Постанова

від 15.07.2013 по справі 5015/3385/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа № 5015/3385/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора м. Львова № 37-3423 вих-13 від 30.04.2013р. (вх. № 05-05/813/13 від 16.05.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.04.2013р.

у справі № 5015/3385/12

за позовом: Прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області та Державної екологічної інспекції у Львівській області

до відповідача-1: Львівської міської ради

до відповідача-2: Приватного підприємства "Сальдо-Ділер" (надалі ПП "Сальдо-Ділер")

треті особи :

Головне управління Держземагенства у Львівській області;

Об'єднання профспілок Львівщини

Відділ капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" (надалі ПАТ "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ")

про визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради від 18.12.2007 року №1414; визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради від 14.07.2011 року №727; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,1855 га на вул. Інструментальній, 49-Б у місті Львові, укладеного між Львівською міською радою та ПП "Сальдо-Ділер" 15 вересня 2011 року; зобов'язання ПП "Сальдо-Ділер" повернути земельну ділянку на вул. Інструментальній, 49-Б у місті Львові у власність територіальної громади міста Львова,

за участю:

від прокуратури: не з'явився;

від позивачів: не з'явились;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Морозевич Т.Г. - представник (довіреність б/н від 10.09.2012р.); Шпунт М.Б. - представник (довіреність б/н від 10.09.2012р.);

від третьої особи (Головного управління Держземагенства у Львівській області): Яговка М.І. - представник (довіреність № 01/06-04 від 03.01.2013р.);

від третіх осіб (Об'єднання профспілок Львівщини та Відділу капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області): не з'явились;

від третьої особи (ПАТ "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ"): Чупахін І.Р. - представник (довіреність № 03-08 від 03.08.2010р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.04.2013р. у справі № 5015/3385/12 (головуючий-суддя Козак І.Б., судді: Станько Л.Л., Яворський Б.І.) відмовлено повністю в задоволенні позову та задоволенні заяви прокурора м. Львова від 22.04.2013р. вх. № 13400/13 про вжиття заходів забезпечення позову. Стягнуто з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області та Державної екологічної інспекції у Львівській області в дохід Державного бюджету України по 2146,00 грн. судового збору.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що необхідною умовою задоволення позову про скасування акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування та правочинів, укладених на підставі вказаного акта, є наявність факту порушення цивільних прав та інтересів. Оспорювати недійсність правочину може сторона такого правочину або інша особа за наявності у неї охоронюваного законом інтересу. Прийняття Львівською міською радою оспорюваних ухвал, як і укладення спірного договору оренди земельної ділянки не порушує та не може порушувати прав чи інтересів позивачів. Прокурором безпідставно визначено позивачами Державну інспекцію сільського господарства у Львівській області та Державну екологічну інспекцію у Львівській області. Ні Державна інспекція сільського господарства, ні Державна екологічна інспекція не наділені правом звертатись ані самостійно, ані через прокуратуру до суду з позовом про скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди землі. Даний позов не є документально і нормативно обґрунтованим.

Заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову відхилено, оскільки прокурор не подав належних і допустимих доказів в підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-якими особами дій, пов'язаних з користуванням та/або розпорядженням земельною ділянкою по вул.Інструментальній, 49-Б у м. Львові може утруднити або зробити неможливим подальше виконання рішення господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора м. Львова подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також не ґрунтується на матеріалах справи. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому утруднить чи взагалі зробить неможливим виконання рішення суду, а відтак незаконною та необґрунтованою є відмова суду першої інстанції в задоволенні заяви про забезпечення позову. Звертає увагу на те, що єдиною підставою відмови в задоволенні позову місцевий господарський суд вказав ненаділення ні Державної інспекції сільського господарства, ні Державної екологічної інспекції правом звертатись ані самостійно, ані через прокуратуру до суду з позовом про скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди землі. Стверджує про правильність визначення позивачів, а саме: Державної інспекції сільського господарства у Львівській області та Державної екологічної інспекції у Львівській області. Зазначає, що земельна ділянка по вул. Інструментальній, 49-Б у м. Львові за категорією земель відноситься до земель рекреаційного призначення. Правовий статус даної земельної ділянки не змінювався до прийняття ухвали Львівської міської ради від 14.07.2011р., Покликається на те, що відповідно до абзацу 3 п. 5.3 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» вилучення земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами 5-8 статті 149 ЗК України, та у випадках, визначених статтею 150 ЗК України, здійснює Кабінет Міністрів України. На думку апелянта, мало місце порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, що є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо відповідних земельних ділянок. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2013р. у справі № 5015/3385/12, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Відповідач-2 (ПП «Сальдо-Ділер») у відзиві на апеляційну скаргу вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що необхідною умовою задоволення позову про скасування акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування та правочинів, укладених на підставі вказаного акта, є наявність факту порушення цивільних прав та інтересів. Вказує, що прокурором та позивачами не надано суду доказів того, що оспорювані ухвали та договір порушують права позивачів. Стверджує, що рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог з тієї підстави, що ні Державна інспекція сільського господарства, ні Державна екологічна інспекція не наділені правом звертатись ані самостійно, ані через прокуратуру до суду з позовом про скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди землі, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального, прийняте з дотриманням норм процесуального права, є законним та правильним по суті. Звертає увагу суду на те, що Львівська міська рада діяла у межах та у спосіб, визначений законом, була повноважна розпоряджатись земельною ділянкою по вул.Інструментальній, 49-Б у м. Львові та передавати дану земельну ділянку в оренду. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2013р. у справі № 5015/3385/12, а апеляційну скаргу заступника прокурора м.Львова - без задоволення.

