Ухвала

від 11.07.2013 по справі 2а-3767/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 р.Справа № 2а-3767/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Ас-Грейн» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012р. ПП «Ас-Грейн» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про визнання протиправними дій відповідача по проведенню позапланової невиїзної перевірки 10.02.2012р. ПП «Ас-Грейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платником податків ПП «Виробнича фірма «Новий Схід», ПП «Равас» за березень 2011 року та ТОВ «Світ Імпекс» за травень 2011р., скасування податкового повідомлення-рішення №0001622301 від 01.03.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту є помилковими, оскільки наданні під час проведення перевірки первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій з підприємствами-постачальниками ПП «Виробнича фірма «Новий Схід», ПП «Равас» та ТОВ «Світ Імпекс». Встановлення, які умови повинні бути створенні суб'єктом господарювання для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності до повноважень податкових органів чинним законодавством не передбачено; чинне законодавство не пред'являє вимог до постачальників щодо наявності у них у власності складських приміщень, транспортних засобів, які, в свою чергу, можуть бути орендовані. Позивач вважає незаконним пошук податковим органом підстав, які не передбачені Податковим кодексом України, для не визнання права платника податків на податковий кредит. На думку позивача, ним виконано всі передбачені законодавством умови для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та підприємство має всі документальні підтвердження його розміру.

ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що для зарахування суми ПДВ до складу податкового кредиту не достатньо тільки наявності належним чином оформлених податкових накладних, а необхідним є сам факт поставки товару. Хоча й формально сума податкового кредиту була підтверджена первинними документами, однак фактичних доказів реальності операцій між позивачем і його контрагентами надано не було. За результатами перевірок контрагентів позивача встановлено відсутність у них необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. На думку податкового органу, операції ПП «Ас-Грейн» з контрагентами ПП «Виробнича фірма «Новий Схід», ПП «Равас» та ТОВ «Світ Імпекс» спрямовані лише на отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Вимоги позову вважає безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним; в задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2012р. позов в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача по проведенню позапланової невиїзної перевірки 10.02.2012р. ПП «Ас-Грейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платником податків ПП «Виробнича фірма «Новий Схід», ПП «Равас» за березень 2011 року та ТОВ «Світ Імпекс» за травень 2011р. залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2012р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001622301 від 01.03.2012р.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ПП «Ас-Грейн» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу №194 від 06.02.2012р., виданого ДПІ у м.Херсоні, та згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, 08.02.2012р. посадовою особою ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Ас-Грейн» (код 37239131) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платником податків ПП «Виробнича фірма «Новий Схід» (код 3437019), ПП «Равас» (код 37049001) за березень 2011 року та ТОВ «Світ Імпекс» (код 36235508) за травень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №477/23-5/37239131 від 10.02.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- ч. 1-5 ст.203, ч. 1-2 ст.215, ч.1 ст.216, 228, 626, 629 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Ас-Грейн» при придбанні товару у ПП «Виробнича фірма «Новий Схід», ПП «Равас» у березні 2011 року та ТОВ «Світ Імпекс» у травні 2011 року. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України;

- п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за березень 2011 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України за березень 2011 року на суму 517876,83 грн., травень 2011 року на суму 39691,17 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що одним із постачальників позивача було ПП «ВФ «Новий Схід», в березні позивач документував придбання сої на загальну суму 3924046 грн. (в т.ч. 615007,67 грн.). У ПП «Ас-Грейн» немає основних засобів, 4 особи працюючих. В акті зазначено про відсутність документів, які підтверджують перевезення сої. Під час проведення перевірки відповідачем була використана довідка документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ас-Грейн» щодо підтвердження господарських відносин із ПП «ВФ «Новий схід» у березні 2011 року від 15.08.2011р. №232/15-2/37239131, відповідно до якої стан підприємства на момент перевірки «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей», ПП «ВФ «Новий Схід» анульовано свідоцтво платника ПДВ 04.07.2011р. За даними обліку позивача придбана соя реалізована ТОВ «Ділкорн».

