна"

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 06.02.2013 року

у справі № 5028/14/70/2012 (суддя - Книш Н.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Десна", с.Семенівка, Менський р-н, Чернігівська обл.,

до дочірнього підприємства „Коропський сирзавод" товариства з обмеженою відповідальністю „СиЛ", смт.Короп, Чернігівська обл.,

про стягнення 138 132,09 грн., -

за участю представників:

від позивача: Душин А.В. - представник (дов. б/н від 29.03.2013р.);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Десна» (надалі - ТОВ «Десна», позивач) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до дочірнього підприємства «Коропський сирзавод» товариства з обмеженою відповідальністю «СиЛ» (надалі - ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СиЛ», відповідач) про стягнення 138 132,09 грн. заборгованості, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті отриманої продукції за договором поставки молока від 01.03.2009 року.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.02.2013 року у справі № 5028/14/70/2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Десна» з прийнятим у справі рішенням не погодилось та звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 06.02.2013 року у справі № 5028/14/70/2012 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник послався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, неналежну та невірну оцінку судом доказів, наявних у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року апеляційну скаргу було прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду на 01.04.2013 року у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Остапенка О.М.

01.04.2013 року розгляд справи в порядку ст.77 ГПК України був відкладений на 29.04.2013 року у зв'язку з неявкою в судове засідання скаржника.

У зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, розпорядженням виконуючого обов'язки голови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року для розгляду справи №5028/14/70/2012 був визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Скрипка І.М.

В судовому засіданні 29.04.2013 року представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати та постановити у справі нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив повністю, зазначивши, що рішення суду є законним, обґрунтованим та мотивованим, а тому підстав для його скасування та відповідно підстав для задоволення скарги немає.

29.04.2013 року в судовому засіданні в порядку статті 77 ГПК України була оголошена перерва до 20.05.2013 року.

20.05.2013 року розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. на лікарняному для розгляду справи №5028/14/70/2012 було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Скрипка І.М., Остапенко О.М.

20.05.2013 року та 27.05.2013 року судові засідання у зв'язку з неявкою представника апелянта та необхідністю витребування додаткових доказів відкладались до 27.05.2013 року та 17.06.2013 року відповідно.

17.06.2013 року на виконання ухвали апеляційної інстанції скаржник надав через канцелярію Київського апеляційного господарського суду належним чином засвідчені копії спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини у січні 2010 року.

Ухвалою суду від 17.06.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні розгляд справи №5028/14/70/2012 було відкладено до 01.07.2013 року.

01.07.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши на підставі наявних матеріалів справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Десна» (в тексті договору - продавець) та дочірнім підприємством «Коропський сирзавод» ТОВ «СиЛ» (в тексті договору - покупець) було укладено договір поставки молока, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця молоко, а покупець - прийняти молоко та оплатити його вартість згідно умов даного договору.

За умовами п.2.1 договору продавець зобов'язаний відвантажити молоко, яке повинно відповідати вимогам ДСТУ 46.069-3003 «Молоко коров'яче незбиране. Первинне оброблене, зберігання і транспортування. Основні вимоги». Підтвердженням якості товару є висновок лабораторного аналізу покупця, проведений в присутності покупця та представника продавця.

Згідно п.2.2 договору документами, якими продавець повинен супроводжувати передачу товару мають бути: ветеринарне свідоцтво (1 на місяць), товарно-транспортна накладна та зведена податкова накладна.

Крім цього, пунктом 2.3 договору на продавця покладено обов'язок у присутності покупця або перевізника визначити кількість та якість товару (густини, кислотності, масової частки жиру, білку, органолептичних показників) методами згідно діючих нормативних документів. Молоко не повинно мати інгібіруючих речовин.

Відповідно до п.2.4 договору товар продавцем передається представнику покупця або перевізника під підпис останнього у товарно-транспортній накладній, де вказуються висновки показників лабораторного аналізу.

В свою чергу, покупець зобов'язаний проводити розрахунки за отриману продукцію своєчасно, на протязі 20 календарних днів з моменту виставлення рахунку на оплату (п.п. 2.6, 3.3 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна за сировину визначається у протоколі погодження ціни. Ціна, визначена в протоколі може змінюватись в залежності від сезону, умов ринку, якості і кількості сировини за спільною згодою сторін, з додатковим оформленням в протоколі погодження цін (п.3.2. договору).

