Ухвала

від 11.07.2013 по справі 826/4680/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4680/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Візіком» до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство «Візіком» (надалі за текстом - «ПрАТ «Візіком») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011502202 від 02.11.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 5 225 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Печерському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовцями ДПІ у Печерському районі проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПрАТ «Візіком» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 868/22-2/13672362 від 18.10.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 201 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 4 180 грн.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Між позивачем та ТОВ «Компанія «Аргумент Плюс» укладено договори на виконання робіт №2111/29 від 29.11.2011 р., №2112/01 від 01.12.2011 р., №2112/02 від 02.12.2011 р., №2112/03 від 03.12.2011 р., №2112/15 від 15.12.2011 р., №2112/14 від 14.12.2011 р.

На підставі цих договорів сторонами підписано акти виконаних робіт та контрагентом позивача видано податкові накладні.

Розрахунки ПрАТ «Візіком» здійснило шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості робіт ПДВ включило до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Агрумент Плюс» контрагент позивача відсутній за місцезнаходженням і факт передачі товарів до покупців не підтверджено у зв'язку з відсутністю первинних документів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011502202 від 02.11.2012 р.,яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 5 225 грн., в тому числі 4 180 грн. за основним платежем та 1 045 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм правильність формування платником ПДВ податкового кредиту вимагає його підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність виконання робіт ТОВ «Компанія «Аргумент Плюс».

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії договорів, актів прийняття-здачі виконаних робіт, податкових накладних, банківських виписок.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача щодо правомірності названого рішення з посиланням на те, що ТОВ «Компанія «Аргумент Плюс» мало господарські взаємовідносини із ТОВ «Логокомп», яке є фіктивним, обґрунтовано не взято судом до уваги.

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова колегія також звертає увагу, що ПрАТ «Візіком» співпрацює з ТОВ «Компанія «Аргумент Плюс» протягом тривалого часу і за інші податкові періоди ДПІ у Печерському районі підтвердило реальність господарських операцій ( акт № 297/22-2/13672362 від 24.05.2012 р.)

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 16 липня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.