Постанова

від 17.07.2013 по справі 5028/6/63/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Справа № 5028/6/63/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач), суддівПолянського А.Г., Швеця В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузаступника прокурора Чернігівської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р. у справі№ 5028/6/63/2012 Господарського судуЧернігівської області за позовомПрокурора Борзнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області доСелянського (фермерського) господарства "Нива" провідшкодування шкоди за участю

- позивача: 1) Прохорець О.І. (довіреність від 01.07.2013р.) 2) Душин А.В. (довіреність від 01.07.2013р.) - прокуратури:Козакова І.М. (посвідчення № 018008), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом в інтересах держави в особі Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - позивач), прокурор Борзнянського району Чернігівської області просив стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нива" (далі - відповідач) 41509,66 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.12.2012р. (суддя Блохіна Ж.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді Сулім В.В., Яковлєв М.Л.) це рішення суду скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Чернігівської області просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити рішення суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Постанову прийнято 17.07.2013р. у зв'язку з оголошеною у судовому засіданні 10.07.2013р., відповідно до приписів статей 77, 111 5 Господарського процесуального кодексу України, перервою.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.02.2009р. Борзнянською міською радою прийнято рішення про надання відповідачу дозволу на виготовлення технічної документації для надання в оренду 32 невитребуваних паїв загальною площею 90,52 га реформованого КСП "Забілівське".

12.03.2009р. розпорядженням № 112 Борзнянської районної державної адміністрації погоджено надати дозвіл відповідачу на складання технічної документації із землеустрою щодо оформлення права оренди земельних ділянок не витребуваних земельних часток (паїв), що є вкрапленими в масиви орендованої господарством ріллі реформованого КСП "Забілівське".

Провідним державним інспектором відділу Держкомзему у Борзнянському районі Батраком Ю.М. та головним спеціалістом відділу Держкомзему Роговим С.О. 12.05.2010 проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, за результатами якого складено акт №4.

12.05.2010 року провідним державним інспектором відділу Держкомзему у Борзнянському районі Батраком Ю.М. за участю головного спеціаліста відділу Держкомзему Рогового С.О., водія відділу Держкомзему Михайлова М.О. проведено планову перевірку з питань дотримання відповідачем вимог земельного законодавства в результаті якої встановлено, що відповідач в особі голови Прохорець І.С. при веденні фермерського господарства використовує земельну ділянку площею 515,0 га, що є розпайованими землями колишнього СТОВ "Забілівське". На даній площі також знаходяться не витребувані земельні частки паї в кількості 31 штуки площею 88,01 га. На використання землі у відповідача маються договори оренди зареєстровані в ДЗК, але також встановлено, що разом із орендованою землею відповідач розорює та користується земельною ділянкою із земель, які являються невитребуваними паями та є у розпорядженні райдержадміністрації у кількості 21 штуки площею 56,2 га. Відповідних документів на право користування даною землею у фермерського господарства немає, що є порушенням чинного законодавства: а саме ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 53-1 КУпАП.

Копія акта відправлена 13.05.2010 року відповідачу поштою, про що свідчить запис провідного державного інспектора відділу Держкомзему у Борзнянському районі Батрака Ю.М. на зворотному боці даного акту.

До вищевказаних акту обстеження земельної ділянки та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства додано викопіювання із плану землекористування.

Відділом Держкомзему у Борзнянському районі голові відповідача Прохорець І.С. видано припис №000362 від 12.05.2010 року, яким приписано в тридцяти денний термін усунути вказані порушення законодавства шляхом узаконення користування землею.

Припис відправлено 13.05.2010 року відповідачу поштою, про що свідчить запис провідного державного інспектора відділу Держкомзему у Борзнянському районі Батрака Ю.М. на зворотному боці даного припису.

Відносно Прохорець І.С. - голови відповідача, складено протокол про адміністративне правопорушення №000240 від 12.05.2010 за самовільне зайняття та використання для ведення господарства земельних ділянок частки невитребуваних паїв площею 56,2 га на користування якими не має відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно постанови №9 від 26.05.2010 про накладення адміністративного стягнення на Прохорець І.С. покладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Задовольняючи позов про стягнення з відповідача шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок, суд першої інстанції виходив з того, що факт використання земельних ділянок відповідачем без оформлення правовстановлюючих документів є доведеним, що підтверджується, зокрема, актом обстеження земельних ділянок, актом перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, викопіюванням із плану землекористування, приписами, протоколом про адміністративні правопорушення, та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності.

Скасовуючи це рішення, та приймаючи нове, про відмову у позові, суд апеляційної інстанції мотивував його тим, що оскільки акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства складені з порушенням, а також тим, що розрахунок розміру відшкодування не містить дати його складення, відмітки про його отримання відповідачем, інших відомостей, необхідних для визначення розміру шкоди, та відомостей щодо порушника, підстави для притягнення відповідача до цивільної відповідальності, відсутні.

Між тим, з висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись виходячи з наступного.

Статтею 125 Земельного кодексу України, визначено, що права оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а статтею 211 цього кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є, у їх сукупності, матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відтак, оскільки відповідач не довів що використовував зазначені у актах перевірки земельні ділянки на підставі правовстановлюючих документів, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що в його діях наявний склад правопорушення - самовільного зайняття земельних ділянок.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту перевірки з питань дотримання відповідачем вимог земельного законодавства останній самовільно займає 21-у земельну ділянку - невитребуваних паїв загальною площею 56,2 га. Розмір шкоди, про стягнення якої заявлено у позові, розраховано на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963.

Згідно п.4 цієї Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.052000р. №783.

Відповідно до п.7 вказаної Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, проводиться на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

Судом апеляційної інстанції не встановлено, що розмір шкоди визначено з порушенням цих приписів, його доводи щодо того, що розрахунок розміру відшкодування не містить дати його складення, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, та не вбачається, що цим судом встановлено, що в розрахунку розміру шкоди та в актах перевірки відсутні такі відомості, які перешкоджали суду першої інстанції перевірити правильність визначення розміру коди.

З постанови суду апеляційної інстанції не вбачається, що місцевим господарським судом порушено чи неправильно застосовано вказані норми права, чи його рішення суперечить вказівкам наведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.6, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р. скасувати, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.12.2012р. у справі №5028/6/63/2012 залишити в силі.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нива" на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва ЄДРПОУ 38004897 банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві МФО 820019 рахунок 31211254700007, код платежу за бюджетною класифікацією 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254), 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді А.Г. Полянський

В.О. Швець