Відповідач-1 та треті особи не надали витребуваних судом письмових, документально обґрунтованих відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник третьої особи (Головного управління Держземагенства у Львівській області) підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги заступника прокурора м. Львова, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник третьої особи (ПАТ "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ") просив залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2013р. у справі № 5015/3385/12, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор, позивачі, відповідач-1 та треті особи (Об'єднання профспілок Львівщини та Відділу капітального будівництва Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області) не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 19.06.2013р. та ознайомлення під розписку з датою наступного судового засідання.

В апеляційній скарзі заступник прокурора м. Львова просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом: заборони ПП «Сальдо-Ділер» та ПАТ «Холдингова компанія «Еко-Дім» вчиняти будь-які дії, пов'язані з будівництвом на земельній ділянці по вул. Інструментальній, 49-Б у м. Львові, заборонити вчинення будь-якими особами дій, пов'язаних з користуванням або розпорядженням земельною ділянкою по вул. Інструментальній, 49-Б у м. Львові: виконувати роботи, надавати послуги, надавати погодження, оголошувати конкурси, проводити аукціони, здійснювати приватизацію, приймати рішення про забудову тощо.

Представники відповідача-2 та третьої особи (ПАТ "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ") просили відмовити в задоволенні клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову з підстав його необґрунтованості.

Представник третьої особи (Головного управління Держземагенства у Львівській області) не висловив заперечень з приводу заявленого заступником прокурора м. Львова клопотання.

Колегія суддів, порадившись, відхилила його наступних підстав:

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проте, заступник прокурора м. Львова не підтвердив своїх вимог доказами, які могли б свідчити про те, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-якими особами дій, пов'язаних з користуванням та/або розпорядженням земельною ділянкою по вул. Інструментальній, 49-Б у м. Львові може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2013р. у справі № 5015/3385/12, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Львівської міської ради № 1414 від 18.12.2007р. «Про погодження ПП "Сальдо-Ділер" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 49-б у м. Львові" вилучено за згодою з користування об'єднання профспілок Львівщини та відділу капітального будівництва управління МВС України у Львівській земельні ділянки площею 1,046 га та 0,15 га на вул. Інструментальній, 49 та зараховано їх до земель міста. Погоджено ПП "Сальдо-Ділер" місце розташування земельної ділянки загальною площею 1,1855 га на вул.Інструментальній, 49-б в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об'єктів житлового та громадського призначення (а.с.17, т.1).

14.07.2011р. Ухвалою Львівської міської ради № 727 "Про затвердження ПП "Сальдо-Ділер" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Інструментальній, 49-б" затверджено ПП "Сальдо-Ділер" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 1,1855 га на вул. Інструментальній, 49-б в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування об'єктів житлового та громадського призначення, перевівши із земель рекреаційного призначення до земель житлової і громадської забудови, за функцією використання - землі житлової забудови (а.с.18, т.1).

15.09.2011р. між Львівською міською радою (орендодавець) та ПП "Сальдо-Ділер" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №4610137500:05:007:0111, загальною площею 1,1855 га, яка знаходиться у м. Львові на вул. Інструментальній, 49-б для будівництва та обслуговування об'єктів житлового та громадського призначення (а.с.19-22, т.1).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9405519,90 грн. (п. 5 договору).

В пункті 8 вказано, що договір укладено на 10 років терміном до 14 липня 2021 року.

Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 282165,60 грн. в рік, що становить 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договором оренди землі від 15.09.2011р. передбачені також права і обов'язки сторін даного договору.

Відповідно до п. 43 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі від 15.09.2011р. підписаний і скріплений печатками його сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Львів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.10.2011р. за № 461010004000471 та у Львівській міській раді.

Підставою звернення прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області та Державної екологічної інспекції у Львівській області до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що, на його думку, ухвали Львівської міської ради від 18.12.2007р. № 1414 та від 14.07.2011р. № 727 прийняті без урахування містобудівної документації, детального плану територій та документації із землеустрою, усупереч дії мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення, а також те, що вилучення земельних ділянок рекреаційного призначення здійснюється Кабінетом Міністрів України. У частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки по вул. Інструментальній. 49-6 у м. Львові, прокурором м. Львова покликається на те, що договір оренди вчинений на підставі незаконного нормативного акта.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

В частині 4 статті 11 ЦК України зазначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 36 -1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). (ст. 2 ЗК України).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Предметом даного господарського спору є визнання недійсними та скасування ухвал Львівської міської ради № 1414 від 18.12.2007р. «Про погодження ПП "Сальдо-Ділер" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 49-б у м. Львові" та № 727 від 14.07.2011р. "Про затвердження ПП "Сальдо-Ділер" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Інструментальній, 49-б" у м. Львові, а також визнання недійсним договору оренди землі від 15.09.2011р., укладеного між Львівською міською радою та ПП "Сальдо-Ділер".

В силу положень ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами першою - п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В пункті 2.4 Постанови № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" Пленум Вищого господарського суду України зазначив, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи.

Таким чином, оспорювати недійсність правочину може сторона такого правочину або інша особа за наявності у неї охоронюваного законом інтересу.

В матеріалах справи відсутні і суду не надані ні прокурором, ні позивачами докази про те, що оспорюваним ухвалами Львівської міської ради та спірним договором оренди землі порушено права або охоронювані законом інтереси позивачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ЗК України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, визначені в статті 5 цього Закону.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ч.ч. 1,2 ст.5 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

У статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011р., Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено перелік покладених на інспекцію завдань, зокрема, організація та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

В пункті 5 цього Положення міститься перелік прав Держсільгоспінспекції України в межах наданих повноважень щодо виконання покладених на неї завдань, а саме: Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Вищенаведеним підтверджується підставність висновку суду першої інстанції про те, що нормативним актом, який регламентує компетенцію Держсільгоспінспекції не надано їй повноважень щодо подання клопотань про подання позову до суду за іншим, ніж передбачено Положенням, предметом позову. Відтак, Держсільгоспінспекція не має права виступати позивачем у даній справі із заявленим предметом та із заявлених підстав.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 11.06.2012 року № 01-06/805/2012 "Про деякі, питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням і охороною земель" визначено, що з огляду на припис ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, у разі звернення державного органу з відповідним позовом господарським судам слід з'ясувати наявність у нього передбаченого законодавчим актом повноваження на подання позову до суду. Якщо позов подано державним органом за відсутності передбачених законом повноважень, господарський суд повинен з цієї підстави відмовити державному органу в позові.

З наведеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що в Держсільгоспінспекції відсутні повноваження на звернення до суду стосовно даного предмету позову.

Прокурор безпідставно заявив позов в інтересах Держсільгоспінспекції з врахуванням того, що ні Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ні будь-яким іншим Законом не передбачено права Державної інспекції сільського господарства, в межах здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, про визнання недійсними договорів оренди землі.

Аналогічною є правова позиція Вищого господарського суду в постанові від 28.05.2013р. у справі № 5002-27/3423-2012.

Крім того, обґрунтованим і правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що прокурором безпідставно визначено позивачем Державну екологічну інспекцію, враховуючи зміст Положення «Про державну екологічну інспекцію України», затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011р. Даним Положенням не передбачено жодних повноважень Державної екологічної інспекції у спірних правовідносинах.

Наведені обстави підтверджені Державною екологічною інспекцією у Львівській області в клопотанні за № 09-3518 від 30.05.2013р. (вх. № 05-04/2760/13 від 31.05.2013р.), в якому інспекція вказує, що позов в її інтересах прокурором заявлено помилково. Держекоінспекцією не проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП «Сальдо-Ділер» та відповідно матеріали не скеровувались в органи прокуратури (а.с.221-222, т.3).

З аналізу вищевказаного, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив прокурору у задоволенні позовних вимог з тієї підстави, що ні Державна інспекція сільського господарства, ні Державна екологічна інспекція не наділені правом звертатись ані самостійно, ані через прокуратуру до суду з позовом про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору оренди землі та погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прийняті Львівською міською радою оспорювані ухвали та укладення договору оренди землі від 15.09.2011р. не порушують прав і законних інтересів позивачів у даній справі.

Доводи скаржника спростовуються викладеним вище аналізом обставин справи і чинного законодавства, а тому колегією суддів відхилені за безпідставністю.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2013р. у справі № 5015/3385/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Данко Л.С.