Постанова

від 05.07.2013 по справі 816/3287/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3287/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю представника позивача - Соколової Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (далі - ТОВ "ВК "Біопрепарат", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.05.2013 №0000411500/43/1608, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 705,21 грн.

У судовому засіданні 05.07.2013 судом здійснено заміну Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на Кременчуцьку об'єднаної державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) в порядку правонаступництва на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №753071 внаслідок реорганізації.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні придбаних у ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" нафтопродуктів (дизельне пальне), підтверджується належним чином оформленими податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку, копії яких долучені до матеріалів справи. Як позивач, так і його контрагент у періоді, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновок перевірки про безтоварний характер операції обґрунтований лише припущеннями та спростовується наданими документами. Відтак, на думку позивача, в діях ТОВ "ВК "Біопрепарат" відсутні порушення вимог п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено завищення податкового кредиту та відповідно заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень 2011 року в розмірі 16 699,19 грн. та за листопад 2011 року в розмірі 6 264,98 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. В наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ВК "Біопрепарат". При цьому посилався на обставини, встановлені в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача по питанню взаємовідносин із ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" (код ЄДРПОУ 37227791) за період травень 2011 року, вересень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, які відображені в акті перевірки від 16.04.2013 №62/153-22/34815758. Стверджував, що проведеною перевіркою встановлено безпідставність включення до податкового кредиту податкових накладних по взаємовідносинам позивача із ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс", які не підтверджені документально, чим порушено пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Крім того зазначав, що контрагент позивача - ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" відсутній за місцезнаходженням.

Звідси, на думку відповідача, податкове зобов'язання, визначене повідомленням - рішенням №0000411500/43/1608 від 08.05.2013, ґрунтується на фактичних обставинах, а тому позовні вимоги ТОВ "ВК "Біопрепарат" задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані до суду заперечення на позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів суд встановив, що ТОВ "ВК "Біопрепарат" (місцезнаходження: туп. Автопарківський, 5, м. Глобине, Полтавська область, ідентифікаційний код 34815758) зареєстроване 31.08.2007 Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області (а.с.116, т.1), перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 03.09.2007 р., є зареєстрованим платником ПДВ. За даними відділу статистики у Глобинському районі до видів діяльності Товариства за КВЕД-2010 відносяться: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля хімічними продуктами.

З 03.04.2013 по 09.04.2013 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Виробнича компанія "Біопрепарат" по питанню фінансово - господарських відносин із ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" за період травень 2011 року, вересень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 16.04.2013 № 62/153-22/348157581 (а.с. 7-12 т.1), яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Товариством завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за вересень 2011 року в сумі 16 699,19 грн. та за листопад 2011 року в сумі 6 264,98 грн.

На підставі висновків даного акту Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000411500/43/1608 від 08.05.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 28 705,21 грн., у тому числі 22 964,17 грн. - за основним платежем та 5 741,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 6, т.1).

З вимогою про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду, подавши даний адміністративний позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податків грошових зобов'язань, суд має дослідити факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс", зараховано до складу податкового кредиту за вересень, листопад 2011 року суми ПДВ загалом в розмірі 22964,17 грн.

Однак, позаплановою документальною невиїзною перевіркою ТОВ "ВК "Біопрепарат" виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження позивачем зобов'язання зі сплати ПДВ на вказану суму.

При цьому свої доводи контролюючий орган мотивує даними Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПС України. Зазначає, що до баз даних ДПС внесено відомості про відсутність ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" за місцезнаходженням, 28.11.2012 вказаному підприємству анульовано реєстрацію платником ПДВ. Крім того, посилається на відомості, викладені в акті перевірки контрагента позивача, спираючись на висновки якого стверджує про фіктивність договірних відносин між ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" та його контрагентами. Зазначаючи про відсутність у ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів тощо, відповідач робить висновок про безтоварний характер правочинів, укладених позивачем з даним контрагентом.

Суд не погоджується з доводами контролюючого органу з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи 08.04.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" (постачальник) укладений договір № 08/04-1НП (а.с.112-115, т.1), за умовами якого постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього договору. Поставка товару здійснюється в рамках наступних базисів поставки: СРТ - пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару, поставка транспортом і за рахунок постачальника; ЕХW - резервуар бази нафтозберігання, вказаний постачальником, вивіз товару транспортом та за рахунок покупця. Базис поставки тієї чи іншої партії товару визначається згідно заявки на постачання товару, поданої з боку покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, на підставі договору від 08.04.2011 № 08/04-1НП позивач у вересні 2011 року придбавав дизпаливо в кількості 255 530 літрів на загальну суму 2 083 940,88 грн. (податкова накладна №1 від 02.09.2011 (а.с. 21 т. 1) на суму 196 594,80 грн., в тому числі 32 765,80 грн. ПДВ; податкова накладна №9 від 28.09.2011 (а.с. 22 т. 1) на суму 191 818,20 грн., в тому числі 31969,70 грн. ПДВ; податкова накладна №2 від 08.09.2011 (а.с. 25 т. 1) на суму 378 875,28 грн., в тому числі 63 145,88 грн. ПДВ; податкова накладна №3 від 09.09.2011 (а.с. 26 т. 1) на суму 346500,00 грн., в тому числі 57 750,00 грн. ПДВ; податкова накладна №4 від 15.09.2011 (а.с. 27 т.1) на суму 194 583,60 грн., в тому числі 32 430,60 грн. ПДВ; податкова накладна №5 від 16.09.2011 (а.с. 28 т. 1) на суму 194 583,60 грн., в тому числі 32 430,60 грн. ПДВ; податкова накладна №6 від 21.09.2011 (а.с. 29 т. 1) на суму 194 583,60 грн., в тому числі 32 430,60 грн. ПДВ; податкова накладна №7 від 22.09.2011 (а.с. 30 т. 1) на суму 194 583,60 грн., в тому числі 32430,60 грн. ПДВ; податкова накладна №8 від 27.09.2011 (а.с. 31 т. 1) на суму 191 818,20 грн., в тому числі 31 969,70 грн. ПДВ).