У відповідності з пунктом 5.5 договору такий вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 року, а в разі, якщо сторони не заявили про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах.

В cилу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі склались правовідносини, які мають ознаки договору поставки та договору купівлі-продажу одночасно.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні приписи містить стаття 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.3 договору «Ціна та порядок розрахунків» сторонами у справі були оформлені та підписані протоколи погодження вільних цін на молочну сировину, а саме: протокол від 01.03.2009р., протокол від 18.03.2009р., протокол від 27.03.2009р., протокол від 31.03.2009р., протокол від 09.06.2009р, протокол від 30.09.2009р., протокол від 15.10.2009р., протокол від 04.11.2009р., протокол від 30.11.2009р. та протокол від 01.01.2010р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві молока на загальну суму 906 975,00 грн., оформивши передачу сировини видатковими накладними:

№ РН-0000002 від 28.02.2009р. на суму 29 211,00 грн.,

№ РН-0000003 від 17.03.209р. на суму 113 318,10 грн.,

№ РН-0000004 від 23.03.2009р. на суму 35 256,30 грн.,

№ РН-0000006 від 31.03.2009р. на суму 26 193,60 грн.,

№ РН-0000007 від 30.04.2009р. на суму 185 029,60 грн.,

№ РН-0000010 від 31.05.2009р. на суму 180 435,40 грн.,

№ РН-0000011 від 30.06.2009р. на суму 333 677,75 грн.,

№ РН-0000012 від 31.07.2009р. на суму 290 713,50 грн.,

№ РН-0000013 від 31.08.2009р. на суму 316 361,50 грн.,

№ РН-0000014 від 30.09.2009р. на суму 265 161,75 грн.,

№ РН-0000016 від 31.10.2009р. на суму 206 405,80 грн.,

№ РН-0000017 від 30.11.2009р. на суму 175 981,30 грн.,

№ РН-0000018 від 31.12.2009р. на суму 250 332,00 грн.,

№ РН-0000001 від 05.01.2010р. на суму 45 372,80 грн., які містять відмітки про отримання молока ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СиЛ» (т.2 а.с.36-50).

Водночас, позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату:

№ 2 від 28.02.2009р. на суму 29 211,00 грн.,

№ 3 від 17.03.2009р. на суму 113 318,10 грн.,

№ 4 від 23.03.2009р. на суму 35 256,30 грн.,

№ 6 від 31.03.2009р. на суму 26 193,60 грн.,

№ 7 від 30.04.2009р. на суму 185 029,60 грн.,

№ 10 від 31.05.2009р. на суму 180 435,40 грн.,

№ 11 від 30.06.2009р. на суму 333 677,75 грн.,

№ 12 від 31.07.2009р. на суму 290 713,50 грн.,

№ 13 від 31.08.2009р. на суму 316 361,50 грн.,

№ 14 від 30.09.2009р. на суму 265 161,75 грн.,

№ 16 від 31.10.2009р. на суму 206 405,80 грн.,

№ 17 від 30.11.2009р. на суму 175 981,30 грн.,

№ 18 від 31.12.2009р. на суму 250 332,00 грн.,

№ 1 від 05.01.2010р. на суму 45 372,80 грн., отримання яких відповідачем підтверджується описом вкладення у цінний лист з відміткою поштового відділення від 07.08.2010 року (т.1 а.с.70-77).

В підтвердження факту отримання відповідачем молочної сировини від ТОВ «Десна» також підтверджується довіреностями б/н від 24.02.2009р., від 01.03.2009р., від 01.04.2009р., від 01.05.2009р., від 01.06.2009р., від 01.07.2009р., від 01.08.2009р., від 01.09.2009р., від 01.10.2009р., від 01.11.2009р., від 01.12.2009р. та від 01.01.2010р., якими ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СиЛ» уповноважив Онищенко Тетяну Іванівну (паспорт серії НМ № 081247 від 24.07.2002 року, виданий Коропським РВ УМВС) на отримання від ТОВ «Десна» молока базового охолодженого (т.2 а.с.51-62).

Позивач у позовній заяві та в письмових поясненнях щодо розрахунку наявної у відповідача заборгованості повідомив, що останній розрахунки за поставлене молоко здійснив частково, а саме, за видатковими накладними: № РН-0000002 від 28.02.2009р. на суму 29 211,00 грн., № РН-0000003 від 17.03.209р. на суму 113 318,10грн., № РН-0000004 від 23.03.2009р. на суму 35 256,30 грн., № РН-0000006 від 31.03.2009р. на суму 26 193,60 грн., № РН-0000007 від 30.04.2009р. на суму 185 029,60 грн., № РН-0000010 від 31.05.2009р. на суму 180 435,40 грн., № РН-0000011 від 30.06.2009р. на суму 333 677,75 грн., № РН-0000012 від 31.07.2009р. на суму 290 713,50 грн., № РН-0000013 від 31.08.2009р. на суму 316 361,50 грн., № РН-0000014 від 30.09.2009р. на суму 265 161,75 грн., № РН-0000016 від 31.10.2009р. на суму 206 405,80 грн., № РН-0000017 від 30.11.2009р. на суму 175 981,30 грн., № РН-0000018 від 31.12.2009р. на суму 157 572,71 грн. За видатковою накладною № РН-0000018 від 31.12.2009р. залишаються не сплаченими 92 759,29 грн., а за видатковою накладною № РН-0000001 від 05.01.2010р. - 45 372,80 грн.

Часткова сплата відповідачем заборгованості за договором на поставку молока від 01.03.2009 року підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ «Десна» №260033011410 за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, прибутковими касовими ордерами №26 від 31.07.2009 року на суму 85 000,00 грн., №1 від 11.01.2010 року на суму 27 000,00 грн., прибутковою накладною №1111-43 від 17.02.2010р. на суму 115 000,00 грн. (т.1 а.с.78-110, т.2 а.с.5,6).

У зв'язку з наявністю боргу по договору поставки молока від 01.03.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу про сплату заборгованості в сумі 138 132,09 грн.

Дана вимога була залишена відповідачем без належного реагування, а факт отримання адресатом такої вимоги підтверджується фіскальним чеком поштового відділення від 27.11.2012 року та описом вкладення у цінний лист (т.1 а.с.41,42).

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на відсутність боргу та заперечуючи факт поставки останнім молока у грудні 2009 року та січні 2010 року, проти доводів апеляційної скарги категорично заперечив. Разом з тим, звернув увагу суду, що за договором поставки від 01.03.2009р. молоко, яке б відповідало вимогам ДСТУ 46.069-2003 «Молоко коров'яче незбиране. Первинне оброблене, зберігання і транспортування. Основні вимоги» ним не отримувалось. Відповідач наголосив на тому, що через відсутність у видаткових накладних обов'язкових реквізитів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі не можуть вважатись первинними документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Водночас, відповідач критично поставився до наданих позивачем довіреностей, наголосивши, що такі не можуть бути належними доказами отримання молочної сировини з огляду на відсутність в таких реєстраційних номерів, зразку підпису особи, уповноваженої на отримання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, довіреність від 01.11.2009р. не містить печатки відповідача, справжність підпису на ній головного бухгалтера ставиться під сумнів, а довіреність від 01.12.2009р. взагалі не має підпису головного бухгалтера та заповнена різними особами.

Місцевий господарський суд, відмовляючи ТОВ «Десна» у задоволенні позову, погодився з наведеними вище доводами відповідача та дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість заявлених вимог. В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що надані позивачем видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та протоколи погодження вільних цін на молочну сировину не містять посилання на договір поставки молока від 01.03.2009 року, а відтак акти звірки взаємних розрахунків, підписані сторонами та документи, на які посилається позивач, як на підставу проведення відповідачем часткової оплати молочної сировини жодним чином не підтверджують здійснення господарських операцій саме за цим договором.

Також судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність доказів, якими б беззаперечно підтверджувався факт поставки молока за спірним договором, зокрема, товарно-транспортних накладних, якими супроводжується передача товару продавцем покупцеві та в яких вказуються показники лабораторного аналізу переданої сировини.

Проте, з такими висновками колегія суддів апеляційного господарського суду погодитись не може та вважає їх помилковими. На переконання колегії, спір судом першої інстанції було вирішено без врахування всіх істотних обставин справи, у зв'язку з чим постановлене у справі № 5028/14/70/2012 судове рішення підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики України за N176 від 01.07.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2002р. за № 722/7010 затверджено форму N 1-ТН (МС) спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини; затверджено та введено в дію Інструкцію про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини, згідно якої товарна накладна за формою N 1-ТН (МС) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України. Вказана накладна оформлюється на кожну відвантажену партію сировини і для кожного вантажоодержувача окремо.

