КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-242/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
У Х В А Л А
Іменем України
29 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Ключковича В.Ю.
Твердохліб В.А.
За участю секретаря: Славкової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Парагон-Логістика» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач - Приватне підприємство «Парагон-Логістика» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування рішення №21409/10/28-01 від 10.08.2010 року «Про невизнання декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року податковим звітом», зобов'язання прийняти декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, зобов'язання зареєструвати звіт з податку на прибуток за І півріччя 2010 року в електронній базі даних податкової звітності.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Парагон-Логістика» зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.10.2007 року та перебуває на обліку як платник податку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 775303 та довідкою про взяття на облік платника податків Форми № 4-ОПП від 05.10.2007року № 7946/14/29-14840.
27 липня 2010 року, у встановлений законодавством строк, позивачем було направлено до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва поштою податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, яка була вручена відповідачу 29 липня 2010 року і зареєстрована відповідачем 30 липня 2010 року за вх. № 148117, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, описом вкладення та відміткою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на податковій декларації .
Відповідач листом-рішенням від 10.08.2010 року № 21409/10/28-01 повідомив позивача про те, що надана ним податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки позивачем порушені вимоги Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА від 29.03.03 р. № 143, а саме - без заповнення або прокреслення всіх рядків.
За наслідками адміністративного оскарження зазначеного рішення скарги ПП «Парагон-Логістика» задоволено не було, рішення залишено без змін.
При цьому, в рішенні ДПА у м. Києві про результати розгляду повторної скарги № 6817/10/25-114 від 02.12.2010 року було зазначено, що позивачем в поданій ним декларації, а саме в додатку К1 в таблиці 3 «Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат» відсутні прочерки (колонки 3, 4, 5).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п.1.11. ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, (чинним на момент подання податкової декларації), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Так, податкові декларації з податку на прибуток підприємств, згідно п. 4.1. ст.4 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23.03.2003 року № 143, подаються платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Згідно підпункту 4.1.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення), прийняття податкової декларації є обов»язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від»ємного значення об»єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов»язань, тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків . У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: подати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження (абз.5 п.п.4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181).
Також, вимогою пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначено, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з п.п.4.1.4. цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592.
Так, п.3.1. Порядку № 143 визначено виключний перелік рядків, які саме повинні бути заповнені в декларації з посиланням на відповідні нормативні акти України, що повністю збігається з заповненими рядками поданої позивачем декларації.
Згідно п. 3.1. вищевказаного Порядку, декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1-Р3) подаються виключно за рік.
У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації (п.1.6 Порядку №143).
Згідно п. 4.5. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: 1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; 2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється); 3) не скріплено печаткою платника податків; 4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; 5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); 6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання; 7) подана ксерокопія звітних документів; 8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів та підтримання в актуальному стані автоматизованої інформаційної облікової системи, відповідно до п.1.4. Інструкції про Порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженою наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276.
Проведення податкової звітності в електронних базах податкової звітності передбачено також Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не визнав податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року з посиланням на те, що в таблиці 3 (колонки 3, 4, 5) додатку К1/1 до податкової декларації не було прокреслено пусті рядки.
Разом з тим, з наданої позивачем засвідченої копії додатку К1/1 до декларації вбачалося, що в таблиці 3 колонки 3, 4, 5 є пустими і прокресленими .
Крім того, відповідачем було надано засвідчену копію вказаного додатку К1/1 до спірної декларації. В поданій відповідачем копії, а саме в колонках 3, 4, 5 таблиці 3 були наявні пусті рядки, які не були прокреслені .
Судом було витребувано оригінал декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року № 148117 від 19.07.2010 року, подану ПП «Парагон-Логістика». При огляді вказаної декларації судом встановлено, що в колонках 3, 4, 5 таблиці 3 додатку К1/1 до декларації дійсно відсутні будь-які позначення, в тому числі й прокреслення пустих рядків.
При цьому, представник позивача посилався на те, що в колонках 3, 4, 5 таблиці 3 оригіналу додатку К1/1 до декларації наявні підчищення та травлення тексту, а тому має місце спотворення первинного тексту документу.
Відповідно до висновку експерта № 3336/11-13 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21 жовтня 2011 року, в додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток Приватного підприємства «Парагон-Логістика»за І півріччя 2010 року в таблиці 3 в графах 3, 4, 5 рядку «Основні фонди» первісно значились знаки «риска», які були видалені шляхом підчистки.
Отже, з висновку судово-технічної експертизи вбачається, що у вказаних графах спірної декларації були наявні прокреслення, які були вподальшому видалені шляхом підчистки.
Разом з тим, представник податкового органу не заперечував проти висновків експертизи щодо наявності підчисток у тексті декларації, однак зазначив, що невідомо, яким чином у тексті документу з»явились вказані підчистки, оскільки до податкової інспекції декларація надійшла вже в такому вигляді, тому вважає своє рішення про невизнання декларації правомірним.
Крім того, досліджений судом оригінал декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року № 148117 від 19.07.2010 року не містить вказаного вище штампу стосовно попередження про можливість невизнання, що спростовує його доводи податкового органу про допущення позивачем вищезазначених порушень, в тому числі про наявність на момент прийняття декларації підчисток в додатку К 1/1.
Також, слід зазначити, що вказана декларація містить всі обов»язкові реквізити, які висуваються до податкової звітності даного виду, зокрема, щодо найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження юридичної особи - платника податку; її підписано керівником та головним бухгалтером ПП «Парагон-Логістика» та скріплено печаткою підприємства.
Аналізуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент подання позивачем спірної декларації з податку на прибуток, вона не містила жодних підчисток, всі необхідні рядки були прокреслені (в тому числі в колонках 3, 4, 5 таблиці 3 додатку К1/1 до декларації), що свідчить про те, що ПП «Парагон-Логістика» було дотримано законодавчі вимоги щодо заповнення податкової декларації, а у відповідача були відсутні правові підстави для неприйняття зазначеної декларації як податкової звітності.
За таких обставин, доводи відповідача про неналежне заповнення декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким, чином колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що рішення відповідача від 10 серпня 2010 року № 21409/10/28-011 про невизнання податкової декларації позивача з податку на прибуток за І півріччя 2010 року як податкової звітності є таким, що суперечить законодавству, порушує права позивача і є протиправним.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Твердохліб В.А.
Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2013 року
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Твердохліб В.А.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2013 |
Оприлюднено | 19.07.2013 |
Номер документу | 32492046 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Т.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні