Ухвала

від 17.07.2013 по справі 805/6086/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа №805/6086/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Жамойда С.О.- за дов. від 15 липня 2013 року

від відповідача: Гой В.П. - за дов. від 7 лютого 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області

Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 10 червня 2013 року (повний текст складений та

підписаний 17 червня 2013 року)

по адміністративній справі № 805/6086/13-а (суддя Чекменьов Г.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області

Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових

повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/6086/13-а повністю задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженню відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (надалі товариство, позивач у справі) до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Донецьку Донецької області Державної податкової служби (надалі податковий орган, інспекція, відповідач у справі), внаслідок чого скасовані податкові-повідомлення рішення податкового органу від 16 квітня 2013 року № 0000571517/10369/10/15-17-5, № 0000561517/1037/10/15-17/5, № 0000551517/10368/10/15-17/5, з огляду на їх протиправність, як прийнятих необґрунтовано, без врахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішень (том 2 арк. справи 37-40).

Ухвалюючи судове рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів реальність здійснених ним господарських операцій між ним та його контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «СУГ ВОСТОК» та довів подальше використання товарів у власній господарській діяльності.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на невірне застосування норм матеріального права а саме підпунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94 - ВР та порушення норм процесуального права а саме, статей 11, 69, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства, що призвело до ухвалення незаконної постанови та задоволення позовних вимог товариства, скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (том 2 арк. справи 41-43).

Апелянт доводить, що ним під час перевірки виявлені факти оформлення операцій з придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, що на його думку не мали реального товарного характеру, тобто фактичного здійснення господарських операцій не було, що обумовлює завищення валових витрат позивачем на загальну суму 5717781 грн. за рахунок безпідставного віднесення до їх складу придбання скрапленого газу по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Суг Восток», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

Крім того, апелянт цитує статтю 159 КАС України, як норму процесуального права на переконання незаконності уваленої судом першої інстанції постанови.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник під час апеляційного розгляду справи проти доводів відповідача заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 24316073, діє на підставі статуту, перебуває на обліку податкового органу (відповідача у справі), є платником податку на прибуток та податку на додану вартість (том 1 арк. справи 7-22).

Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «СУГ ВОСТОК» за березень-квітень, червень-вересень 2011 року, за результатами якої складений акт від 2 квітня 2013 року № 250/15-17/5-1-24316073 (надалі акт перевірки, том 1 арк. справи 25-64).

На підставі акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54Глави 4 Розділу 2 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №0000571517/10369/10/15-17-5 від 16 квітня 2013 року товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 253890,00 грн., з яких 169260,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем та 84630,00 грн. - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими санкціями) санкціями.

Правовою підставою нарахування грошового зобов'язання наведені норми підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначені норми пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (том 1 арк. справи 66).

Податковим повідомленням рішенням №0000561517/10371/10/15-17/5 від 16 квітня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1715335,5 грн., з яких 1143557,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем та 571778,5 грн. - сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями.

Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені норми пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. Підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначені норми пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (том 1 арк. справи 68).

Податковим повідомленням-рішенням №0000551517/10368/10/15-17/5 від 16 квітня 2013 року зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 630135,00 грн., з посиланням на порушення норм пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (арк. справи 70).

В основу податкового правопорушення відповідачем покладено господарські відносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «СУГ ВОСТОК».

Укладення договору між сторонами №8СУГ-11 від 26 січня 2011 року, наявність видаткових та податкових накладних, товарно - транспортних накладних, платіжних доручень на оплату товару, правильність їх оформлення не є спірними між сторонами обставинами, досліджена судом першої інстанції та погоджується під час апеляційного провадження ( том 1 арк. справи 85-108, 109-145,146-180, 182-218).

В основу відсутності фактів здійснення господарських операцій апелянт посилається на результати перевірки контрагента позивача, а саме на інформацію, отриману від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (акт перевірки від 27 лютого 2012 року №672/235/36901445),(том 2 арк. справи 2-33).

Зазначений акт перевірки не утримує в собі жодного посилання на господарські операції виконання яких призвело до формування валових витрат та податкового кредиту. Висновки цього акту не мають жодного відношення до покладених в основу визначення грошових зобов'язань податкових правопорушень.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що наведена інформація не є належним доказом в розумінні частини першої статті 70 КАС України. Висновок суду апелянт не заперечує.

Оцінюючи нікчемність виконаною позивачем угоди колегія суддів погоджує позицію суду першої інстанції основану на аналізі норм статей 203, 204, 215, 216, 228 ЦК України, частини першої статті 207 ГК України, з урахуванням позицій викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9.

Жодних доводів на переконання порушення позивачем норм ПК України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» апелянт не навів. Сам факт цитування цих норм не доводить порушення їх позивачем.

Отримання товару та його оплата доводять правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з урахуванням моменту та дати виникнення права платника податку на віднесення сум до валових витрат та податкового кредиту.

Визначення податкового кредиту звітного періоду врегульоване підпунктом 198.3 статті 198 ПК України. Визначення позивачем податкового кредиту виходячи із вартості придбаного товару х метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку доводить дотримання позивачем, як платником податків норм зазначеної статті.

Фактичне використання у своїй господарській діяльності придбаних позивачем паливно-мастильних матеріалів у товариства з обмеженою відповідальністю «Суг Восток» підтверджується реалізацією кінцевому споживачу, зазначено атом перевірки та не є спірним між сторонами, як і той факт, що за реалізацією пального позивачем сформовані валові доходи та податкові зобов'язання.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти правову позицію відповідача щодо недостовірності відомостей зазначених у первинних документах з огляду на те, що посилання на недостовірність само по собі не може прийматись як доказ, а доказів (обґрунтування) такої недостовірності податковий орган не навів.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні частини другої статті 3, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором. Наявні документи спростовують посилання апелянта на нікчемність угоди.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що відповідачем не доведена правомірність визначення грошового зобов'язання у вигляді податку на прибуток та на додану вартість, а також зменшення бюджетного відшкодування. Відсутність підстав для визначення грошового зобов'язання обумовлює безпідставність застосування штрафу.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/6086/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/6086/13-а- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 липня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М.Яковенко