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції, оплати за придбаний товар та його транспортування позивач надав суду бухгалтерські та податкові документи, а саме:

- видаткові накладні (а.с. 58- 62 т. 1).

- банківські виписки (а.с. 67-80 т. 1);

- товарно - транспортні накладні (а.с. 92-102 т. 1).

За результатами даної господарської операції зазначені накладні позивачем були включені в декларацію за вересень - жовтень 2011 року та відображені в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.

Також на підставі договору від 08.04.2011 № 08/04-1НП позивач у листопаді 2011 року придбавав дизпаливо в кількості 104 750 літрів на загальну суму 991 026,00 грн. (податкова накладна №5 від 23.11.2011 (а.с. 13 т. 1) на суму 199 223,40 грн., в тому числі 33 203,90 грн. ПДВ; податкова накладна №1 від 09.11.2011 (а.с. 16 т. 1) на суму 196 846,20 грн., в тому числі 32807,70 грн. ПДВ; податкова накладна №2 від 10.11.2011 (а.с. 17 т. 1) на суму 197 995,80 грн., в тому числі 32 999,30 грн. ПДВ; податкова накладна №3 від 16.11.2011 (а.с. 18 т. 1) на суму 198103,20 грн., в тому числі 33 017,20 грн. ПДВ; податкова накладна №4 від 18.11.2011 (а.с. 19 т. 1) на суму 198 857,40 грн., в тому числі 33 142,90 грн. ПДВ).

На підтвердження права формування податкового кредиту позивач надав:

- видаткові накладні (а.с. 55-57 т. 1).

- банківські виписки (а.с. 81-91 т. 1);

- товарно - транспортні накладні (а.с. 103-110 т.1).

За результатами даної господарської операції вищезазначені накладні позивачем були включені в декларацію за листопад - грудень 2011 року та відображені в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.

Всі первинні бухгалтерські документи, зокрема податкові накладні відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу товару. До того ж, будь-яких зауважень щодо оформлення перелічених документів ні під час перевірки, ні в судовому засіданні у відповідача не було.

Як доказ зберігання придбаного товару представником позивача долучено до матеріалів справи:

- договір оренди у ТОВ "Лан - Агро" резервуарів для пального №1 (V=74,351 куб.м), №4 (V=27,029 куб.м), №15 (V=19 177 куб.м), №5 (V=16,408 куб.м), які розміщені на території складу паливно - мастильних матеріалів ТОВ "Лан - Агро" (а.с. 130 т. 1);

- акт прийому передачі резервуарів для пального (а.с. 131 т. 1);

Відповідальним за приймання нафтопродуктів був гр. ОСОБА_2, з яким позивач уклав договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність завідувача складу від 03.01.2010 (а.с. 10-11 т. 2). Обсяг повноважень останнього визначено посадовою інструкцією завідувача складу (а.с. 12-13 т. 2). Об'єм прийнятого на склад пального визначався за допомогою калібровочних таблиць до резервуарів, обладнаних вимірювальними лінійками (а.с. 216-234 т. 1).

Окрім того, слід зауважити, що договір поставки нафтопродуктів №08/04-1НП був укладений позивачем на виконання договорів комісії з ТОВ "Агрофірма "Мічуріна", ТОВ "Агро - Сула", ТОВ "Лан - Агро" ТОВ "Науково - дослідний інститут сої", ПП "Граніт - Агро", ТОВ "Світанок 1", ТОВ "Соя Полтава" та ПП "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" (а.с. 190-213 т. 1), у відповідності до змісту яких ТОВ "ВК "Біопрепарат" зобов'язується за дорученнями комітентів за винагороду вчинити від свого імені за рахунок комітента, зокрема договори купівлі - продажу товарів із третіми особами, з метою набуття таких товарів у власність комітента.

На підтвердження фактичного виконання договорів комісії позивачем долучено до матеріалів справи виписані ним:

- податкові накладні (а.с. 162-163, 165-166, 168, 171-172, 175, 177, 179-180, 182, 185, 187, т. 1);

- видаткові накладні (а.с. 164, 167, 169, 173, 176, 178, 181, 183, 186, 189 т. 1);

- банківські виписки (а.с. 235240 т. 1).

Також суд звертає увагу на ту обставину, що на момент укладення та реалізації умов договору поставки нафтопродуктів №08/04-1НП від 08.04.2011 ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" мало статус платника ПДВ та в установленому законодавством порядку було зареєстроване як юридична особа, що не заперечується відповідачем. За даними перевірки лише 28.11.2012 вказаному підприємству анульовано реєстрацію платником ПДВ (а.с. 66 т. 1).

Відтак, надані податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс" товару та, в силу положень ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, є належним доказом у справі.

Суд відкидає як безпідставні доводи контролюючого органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ лише з тих підстав, що господарська діяльність контрагента позивача, ТОВ "ТД "Глобал-Коммерс", має ознаки фіктивності, оскільки підприємство не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності та взятих на себе договірних зобов'язань, а в ході перевірки встановлено порушення даним платником податкового та валютного законодавства.

Посилання контролюючого органу на відомості, викладені в актах перевірок контрагента позивача, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Крім того, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту з ПДВ, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ТОВ "ВК "Біопрепарат" у перевіряємий період та приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на відсутність в діях позивача порушень норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 08 травня 2013 року №0000411500/43/1608.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" (ідентифікаційний код 34815758) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 287 грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 10.07.2013.

Суддя Є.Б. Супрун