Згідно п. 1.3 Інструкції перевезення молочної сировини автомобільним транспортом здійснюється тільки за наявності оформленої належним чином накладної.

Як вбачається з матеріалів справи та додатково поданих скаржником доказів, поставка відповідачеві молока у спірний період з грудня 2009 року по січень 2010 року підтверджується спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини форми 1-ТН (МС) від 01.12.2009р., від 02.12.2009р., від 03.12.2009р., від 04.12.2009р., від 05.12.2009р., від 06.12.2009р., від 07.12.2009р., від 08.12.2009р., від 09.12.2009р., від 10.12.2009р., від 11.12.2009р., від 12.12.2009р., від 13.12.2009р., від 14.12.2009р., від 15.12.2009р., від 17.12.2009р., від 18.12.2009р., від 21.12.2009р., від 22.12.2009р., від 23.12.2009р., від 24.12.2009р., від 25.12.2009р., від 26.12.2009р., від 27.12.2009р., від 28.12.2009р., від 30.12.2009р., від 31.12.2009р., від 01.01.2010р., від 02.01.2010р., від 03.01.2010р., від 04.01.2010р. та від 05.01.2010р., в яких вантажовідправником значиться ТОВ «Десна», а замовником та одночасно вантажоодержувачем - ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СиЛ».

У вищевказаних спеціалізованих накладних зазначені марки та державні номерні знаки транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення молока та прізвища водіїв, а також відомості про вантаж - лабораторні дані (гатунок, маса, вміст жиру, густина, ступінь чистоти) молочної сировини (т.1 а.с.76-90, 151-153).

В якості доказів належного виконання зобов'язань по поставці молока за договором від 01.03.2009 року позивач також надав податкові накладні, які містять дані про продавця та покупця, кількість та загальну вартість молочної продукції з ПДВ, у тому числі за спірний період (податкова накладна № 20 від 31.12.2009 року на суму 250 332,00 грн., податкова накладна №1 від 05.01.2010 року на суму 45 372,80 грн.) (т.1 а.с.133-147).

З матеріалів справи, а саме, актів звірок взаєморозрахунків від 31.07.2009 року та 01.01.2010 року, підписаних з обох сторін директорами підприємств, головними бухгалтерами та скріплених печатками господарюючих суб'єктів вбачається, що сальдо на 01.01.2010 року виражається в сумі 301 759,29 грн. (т.2 а.с.23,24).

Дані акти фактично є формою визнання боргу з огляду на те, що підписання таких документів є дією, що свідчить про визнання боржником свого боргу.

Висновок місцевого суду про те, що вищезазначені акти не можуть слугувати доказом наявності невиконаних відповідачем зобов'язань з оплати молочної сировини перед ТОВ «Десна» саме за спірним договором, колегія находить передчасним, оскільки судом не було з'ясовано обставин існування між сторонами інших договорів на поставку молока.

В ході розгляду справи ні місцевому суду, ані суду апеляційної інстанції доказів існування між ТОВ «Десна» та ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СиЛ» будь-яких інших господарських договорів останнім належними та допустимими доказами підтверджено не було.

Оскільки жодних зауважень зі сторони відповідача щодо невідповідності молочної сировини, що поставлялась за договором останній позивачеві не висловлював, належних доказів на підтвердження даного факту суду не надав, посилання останнього на непоставку йому молока, яке б відповідало вимогам ДСТУ 46.069-2003 «Молоко коров'яче незбиране. Первинне оброблене, зберігання і транспортування. Основні вимоги», судова колегія відхиляє.

Визнаючи відсутність підстав та належних доказів на підтвердження вимог позивача, місцевий суд також зазначив, що довіреності на отримання молочної сировини не містять посилання на спірний договір, а до того ж оформлені з порушенням Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року.

Оскільки відповідальність за належне оформлення довіреностей, які є документами суворої звітності покладається саме на відповідача, при цьому останній не навів доказів на підтвердження втрати або крадіжки печатки підприємства, не надав будь-яких матеріалів службового розслідування щодо неправомірного використання печатки працівниками ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СиЛ», його посилання на відсутність підстав для відпуску цінностей за довіреностями, які містять дані про особу, уповноважену на отримання ТМЦ, що підписані керівником та головним бухгалтером та скріплені печаткою підприємства, є непереконливими, як і посилання на відсутність у довіреності від 01.01.2010 року підпису головного бухгалтера, зважаючи на те, що в такій наявний кутовий штамп та печатка відповідача.

Колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до листа відповідача від 25.01.2013р. №8, наданого суду першої інстанції про втрату книги реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ за 2009-2010 роки при переїзді (т.2 а.с.74), зважаючи на те, що належним підтвердженням даної обставини мають бути матеріали службового розслідування.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, заінтересована особа, заявляючи про існування певних фактів, в обґрунтування пов'язаних з цим обставин має подати відповідні докази.

Отже, представник відповідача, висловлюючи свої сумніви щодо справжності підпису головного бухгалтера на довіреності від 01.11.2009р., а також належності підпису особи, яка отримувала молочну сировину за видатковими накладними, під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції не заявляв клопотань про призначення почеркознавчої експертизи, яка в розумінні статей 32, 34 та 42 ГПК України є одним із доказів у справі.

Таким чином, доводи відповідача про те, що видаткові накладні у справі не можуть вважатись первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" судом відхиляються, оскільки є підписаними стороною покупця, а тому зазначені документи фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, згідно положень статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів апеляційного господарського суду, виходячи з встановлених обставин справи та надавши належну оцінку наявним у справі доказам в сукупності, з урахуванням вимог ст.ст.526,530,610,625,712 Цивільного кодексу України дійшла висновку, що подані позивачем у справі докази свідчать про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 01.03.2009 року, а отже, дають позивачеві правові підстави для стягнення боргу.

Згідно Рекомендацій щодо виробництва і реалізації молока від корів, які утримуються в господарствах населення, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 05.08.2003 року за №262, розрахунок за закуплене молоко переробні підприємства здійснюють за договірними цінами з урахуванням сортності та базисної жирності, яка встановлена в Україні на рівні 3,4% (постанова КМУ від 25.10.2002 року № 1589), у зв'язку з чим реалізоване молоко перераховується у молоко базисної жирності за визначеною формулою.

Під час розгляду справи апеляційною інстанцією позивачем були надані додаткові письмові пояснення щодо порядку врахування залікової ваги та визначення вартості молока, чим фактично пояснюється невідповідність цін, зазначених в протоколах погодження ціни та у видаткових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, вага молока базисної жирності у січні 2010 року за даними спеціалізованих товарних накладних має розбіжність з даними видаткової накладної №РН-0000001 від 05.01.2010 року за січень 2010 року на 40 кг, а тому за поставлене в січні 2010 року молоко базове охолоджене в кількості 14 148 кг по ціні 2,67 грн. без ПДВ, відповідач має сплатити позивачеві 45 330,19 грн.

З урахуванням вищенаведеного, та враховуючи наявність боргу у відповідача по видатковій накладній № РН-0000018 від 31.12.2009 року в сумі 92 759,29 грн., позовні вимоги ТОВ «Десна» підлягають задоволенню частково, в сумі 138 089,48 грн.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи скаржника про порушення судом першої інстанцій під час ухвалення судового рішення норм матеріального права переконливими, оскільки їх обґрунтованість підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія находить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Чернігівської області від 06.02.2013 року у справі №5028/14/70/2012 - скасуванню та постановленню у справі нового рішення про задоволення позову частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Десна» на рішення господарського суду Чернігівської області від 06.02.2013 року у справі №5028/14/70/2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 06.02.2013 року у справі №5028/14/70/2012 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

4. Стягнути з дочірнього підприємства «Коропський сирзавод» товариства з обмеженою відповідальністю «СиЛ» (Чернігівська область, м. Короп, вул. Дачна, 25, код ЄДРПОУ 30894726) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Десна» (Чернігівська область, Менський район, с. Семенівка, вул. Перемоги, 16-А, код ЄДРПОУ 30911018) заборгованість в сумі 138 089,48 грн. (сто тридцять вісім тисяч вісімдесят дев'ять грн. 48 коп.) та 4 142,70 грн. (чотири тисячі сто сорок дві грн. 70 коп.) судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції.

В іншій частині позову відмовити.

5. Доручити господарському суду Чернігівської області видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

6. Матеріали справи №5028/14/70/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Остапенко О.М.

Скрипка І.М.