Також, в березні 2011 року позивач декларував придбання макухи у ПП «Равас» на загальну суму 562843,74 грн. (в т.ч. ПДВ 93807,29 грн.). Під час проведення перевірки податковим органом було використано довідку про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Равас» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за березень 2011 року від 26.05.2011р. №138/15-2/37049001, відомості якої свідчать про невизнання декларації за березень 2011 року податковою звітністю, за відомостями обліку основних засобів немає, кількість працюючих 1 особа. Придбана макуха реалізована позивачем ТОВ «Мораксель».

В травні 2011 року постачальником сої на загальну суму 466665,18 грн. (в т.ч. ПДВ 77777,53 грн.) позивачу було ТОВ «Світ Імпекс», м. Київ. Перевіркою встановлено подальшу реалізацію товару ТОВ «Блек Сі Грен ЛТД». Відповідачем було отримано від податкової міліції пояснення громадянина ОСОБА_3, про те, що товариство було зареєстровано на його ім'я за грошову винагороду на пропозицію знайомого без мети здійснення господарської діяльності, податкову звітність не підписував та не формував, ні печатки, ні реєстраційних документів не отримував, рахунки в банківських установах не відкривав. Крім того, актом від 01.12.2011р. №4168/23-2/36235508 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Світ Імпекс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами за квітень-серпень 2011 року визнано всі правочини даного платника такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, відсутність об'єктів оподаткування ПДВ.

Як наслідок, податкова інспекція прийшла до висновку про завищення податкових зобов'язань ПП «Ас-Грейн» у березні 2011 року на суму 190938 грн., у травні 2011 року на суму 38086,36 грн. та завищення податкового кредиту на 708814,84 грн. за березень 2011 року та за травень 2011 року на 77777,53 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у березні 2011 року на 517876,83 грн., у квітні 2011 року на 39691,17 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 01.03.2012р. ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0001622301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 557569 грн. (в т.ч. за основним платежем - 557568 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.)

Задовольняючи позов ПП «Ас-Грейн» про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що із наявних в матеріалах справи первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача з контрагентами вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, а тому, як наслідок, господарські відносини є реальними. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податкова інспекція не має зауважень до первинних бухгалтерських документів та податкових документів позивача, в податковій звітності також всі господарські операції купівлі-продажу були відображені; в акті перевірки відсутні зауваження до ведення бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком Херсонського окружного адміністративного суду, що посилання відповідача на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки товару до покупця не є беззаперечною умовою для того, щоб визначати незаконність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ у витратах з придбання товару. Договір поставки або купівлі-продажу товару не є договором про перевезення вантажу, у зв'язку з чим його виконання не обов'язково має бути підтверджене товарно-транспортними накладними.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, перевірка ПП «Ас-Грейн» здійснювалась на підставі документів, приєднаних до кримінальної справи №330314-11 і встановити конкретний перелік вилучених документів неможливо через порушення законодавства при вилученні, в тому числі й наявність чи відсутність серед них транспортних документів.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача надав суду докази звернення до правоохоронних органів з проханням повернути вилучені документи, на що була отримана відмова.

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на акт від 01.12.2011р. №4168/23-2/36235508 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Світ Імпекс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами за квітень-серпень 2011 року, оскільки вважає, що висновок податкового органу про відсутність у постачальника позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності є недоведеним, так як він був здійснений тільки на підставі податкової звітності без перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів підприємства. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

Колегія суддів погоджується з Херсонським окружним адміністративним судом, що аналіз наданих позивачем первинних бухгалтерських та податкових документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям, які були предметом перевірки. Зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції, ДПІ у м.Херсоні не надало доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем його безпосередні контрагенти були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору з позивачем та його виконання контрагенти були зареєстровані у встановленому законом порядку та мали право на видачу податкових накладних.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

За приписами п.п.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів й витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язанні з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку; при цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки №477/23-5/37239131 від 10.02.2012р, складеному за результатами перевірки ПП «Ас-Грейн». Більше того, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених позивачем та ПП «Виробнича фірма «Новий Схід», ПП «Равас» та ТОВ «Світ Імпекс», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.