Рішення

від 11.07.2013 по справі 1232/1271/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1232/1271/12

Провадження № 22ц/782/1939/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді - Лозко Ю.П.,

Суддів: Заіки В.В., Медведєва А.М.

При секретарі: Івасенко І.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 29 березня 2013 року по цивільній справі за позовом заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,-

ВСТАНОВИЛА :

18 грудня 2012 року заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Міністерства оборони України звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обгрунтування якого послався, що 22 вересня 2009 року між Міністерством оборони України, в особі начальника Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба Ткаченка В. І. та ОСОБА_2 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 5 років.

Старшого лейтенанта ОСОБА_2, начальника зміни радіолокаційного відділення радіолокаційного вузла 68 радіотехнічного батальйону 14 радіотехнічної бригади повітряного командування "Південь", звільнено з військової служби у запас за пунктом "и" частини шостої (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), відповідно до наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 158 від 02 квітня 2012 року, згідно ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу".

Згідно наказу військової частини А1620 від 03 травня 2012 року № 99 старшого лейтенанта ОСОБА_2 виключено із списків особового складу частини.

У зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу відповідно до ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", п. "и", державі завдано збитків у вигляді витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням відповідача в університеті. Такі збитки підлягають стягненню на користь держави в особі Міністерства оборони України, оскільки Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба є складовою частиною Збройних Сил України, керівництво яким здійснює Міністерство оборони України.

Виходячи з вищевказаного позивач просив суд, стягнути ОСОБА_2 на користь держави, в особі Міністерства оборони України, витрати пов'язані з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі, а саме суму у розмірі - 58205 грн. 84 коп.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 29 березня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України, витрати пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 58250 грн. 84 коп.

Вирішено питання щодо сплати судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в обгрунтування якої посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необ'єктивним, необгрунтованим та винесено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та просить суд скасувати рішення Троїцького районного суду Луганської області від 29 березня 2013 року та ухвалити нове рішенням, яким відмовити у задоволені позовних вимог або закрити провадження по даній справі.

Заслухавши доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що у даному випадку вказані вимоги закону судом першої інстанції не виконано.

Задовольняючи позовні вимоги повністю суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 10 ст. 25 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, відповідно до пунктів "Е", "Є", "Ж", "И" ч. 6 ст 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Крім того суд зазначив, що відповідач в теперішній час не є військовослужбовцем і в правовідносинах які склалися виступає як цивільна особа.

Однак з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ст.. 15 ЦПК України Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Отже зі змісту вказаної норми випливає, що у порядку цивільного судочинства розглядаються всі спори за винятком тих, які розглядаються за правилами іншого судочинства, яким є господарське та адміністративне судочинство.

Відповідно до п. 2, 4 ст. 17 КАС України визначено, що спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, у випадках встановлених законом, віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу до публічної служби віднесено військову службу.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 за змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є складовою частиною Збройних Сил України, які знаходяться у підпорядкуванні Міністерства Оборони України, яке є центральним органом виконавчої влади.

Відповідач 22 вересня 2009 року був зарахований на навчання у позивача та одночасно зарахований на військову службу відповідно до контракту. Наказом Командуючого від 2 квітня 20012 року № 158 відповідач звільнений з військової служби у зв'язку з систематичним невиконання умов контракту.

Відповідно до Закону України „ Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти, які навчаються у позивача зараховуються на військову службу згідно контракту, перебувають на повному державному забезпеченні, кошти які витрачаються при цьому на їх навчання відносяться до бюджетних коштів.

Згідно з ст. 25 вказаного Закону у разі дострокового розірвання контракту з зазначених у цій статті підстав, у тому числі у разі відрахування у зв'язку з систематичним невиконання умов контракту, відраховані курсанти зобов'язані відшкодувати Міністерству Оборони України витрати, пов'язані з їх навчанням та утриманням, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на його навчання та утримання під час навчання та проходження військової служби випливають з проходження публічної служби, знаходження відповідача у запасі, не впливає на характер виниклих правовідносин.

Тому, судова колегія вважає, що вказаний спір є публічно-правовим, а тому за правилами цивільного судочинства розглядатися не може.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що суд на зазначені обставини уваги не звернув.

З урахуванням вказаного колегія суддів вважає, що рішення Троїцького районного суду Луганської області від 29 березня 2013 року слід скасувати, а апеляційну скаргу в частині закриття провадження по справі відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України - задовольнити.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. 309 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 29 березня 2013 року скасувати.

Провадження по цивільній справі за позовом заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, закрити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :