Рішення

від 15.07.2013 по справі 908/1666/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/35/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2013 Справа № 908/1666/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аеростар" (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 11-Б; поштова адреса: 03061, м. Київ, просп. Відрадний, 95-Г, оф. 319)

до Приватного підприємства "Муссон" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 135, кв. 78)

про стягнення суми 158817,72 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Качмарська Ю.В. (дов. № 0311/3 від 05.12.2012 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 66933,81 грн. основного боргу, яка виникла за договором купівлі-продажу № 2106 від 21.06.2012 р., пені в розмірі 91364,65 грн., 1501,88 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1666/13, справі присвоєно номер провадження 20/35/13, справу призначено до розгляду на 29.05.2013 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 03.07.2013 р., потім на 15.07.2013 р.

15.07.2013 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.07.2013 р., яка була прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України. Просить стягнути з відповідача суму 56933,81 грн. основного боргу, пеню 100065,35 грн. за період з 02.08.2012 р. по 27.05.2013 р. та 3% річних у розмірі 1818,56 грн. за період з 02.08.2012 р. по 01.07.2013 р. Позов обґрунтовано ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16, п. 5 ч. 2 ст. 16, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 193, ст.ст. 216, 230, 231 ГК України.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, витребувані судом документи, в т.ч. письмовий відзив на позов, не надав. Про час та місце судового слухання був повідомлений належним чином, ухвалу про порушення провадження у справі отримав 21.05.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аеростар" (Продавець, позивач) та Приватним підприємством "Муссон" (Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 2106, згідно з яким продавець зобов'язується передати, а покупець у порядку і на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити наступну продукцію: вентиляційне устаткування, комплектуючі та кондиціонери (надалі - устаткування) в асортименті, кількості та за цінами відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору ціна продукції, що поставляється за цим договором, вважається погодженою у випадку отримання продукції за товарною і/або товарно-транспортною накладною, згідно виставленого продавцем рахунку-фактури. Загальна ціна договору складає 80598,67 грн. в т.ч. ПДВ 20% (п. 2.3).

Прийом-передача продукції здійснюється за кількістю - на підставі товарної і/або товарно-транспортної накладної та акту прийому-передачі устаткування (п. 3.2).

У розділі 4 договору сторони обумовили умови оплати. Згідно з п. 4.1 договору розрахунок за продукцію здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця наступним чином: покупець робить оплату товару, вказаного в додатку № 1, впродовж 40 календарних днів з моменту відвантаження.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.2).

Між сторонами у справі був підписаний додаток № 1 до договору, в якому визначено асортимент (найменування), кількість, ціна устаткування. Згідно з додатком № 1 загальна вартість устаткування складає 80598,67 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач своє зобов'язання за договором щодо поставки устаткування виконав, поставив відповідачу згідно з видатковою накладною № 3076 від 22.06.2012 р. устаткування на загальну суму 80598,67 грн.

Устаткування отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджено копією довіреності № 445 від 20.06.2012 р., яка долучена до матеріалів справи.

Позивачем був виставлений рахунок № 3859 від 21.06.2012 р. на суму 80598,67 грн.

Між сторонами у справі було підписано видаткову накладну (повернення) № 0-00000003 від 20.02.2013 р., відповідно до якої відповідач повернув позивачу частину устаткування на загальну суму 13664,86 грн.

Мотивуючи позов наявністю заборгованості у сумі 66933,81 грн., позивач звернувся до господарського суду.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Як встановлено судом, відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання щодо розрахунків у обумовлені договором строки, за одержане устаткування повністю не розрахувався. Так, на момент звернення до суду з даним позовом, відповідачем розрахунки за отримане устаткування не проводилися. Враховуючи видаткову накладну (повернення) № 0-00000003 від 20.02.2013 р., сума заборгованості за договором № 2106, станом на день звернення до суду, склала 66933,81 грн. (80598,67 грн. (сума поставки) - 13664,86 грн. (сума повернення)).

Після порушення провадження у справі (ухвала суду від 15.05.2013 р.) відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача суму 10000,00 грн. двома платежами по 5000,00 грн. - 27.05.2013 р. та 20.06.2013 р., що підтверджується банківськими виписками. В призначенні платежу зазначено: "за кондиціонери згідно рах. № 3859 від 21.06.13 р. в т.ч. ПДВ 20% 833,33 грн.". Враховуючи зазначені оплати, позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог від 12.07.2013 р., в якій, зокрема, просив стягнути з відповідача суму 56933,81 грн. основного боргу.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмового відзиву на позов не надав, отримання устаткування за договором № 2106 від 21.06.2012 р. не заперечив, доказів оплати заборгованості суду не представив.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 56933,81 грн. основного боргу підтверджено доказами, відповідають вимогам законодавства, договору і підлягають задоволенню.

На підставі п. 7.1 договору позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 100065,35 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.07.2013 р.), яка виникла за період з 02.08.2012р. по 27.05.2013 р.(299 днів).

Згідно з п. 7.1 договору у випадку прострочення оплати чи терміну постачання продукції (устаткування) винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплачено/недопоставленої продукції (устаткування) за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.1 оплата проводиться впродовж 40 календарних днів із моменту відвантаження.

Устаткування за договором № 2106 було передано відповідачу 22.06.2012 р., що підтверджено видатковою накладною № 3076 від 22.06.2012 р. Таким чином, кінцевою датою розрахунку є 01.08.2012 р.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Інший період нарахування пені ні договором купівлі-продажу, ні законом не встановлено.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 02.08.2012 р. по 27.05.2013 р. (299 календарних днів).

Враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", судом зроблено перерахунок пені. За період з 02.08.2012 р. по 31.01.2013 р. (183 календарних днів), до стягнення належить сума пені в розмірі 5022,37 грн., яка нарахована на суму заборгованості 66933,81 грн. Суд звертає увагу, що за період 02.08.2012 р. по 31.01.2013 р. заборгованість відповідача була більшою, становила 80598,67 грн. і позивач мав право нараховувати пеню саме на цю суму. Однак, враховуючи приписи ст.ст. 22, 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог і стягує пеню на суму боргу, визначену позивачем.

Також позивач заявив вимогу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.07.2013 р.) про стягнення з відповідача суми 1818,56 грн. - 3% річних за період з 02.08.2012 р. по 01.07.2013 р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки, оскільки взято 365 днів у році, тоді як 2012 рік мав 366 днів і у розрахунку за період з 02.08.2012р. по 31.12.2012р. необхідно брати саме 366 днів. До стягнення за заявлений період належить сума 1816,28 грн. 3% річних.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 3176,36 грн. повністю покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 4, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу, за його заявою, із Державного бюджету України сума 19,65 грн. зайво сплаченого судового збору, оскільки до прийняття рішення у справі позивач зменшив розмір позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Муссон" (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 135, кв. 78, код ЄДРПОУ 30399018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аеростар" (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 11-Б, поштова адреса: 03061, м. Київ, просп. Відрадний, 95Г, оф. 319, код ЄДРПОУ 37145067) суму 56933 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 81 коп. основного боргу, суму 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 37 коп. пені, суму 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 28 коп. - 3% річних, суму 3176 (три тисячі сто сімдесят шість) грн. 36 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аеростар" (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 11-Б, поштова адреса: 03061, м. Київ, просп. Відрадний, 95Г, оф. 319, код ЄДРПОУ 37145067) за його заявою із Державного бюджету України суму 19 (дев'ятнадцять) грн. 65 коп. зайво сплаченого судового збору.

Рішення складено у повному обсязі 19.07.2013 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.